печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58253/23-ц
26 червня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до народного депутата ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності.
Як слідує з матеріалів справи, позовними вимогами є визнання протиправною бездіяльності відповідача, який не отримав звернення позивачки, яке направлене на адресу народного депутата України.
Обсяг повноважень та правовий статус народних депутатів України визначаються Конституцією України та законами України від 17.11.1992 № 2790-XII «Про статус народного депутата України» (далі Закон № 2790-ХІІ) та від 04.04.1995 № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України» (далі Закон № 116/95-ВР).
Системний аналіз зазначених законів свідчить про те, що народні депутати України не наділені владними управлінськими функціями, а тому не можуть бути відповідачами як суб'єкт владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.
Відповідно до статті 1 Закону № 2790-XII народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
Народний депутат не має права мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2790-XII).
Діяльність народного депутата України у Верховній Раді України визначена статтею 6 Закону № 2790-XII, а саме: народний депутат бере участь у засіданнях Верховної Ради України; бере участь у роботі депутатських фракцій (груп); бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України; виконує доручення Верховної Ради України та її органів; бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України; бере участь у парламентських слуханнях; звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про Регламент Верховної Ради України.
Тобто народний депутат України не є ані посадовою, ані службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а є учасником законотворчої діяльності, не відноситься до суб'єктів владних повноважень і не наділений владними управлінськими функціями.
Зважаючи на викладене, відповідач у межах спірних правовідносин не здійснював владних управлінських функцій стосовно позивача, а відносини, що склалися між сторонами, не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої. Проте він може нести відповідальність як фізична особа та бути стороною у справі, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 826/8777/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року в справі № 806/782/16 та ухвалі від 15 березня 2021 року в справі № 440/1050/20.
Відтак позивачкою обрано правильну юрисдикцію для подачі даного позову.
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Згідно Довідки з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Крижопільського районного суду Вінницької області (вулиця Героїв України, 23, Крижопіль, Вінницька область, 24601).
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи що провадження в справі було відкрито з порушенням правил підсудності, і судовий розгляд по ній не розпочато, вважаю за необхідне направити її на розгляд за територіальною підсудністю за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Оскільки справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва, її слід передати за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 ,32, 258, 260,268 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності - передати для розгляду за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області (вулиця Героїв України, 23, Крижопіль, Вінницька область, 24601).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. Г. Головко