Справа № 161/6904/24 Провадження №11-кп/802/258/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
24 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою першого заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 ,
Вказаним вироком суду ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луцька, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, громадянин України, згідно ст. 89 КК України не судимий:
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного Волинської області від 12.04.2022, за яким він засуджений за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки та остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання постановлено рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання
Вироком вирішено питання речових доказів, судових витрат, арештованого майна та цивільний позов.
ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що він 28 січня 2024 року о 21 годині 01 хвилина, перебуваючи у приміщенні магазину «Сім23», що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 2, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у подальшому продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №734/2023 від 06 листопада 2023 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 08 листопада 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, повторно, таємно заволодів мобільним телефоном марки «Iphone ХS», 256 Gb, вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/103-24/1342-ТВ станом на 28.01.2024 складала 8 356 гривень 67 копійок, чим завдав збитків потерпілому ОСОБА_9 на вищезазначену суму.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію обвинуваченого, вважає вирок суду в частині призначеного покарання необґрунтованим. Посилається на те, що місцевий суд призначив ОСОБА_8 остаточне покарання на підставі ст.71 КК України, з врахуванням вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2022 року, разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання за вироком від 12 квітня 2022 року, у зв'язку з усуненням законом карності діяння. З врахуванням вказаних обставин прокурор вважає, що місцевий суд безпідставно при призначенні покарання застосував положення ст.71 КК України, зазначив про наявність в обвинуваченого судимостей, а також про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність. Просить вирок суду змінити, вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Також прохає із резолютивної частини вироку виключити вказівку про призначення обвинуваченому покарання на підставі ст.71 КК України та наявність в обвинуваченого судимостей. У мотивувальній частині вироку зі змісту викладених фактичних обставин та юридичної формули вчиненого ОСОБА_10 злочину, вказівку про повторність вчинення таємного викрадення чужого майна.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, прокурора, яка подану апеляційну скаргу підтримувала та просила змінити вирок суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.4 ст.185 КК України, правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, учасниками судового розгляду не оспорюється, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, підстави для перегляду вироку в цій частині - відсутні.
Крім того, в поданій апеляційній сказі не оспорюється вид та розмір призначеного ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, підстави для перегляду вироку в цій частині також відсутні.
Разом з тим, є слушними доводи прокурора про те, що місцевим судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність з огляду на таке.
Положеннями ч.1 ст.71 КК України регламентовано, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, остаточне покарання ОСОБА_8 призначено на підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного Волинського від 12.04.2022 року, за яким він засуджений за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки та остаточно призначено покарання у вигляді 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року звільнено засудженого ОСОБА_8 від призначеного покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2022 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Проте, місцевий суд залишив поза увагою вказану обставину, що ОСОБА_8 на момент постановлення вироку був звільнений від призначеного покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2022 року, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, а тому безпідставно застосував в даному випадку положення ст.71 КК України.
Отже, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що згідно приписів п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для зміни судового рішення.
Тому слід виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання про застосування ст.71 КК України.
Крім того, місцевим судом в мотивувальній частині вироку зазначено про наявність в ОСОБА_8 судимостей, а саме 26.03.2012 Луцьким міським судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.10, ч.2 ст.309 КК України та 12.04.2022 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.
А тому з врахуванням ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року на час постановлення оскаржуваного вироку ОСОБА_8 був особою, яка згідно положень ст.89 КК України не судима, а тому із вступної частини вироку суду необхідно вказівку про наявність в обвинуваченого судимостей.
Крім того, суд першої інстанції, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України помилково вказав про вчинення ОСОБА_8 крадіжки повторно.
Як вбачається з ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року, об'єднане кримінальне провадження №12024030580000313 від 20.01.2024 року, № 12024030590000115 від 02 лютого 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (дата скоєння - 07 січня 2024 року, 18 січня 2024 року), передбачених ч.4 ст.185 КК України закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності Законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином, з врахуванням ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2024 року та ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року, ОСОБА_8 згідно ст.89 КК України є несудимим.
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, на момент пред'явлення обвинувачення та скерування до суду обвинувального акта щодо ОСОБА_8 за ч.4 ст.185 КК України в даному кримінальному провадженні, щодо нього не було ухвалено вироків, які б набрали законної сили, котрі б давали підстави суду викласти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, із кваліфікуючою ознакою вчинення повторно.
За наведених обставин, оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_8 слід змінити та виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про повторність вчинення таємного викрадення чужого майна.
Відповідно до приписів ч.1 ст.408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок щодо ОСОБА_8 - зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.4 ст.185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Виключити із резолютивної частини вироку вказівку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання на підставі ст.71 КК України.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про повторність вчинення ОСОБА_8 таємного викрадення чужого майна.
Виключити із вступної частини вироку вказівку про наявність в обвинуваченого ОСОБА_8 судимостей за вироком Луцького міського суду Волинської області від 26.03.2012 та вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2022.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: