Справа № 598/2617/24
провадження № 2-о/598/16/2025
іменем України
"27" червня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.
присяжних Остапчук Г.Р., Шмигель М.В.
секретаря Казмірук Н.Г.
за участю представника заявника адвоката Гудими Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим.
Свої вимоги мотивує тим, що він з мамою ОСОБА_4 , сестрою ОСОБА_2 , та батьком ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані по АДРЕСА_1 . У 2001 році його батько ОСОБА_3 залишив сім'ю та зв'язок із ним було втрачено. На протязі останніх 20 років він не отримував будь-якої інформації про місце перебування батька ОСОБА_3 .. Вжиті розшукові заходи не допомогли встановити місце перебування його батька та з'ясувати, чи він на даний час живий. Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 10.02.2004 року його батька ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім. Дані обставини є підставою для оголошення ОСОБА_3 померлим, оскільки з часу ухвалення рішення пройшло 20 років та жодних відомостей про місце перебування батька не має. Оголошення його батька померлим необхідно для визначення правового статусу майна, що йому належить та оформлення спадщини.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні представник заявника адвокат Гудима Л.Р. заяву підтримала з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити.
Від заінтересованої особи ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Від представника заінтересованої особи - Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції також на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі вважає, що заява підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.08.1993 року, актовий запис №7.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 10.02.2004 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Лисичинці Підволочиського району Тернопільської області, безвісно відсутнім.
Як вбачається із довідки, виданої Шилівською сільською радою від 23.03.2021 року №47, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 на території Шилівської сільської ради не проживає з 2004 року, місце його перебування не відоме. Зі слів колишньої дружини ОСОБА_4 ОСОБА_3 пропав безвісті.
Із інформації відділення поліції №4 (м.Збааж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 10.05.2025 року №№67850-2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розшуку, як особа яка вчинила кримінальне правопорушення, не значиться.
Із показань свідка ОСОБА_5 , даних нею в судовому засіданні, вбачається вона є рідною сестрою ОСОБА_3 . Брат проживав із дружиною та дітьми у с.Шили. В 1999 році ОСОБА_3 поїхав в м.Москву на заробітки і через деякий час повернувся додому, привіз зароблені кошти. Після цього, вдруге у 2001 році поїхав на заробітки в м.Москву, а літом 2001 року пропав та додому не повернувся. ОСОБА_6 , який був разом із ним, привіз сумку брата та паспорт, і повідомив, щоб ОСОБА_3 не шукали, бо його вже немає. Прізвища цього мужчини вона не пригадує, однак знає, що він помер. Вона разом із мамою та дружиною брата ОСОБА_4 , шукали ОСОБА_7 , опитували односельчан, які також їздили на заробітки в м.Москву і отримали такі відомості, що брата викинули із поїзда та він загинув.
Свідок ОСОБА_4 дружина ОСОБА_3 , в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_5 , доповнивши при цьому, що із ОСОБА_8 вони перебували у шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Рішенням Збаразького районного суду від 18.05.1998 року шлюб із ОСОБА_8 був розірваний, однак після цього відносини між ними налагодилися і вони продовжували проживати однією сім'єю із дітьми. У 1999 році ОСОБА_3 поїхав в м.Москву на заробітки, та повернувшись додому, привіз зароблені кошти, які віддав для сім'ї. В 2001 році вдруге поїхав на заробітки в м.Москву, однак так і не повернувся. Згодом дізналася що його викинули із поїзда, внаслідок чого він міг загинути. Рішенням Збаразького районного суду від 10.02.2004 року ОСОБА_1 визнаний безвісно відсутній. Вона із його мамою та сестрою продовжували його шукати, однак так і відомостей про нього немає по сьогоднішній день.
Відповідно до вимог ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці и постійного проживання не має відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно змісту зазначеної норми, кожна з цих підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла і в залежності від підстав визнання особи, такою що померла визначається строк протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України - ч.ч.3,4 ст.46 ЦК України.
Згідно ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Відповідно до ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Із роз'яснень викладених у п.13 постанови Пленуму Верховного суду України N9 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що у справах про оголошення особи померлою суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у місці постійного проживання ОСОБА_3 немає відомостей про місце його перебування з липня 2001 року, заявник втратив родинний зв'язок із батьком ОСОБА_3 та не отримував будь-якої інформації про нього на протязі тривалого періоду часу, понад 24 роки, і на даний час його місце знаходження невідоме, а вжиті розшукові заходи не дали жодного результату щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3 , який в розшуку, як особа яка вчинила кримінальне правопорушення, не значиться. Також, враховуючи обставини по даному факту, що повідомили в судовому засіданні представник заявника та свідки, суд вважає, що при зазначених обставинах ОСОБА_3 міг загинути в липні 2001 році, та з того часу минуло 24 роки, однак відомостей про його місце знаходження не встановлено, що дає законні підстави для оголошення його померлим. Оголошення його ОСОБА_3 померлим також є необхідним для визначення правового статусу майна, що йому належить та оформлення спадщини.
На підставі наведеного та керуючись ст.46 Цивільного кодексу України ст.ст.293, 305, 306 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Лисичинці Підволочиського району Тернопільської області з дня набрання даним рішення законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено, проголошено та підписано 27 червня 2025 року.
Суддя: Галина ЩЕРБАТА
Присяжні: Ганна ОСТАПЧУК
Мар'яна ШМИГЕЛЬ