Справа №:755/11850/25
Провадження №: 1-кс/755/2286/25
"27" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002189 від 25.06.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у ОСОБА_4 , який 25.06.2025 року близько 12 години 25 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме квартири, в якій проживає потерпіла ОСОБА_7 , що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин.
Так, 25.06.2025 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи адресу проживання потерпілої, підійшов до дверей вказаної квартири, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, обравши метод підпалу, як спосіб пошкодження чужого майна, що є загально небезпечним способом, усвідомлюючи, що своїми діями створює реальну небезпеку для життя та здоров'я мешканців квартири АДРЕСА_5 , облив невстановленою сумішшю вхідні двері та килим, після чого, шляхом піднесення вогню невстановленим предметом, здійснив підпал вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 , внаслідок чого двері та килим були пошкоджені вогнем, після чого, ОСОБА_4 , виконавши всі дії, направлені на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, місце вчинення кримінального правопорушення залишив.
25.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України.
Крім того, відносно ОСОБА_4 зібрано докази, якими підтверджується обґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а тому слідчий суддя вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, клопотання слідчого задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження).
Підозрюваного ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також засобів телефонного зв'язку.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом, у межах строку досудового розслідування, до 23 серпня 2025 року, включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: