печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21258/22-к
18 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту, -
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої Прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 10.08.2022 в ході проведення огляду подвір'я цивільного будинку по АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №42022111340000016 від 10.08.2022.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022111340000016 від 10.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Нагляд за дотримання законодавства під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені військовослужбовці, в умовах воєнного стану, здійснили викрадення (привласнили) військову техніку, "БТР-70Д", та з метою приховування незаконного заволодіння розмістили на подвір'я цивільного будинку по АДРЕСА_1 .
На підставі добровільної згоди власника будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим у період часу з 16:50 по 16:56 проведено огляд подвір'я зазначеного будинку, за результатами якого виявлено та вилучено: БТР-70Д без ідентифікуючих ознак, на якому встановлені двигун марки НОМЕР_4 та радіатор НОМЕР_6; Двигун марки НОМЕР_5; Радіатори водяний та масляний; Компресор; Водяні трубопроводи; Огородження для глушника; Балка; Повітряна труба нагнітача; Щеплення; Вентилятор; Водяний насос; Пошкоджений блок циліндрів; Масляні фільтри; Вхідні та вихідні жалюзі.
За результатами огляду вилучені БТР-70Д та вищевказані деталі передано на відповідальне зберігання до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ).
Вищевказані речі та документи постановою слідчого 10.08.2022 визначені речовими доказами у кримінальному провадженні.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явився, про причини своєї неявки не повідомили.
В судове засідання власник майна не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, власну правову позицію не виклав.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 10.08.2022 в ході проведення огляду подвір'я цивільного будинку по АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №42022111340000016 від 10.08.2022, а саме: БТР-70Д без ідентифікуючих ознак, на якому встановлені двигун марки Д245 30Е2 № НОМЕР_2 та радіатор НОМЕР_6; двигун марки Д245 30Е2 № НОМЕР_3 ; радіатори водяний та масляний; компресор; водяні трубопроводи; огородження для глушника; балка; повітряна труба нагнітача; щеплення; вентилятор; водяний насос; пошкоджений блок циліндрів; масляні фільтри; вхідні та вихідні жалюзі.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1