Справа № 601/1924/25
Провадження № 2-з/601/1/2025
27 червня 2025 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Бурлак Алла Володимирівна про визнання заповіту недійсним, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В. видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме щодо житлового будинку із господарськими побутовими будівлями загальною площею 123,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в межах ведення спадкової справи №73837431 та накласти арешт на дане будинковолодіння до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В. про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її та відповідачки батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно на момент смерті, в тому числі і на спірне будинковолодіння.
Спадщину прийняла, звернувшись з відповідною заявою, завіреною консульською установою так як тимчасово перебуває у США. Володіла від батька інформацією про те, що жодного заповіту нема, однак після смерті батька їй стало відомо про наявність заповіту від 19.12.2023. Даний заповіт на її думку є недійсним, оскільки при його посвідченні не була дотримана форма правочину та волевиявлення спадкодавця, підпис у заповіті не належить батькові, є помилки та неточності в прізвищі, ім'ї та по батькові заповідача.
Зазначила, що має намір в судовому порядку визнати заповіт недійсним. У випадку видачі свідоцтва про право на спадщину на особу, в інтересах якої складено заповіт, остання зможе відчужити таке майно у день видачі свідоцтва, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Крім того, заявник просила не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80563145 від 22.03.2025 до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи №73837431, дата заведення 22.03.2025, спадкодавець: ОСОБА_3 .
З заповіту від 19.12.2023, посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В. вбачається, що ОСОБА_3 на випадок смерті зробив розпорядження: належний йому житловий будинок з господпосько-побутовими будівлями, що по АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним заповів дочці ОСОБА_2 .
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .
26.06.2025 ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В. про визнання заповіту недійсним.
Вивчивши доводи представника заявника, викладені у заяві, а також дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, що стосуються заяви про забезпечення позову, приходжу до висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Згідно ст. 149 ч.1 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ст. 149 ч.2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч.1ст.150 ЦПК України. Так, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Також відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
В судовому засіданні встановлено, що предметом позову є визнання заповіту недійсним.
Очевидно, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В. видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним ОСОБА_3 , є ризики, що в подальшому відповідачем можуть вчинятися дії щодо відчуження свого майна задля уникнення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. Указані дії необхідно попередити, оскільки існує спір щодо визнання заповіту недійсним.
Зазначений захід забезпечення позову, який просить вжити позивачка, є співмірним заявленим позовним вимогам, цілком відповідає характеру спірних правовідносин і ніяким чином не порушать прав учасників спору, а навпаки, зможуть забезпечити рівність таких прав.
Ужиття заходів забезпечення позову захистить права позивачки у випадку задоволення її позовних вимог. Інтереси та права відповідачки таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивачки, відповідачка і надалі зможе реалізовувати свої права.
З врахуванням наведеного, вважаю, що заява позивачки ОСОБА_1 підлягає до задоволення в частині заборони приватному нотаріусу Кременецького районного нотаріального округу Бурлак А.В. видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним ОСОБА_3 .
В решті слід відмовити, оскільки позивачкою в заяві необґрунтовано необхідності у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне будинковолодіння.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити приватному нотаріусу Кременецького районного нотаріального округу Бурлак Аллі Володимирівні видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме щодо житлового будинку із господарськими побутовими будівлями загальною площею 123,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в межах ведення спадкової справи №73837431 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Бурлак Алла Володимирівна про визнання заповіту недійсним.
Копію ухвали суду направити для виконання приватному нотаріусу Кременецького районного нотаріального округу Бурлак Аллі Володимирівні (47000, вул. Шевченка, 73/3, м. Кременець Тернопільська область).
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя