СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3848/25
ун. № 759/15658/23
25 червня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву сторони захисту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416, про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6
Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62023100120000416, заявив відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 .
В судовому засіданні захисник уточнив обґрунтування підстав відводу та зазначив, що з оприлюдненої ВРП інформації вбачається, що 27.08.2024 суддя ОСОБА_6 звернувся до ВРП з Повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя при розгляді ним кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України. За результатами розгляду зазначеного повідомлення, членом ВРП ОСОБА_7 складено висновок від 16.09.2024, яким не встановлено фактів, які б свідчили про втручання в діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
На переконання захисту, наступні, зазначені суддею ОСОБА_6 тези, безумовно свідчать про очевидне упереджене ставлення судді як особисто до обвинуваченого ОСОБА_4 , так і до сторони захисту в цілому, що підтверджується наступними твердженнями: «Допити свідків, дослідження доказів затягуються, а судові засідання зводяться обвинуваченим лише до відводу складу суду та подачі чергових апеляційних скарг на ухвали Святошинського районного суду м. Києва, які суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 через які обвинувачений намагається вийти на свободу та уникнути не тільки судового розгляду а й кримінальної відповідальності». Наведена теза судді засвідчує особисте суб'єктивне упереджене ставлення та переконання судді щодо безумовної винуватості ОСОБА_4 до закінчення судового розгляду та ухвалення вирку, що є підтвердженням особистої упередженості суду при розгляді справи, ставлення суду до застосованого до обвинуваченого безальтернативного тримання під вартою протягом майже двох років. Крім того, вищенаведена частина Повідомлення фактично скопійована з поданої суду адвокатом ОСОБА_8 заяви про перешкоджання правосуддю, яка на обговорення не виносилась та жодних рішень за наслідками її розгляду судом не ухвалювалось.
Крім того, захист зазначає, що 06.09.2023 в межах підготовчого судового засідання прокурором було подано, а судом прийнято і долучено до матеріалів судового провадження, в подальшому досліджено разом із клопотанням про продовження запобіжного заходу усі докази сторони обвинувачення, в тому числі і протоколи допитів свідків обвинувачення, висновки експертів тощо, що є не тільки істотним процесуальним порушенням, але й демонстрацією судом упередженості та прихильності до сторони обвинувачення. Поряд з цим, в судовому засіданні 18.06.2025 під час розгляду чергового клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого, ОСОБА_4 було подано письмові заперечення та на спростування доводів прокурора щодо наявності «вагомих доказів винуватості» до заперечень долучено висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, що спростовує викладені в обвинувальному акті відомості, який суддя ОСОБА_6 приймати відмовився, що, на думку захисту, також свідчить про очевидну упередженість суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримав та просив її задовольнити з підстав, зазначених захисником ОСОБА_5 та систематичним і грубим порушенням суддею ОСОБА_6 права сторони захисту на неупереджений розгляд справи, а також змагальності сторін, в контексті практики ЄСПЛ.
Прокурор проти задоволення відводу судді заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. При цьому вказав, що посилання у заяві про відвід на прийняття судом додатків до клопотання про продовження запобіжного заходу розглядалось, та у задоволенні відводу з цих підстав було відмовлено. Прокурор вважає, що суддя мав та був зобов'язаний звернутись до ВРП, щоб у подальшому не було сумнівів у його неупередженості та безсторонності. Суддею забезпечується право обвинуваченого на захист, висновок експертизи стороні обвинувачення не відкривався, зазначені захисником критерії є суб'єктивними, отже відсутні підстави для відводу.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, письмових пояснень або інших заяв не надав.
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_6 .
Заслухавши думку сторони захисту та прокурора, суд дійшов таких висновків.
Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд.
Інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Цей інститут не є інструментом перегляду судових рішень (процесуальних дій) чи додаткового роз'яснення мотивів їх ухвалення (здійснення). Крім того, зазначений інститут не може використовуватися стороною кримінального провадження як інструмент вибору судді, адже це буде суперечити засаді доступу до правосуддя.
Оцінюючи доводи сторони захисту з точки зору наявності підстав для відводу судді, суд приходить до висновку, що суддя ОСОБА_6 фактично скористався своїм правом на звернення до ВРП із Повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя з тих підстав та обґрунтувань, які вважав такими, що мають ознаки такого втручання. Мотиви, викладені суддею ОСОБА_6 у такому Повідомленні, перевірялися Вищою радою правосуддя. Висновком члена ВРП ОСОБА_7 від 16.09.2024, який затверджений рішенням ВРП від 01.10.2024, не встановлено фактів, які б свідчили про втручання в діяльність як судді щодо здійснення правосуддя та відсутність підстав для вжиття ВРП заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Крім того, в контексті підстав для відводу неприйняття судом висновку експертизи, як додатку до заперечень сторони захисту, то суд звертає увагу на те, що суддя, який розглядає відвід, не наділений процесуальними повноваженнями надавати правову оцінку процесуальним рішенням, прийнятим суддею під час розгляду справи. До повноважень судді в даному випадку належить виключно встановлення наявності або відсутності обставин, які унеможливлюють участь судді в розгляді конкретної справи, та/або свідчать про його упередженість, необ'єктивність чи особисту зацікавленість.
На думку суду, зазначені стороною захисту обставини будуються на власних суб'єктивних міркуваннях заявників щодо мотивів звернення судді із Повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя та не є підставою для відводу.
На підставі вищенаведеного, заява про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №62023100120000416 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 369-372 КПК України, суддя,
У задоволенні заяви сторони захисту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416, про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1