СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27392/24
пр. № 2-др/759/123/25
26 червня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
11 червня 2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (далі - ТОВ «Інвестбудгаличина») про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» 8 885,72 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник посилається на те, що питання про судові витрати, включаючи витрати на професійну правничу допомогу, не було вирішено судом при ухваленні основного рішення, хоча орієнтовна сума таких витрат була заявлена у позовній заяві. На обґрунтування понесених витрат надано копії договору про надання правничої допомоги № SO 6163 від 11 липня 2024 року та додатку № 2 до нього, Специфікації № 5, рахунку № INV/2024/11/0006 від 07 листопада 2024 року та платіжної інструкції № 1567528922 від 11 листопада 2024 року
Крім того, заявник просить поновити процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки копію рішення суду було отримано лише 09 червня 2025 року, незважаючи на те, що рішення було ухвалене 30 квітня 2025 року.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року у справі № 759/27392/24 позов ТОВ «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій був задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованість у розмірі 53 857,23 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн
Водночас, суд встановив, що в основному рішенні від 30 квітня 2025 року питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вже було розглянуто та вирішено по суті.
У мотивувальній частині вказаного рішення суд прямо зазначив: "Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 885,72 грн, суд зазначає наступне. ... У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували фактичну сплату позивачем адвокату гонорару у заявленому розмірі. ... Враховуючи відсутність належних доказів фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає вимогу позивача в цій частині необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню."
У резолютивній частині рішення від 30 квітня 2025 року було прямо ухвалено: "У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 885 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 72 копійки - відмовити."
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Проте, як встановлено судом, питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 885,72 грн вже було предметом розгляду та отримало правову оцінку в рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року. У вказаному рішенні суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження цих витрат, дійшов висновку про їх необґрунтованість через відсутність належного підтвердження фактичної оплати. Відтак, у задоволенні цієї вимоги було відмовлено основним рішенням
Оскільки питання, щодо якого заявник просить ухвалити додаткове рішення, вже було вирішено судом по суті та отримало своє відображення у резолютивній частині основного судового рішення, відсутні передбачені статтею 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткового рішення. Повторне розгляду тотожної вимоги, яка вже була предметом судового розгляду та отримала остаточне рішення, суперечитиме принципам процесуальної економії та заборони подвійного розгляду однієї й тієї ж вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки заявлене питання вже було вирішено судом у повному обсязі в основному рішенні.
Керуючись ст.270, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій -відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко