СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/529/25
ун. № 759/13661/25
25 червня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
19.06.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 20.06.2025.
Дослідивши заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа цьому суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст.43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Зазначена заява подана через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС, що свідчить про наявність у заявника обов'язку надати докази надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Проте, зазначений обов'язок заявник виконав неналежним чином, з огляду на таке.
Заінтересована особа, Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), має електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Відтак належним доказом направлення заінтересованій особі копії заяви з додатками є квитанція про доставку документів до її електронного кабінету.
До заяви представник заявниці додав опис вкладення, відповідно до якого на адресу заінтересованої особи надіслана заява з додатками. З наданого опису вкладення неможливо достеменно встановити, які саме документи були надіслані заінтересованій особі.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
У постанові від 12.03.2025 у справі № 910/20490/21 (910/19964/23), Верховний суд виснував, що до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23.
До заяви представник позивача долучив як доказ рішення Приморського районного суду міста Маріуполя донецької народної республіки від 25.09.2024.
У порушення вказаних вище вимог зазначені вказаний доказ не перекладений з недержавної мови на українську.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заява підлягає залишенню без руху. При цьому суддя вважає за доцільне встановити заявниці строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 95, 175, 177, 185, 258-261, 294, 353ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території залишити без руху.
Зобов'язати заявницю надати:
-перекладену з недержавної мови на українську копію рішення Приморського районного суду міста Маріуполя донецької народної республіки від 25.09.2024;
-квитанцію про доставку копії заяви з додатками до електронного кабінету Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Установити заявниці строк у 10 днів з дня вручення заявниці їй цієї ухвали для усунення зазначених недоліків
Роз'яснити заявниці, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявниці, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко