30.06.2025 Справа № 756/4579/25
Унікальний номер 756/4579/25
Номер провадження 2-др/756/104/25
30 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кізік Анни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану затопленням у розмірі 58458,00 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., витрати на проведення оцінки у розмірі 4800,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23 червня 2025 року за допомогою документа, сформованого в системі «Електронний суд», представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кізік А. М. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. 24 червня 2025 року вказана заява надійшла до Оболонського районного суду м. Києва.
В мотивування поданої заяви зазначила, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Ю.Д.К.», в якій Кізік А.М. здійснює свою діяльність, укладено Договір про надання правничої допомоги № 28/02/25 від 28 лютого 2025 року. На виконання вказаного договору, досягнуто домовленість, щодо вартості робіт про надання правничої допомоги. Надання правової допомоги з питань цивільного права та процесу, а саме з питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених залиттям квартири АДРЕСА_1 , а саме аналіз документів, підготовка та подання позовної заяви до Оболонського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 завданої матеріальної та моральної шкоди. У зв'язку з чим, на адресу позивача виставлено відповідний рахунок на оплату послуг щодо надання правничої допомоги № 28/02/25 від 28 лютого 2025 року. Послуги були надані позивачу, у зв'язку з чим між сторонами складено акт виконаних робіт за надання правничої допомоги від 18 березня 2025 року. Вартість виконаних робіт оплачено позивачкою у повному обсязі, доказом чого платіжна інструкція про оплату вартості послуг №@2PL778504 від 18 березня 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 червня 2025 року клопотання передано на розгляд судді Шролик І.С.
25 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» надіслав заперечення щодо заяви про укладення додаткового рішення, у яких просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 756/4579/25.
Ухвалою судді від 27 червня 2025 року клопотання представника позивача Кізік А. М. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, призначено на 30 червня 2025 року.
Представник позивача та позивач у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялися судом належним чином.
Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялися судом належним чином.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, подане клопотання, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану затопленням у розмірі 58458,00 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., витрати на проведення оцінки у розмірі 4800,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій 23 червня 2025 року заяві, Кізік А. М. просила суд стягнути з відповідача витрачати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17. Яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 28/02/25 від 28 лютого 2025 року; акт виконаних робіт за надання разової правової допомоги від 18 березня 2025 року; рахунок № 18/03 від 18 березня 2025 року на суму 5000,00 грн.; платіжну інструкцію № @2PL778504 від 18 березня 2025 року на суму 5000,00 грн.; ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Суд при визначені розміру компенсації витрат, враховує категорію справи, обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність.
Суд вважає неприйнятними заперечення предсатвника відповідача про порушення представником строків звернення до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи рішення суду ухвалене 17 червня 2025 року. Того ж дня, повний текст судового рішення надіслано до ЄДРСР.
Зі заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача звернулась 23 червня 2025 року (понеділок), тобто в перший робочий день. Отже, суд приходить до переконання про не пропущення строку стороою позивача на подання заяви про розподіл судових витрат.
З урахуванням заперечень сторони відповідача, суд при визначенні розміру компенсації витрат на правничу допомогу ураховує співмірності послуг адвоката в розмірі 5000, 00 грн зі складністю проведеної ним роботи, її обсягом, складності справи - не відноситься до складних;, ціну позову 58458,00 грн та обсяг задовлених вимог, суд приходить до переконання, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу слід задовольнити. Заявлені стороною позивача витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. є співмірними з розміром заявлених вимог. Також суд враховує процесуальну поведінку сторони відповідача, через неявку якої, розгляд справи неодноразово відкладався. Таким чином, суд приходить до переконання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., які документально підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133,137, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кізік Анни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 червня 2025 року.
Суддя І. С. Шролик