Справа № 163/401/25 Провадження №33/802/408/25 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С.А.
Доповідач: Подолюк В. А.
30 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника особи щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Бортнік О.О., представника митниці Кунєвої З.Ю. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 травня 2025 року,
Вказаною постановою судді провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0012/UA205000/2025від 15.01.2025, складеним щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «АВТОІМПОРТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38807101, м.Луцьк, вул.Словацького, 30, офіс 4), за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, закрито, як таке, що не могло бути розпочато через закінчення на момент порушення провадження строків накладення стягнення про порушення митних правил.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0012/UA205000/2025, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «АВТОІМПОРТ ПЛЮС», під час митного оформлення товарів «Автомобіль вантажний марки «RENAULT», модель «MASTER» номер кузова НОМЕР_1 ...» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 68 161,59 гривень шляхом заявлення в митній декларації типу ІМ40ДЕ: №UA205140/2021/026200 неправдивих відомостей щодо року виготовлення даного автомобіля.
Такі дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ст.485 МК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що провадження митним органом розпочато поза межами строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.467 МК України, тобто протокол про порушення митних правил складено лише 15.01.2025, хоча порушення виявлено було ще 05.04.2024.
Не погодившись з таким судовим рішенням Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у порушенні митних правил за ст.485 МК України та накласти на нього стягнення в межах санкцій даної статті, а також стягнути судові витрати. У своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП, оскільки строки накладення стягнення не минули, так як датою виявлення порушення митних правил є 18.09.2024, тобто коли було опрацьовано результати документальної невиїзної перевірки, про що складено акт №33/24/7.3-19/38807101, яким встановлено наявність в діях ОСОБА_1 порушення. Окрім того, апелянт зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України повністю доводиться доказами, які містяться в матеріалах справи.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду до суду не з'явився. При цьому, він будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду, до суду не подавав. А тому апеляційний суд вважає за можливе справу розглядати у його відсутності та в присутності його представника, яка не заперечувала про апеляційний розгляд у відсутності її довірителя.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника митниці, яка апеляційну скаргу підтримала і просила задовольнити, представника особи щодо якої складено протокол, яка апеляцію заперечила і просила залишити її без задоволення, а судове рішення, - без змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, даних вимог закону не дотримався.
Так, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд безпідставно не встановив наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 , що стосується правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та передчасно закрив провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.1 ст.467 МК України.
З наукової літератури випливає, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов'язують настання певних юридичних наслідків. При цьому, строк розглядається у двох формах існування: позитивній - це коли юридичні наслідки пов'язуються із спливом строку, та негативній - коли юридичне значення має саме перебіг строку.
Як вбачається зі змісту п.7 ст.247 КУпАП, законодавець розглядає встановлений строк у його позитивній формі, оскільки передбачає такі правові наслідки його спливу, як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, у наведеному випадку при визначенні початку перебігу вказаного строку законодавець використовує суб'єктивні та об'єктивні критерії. Використання об'єктивного критерію передбачає обчислення строку з моменту вчинення правопорушення, суб'єктивного - з моменту, коли уповноважена особа отримала чи повинна була отримати інформацію щодо порушення належного йому права, свободи чи охоронюваного законом інтересу. При цьому, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Так, відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Водночас слід враховувати, що однією із самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення у відповідності п.1 ст.247 КУпА). Тобто у разі, якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п.1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п.7 ст.247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу).
Таким чином, на думку апеляційного суду, початок перебігу встановленого ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов'язує із вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ст.247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п.7 ст.247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст.280 КУпАП, апеляційний суд вважає, що у місцевого суду не було достатніх правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП без встановлення вини особи щодо якої складено протокол про порушення митних правил.
У зв'язку з цим, оскаржувана постанова судді місцевого суду є незаконною та необґрунтовано.
У протоколі про порушення митних правил №0012/UA205000/2025 зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «АВТОІМПОРТ ПЛЮС», під час митного оформлення товарів «Автомобіль вантажний марки «RENAULT», модель «MASTER» номер кузова НОМЕР_1 ...» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 68 161,59 грн. шляхом заявлення в митній декларації типу ІМ40ДЕ: №UA205140/2021/026200 неправдивих відомостей щодо року виготовлення даного автомобіля.
Апеляційний суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.
При цьому, його винуватість у вчиненні цього правопорушення повністю стверджується зібраними та дослідженими в суді апеляційної інстанції доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0012/UA205000/2025 від 15.01.2025; митною декларацією типу ІМ40ЕА: №UA205140/2021/026200 від 09.08.2021; інвойсом №2 826-ВВ від 29.07.2021; актом про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АВТОІМПРОМ ПЛЮС» №33/24/7.3-19/38807101 від 18.09.2024; листом ДМС України «Про відповідь митних органів Республіки Польща» №26/26-4/7/946 від 18.04.2024 з додатками до нього, та іншими документами, які знаходяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів, які є належними і допустимими, апеляційний суд доходить висновку, що вони повністю доводять наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Тому, оскаржувана постанова судді на підставі п.3 ч.8 ст.294 КУпАП підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно із п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що датою виявлення правопорушення є 05.04.2024, протокол про порушення митних правил складено 15.01.2025, а 18.02.2025 матеріали справи надійшли до суду.
Оскільки за наслідками апеляційного розгляду оскаржувана постанова судді скасовується з прийняттям нової відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, а також враховуючи ту обставину, що на час розгляду справи Волинським апеляційним судом - 30.06.2025 закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.1 ст.467 МК України, то провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
При цьому, апеляційні доводи митного органу про те, що строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.1 ст.467 МК не закінчився є цілком безпідставними, оскільки як достеменно встановлено судом, датою виявлення правопорушення є 05.04.2024, тобто коли митний орган отримав лист-відповідь від митних органів Республіки Польща.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.247, 294 КУпАП, ст.467 МК України,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби задовольнити частково.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.1 ст.467 МК України.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк