Номер провадження 2-а/754/285/25
Справа №754/5146/25
Іменем України
30 червня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ключник А.В. звернувся до Деснянського районного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що у даній постанові відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки Позивач не отримував повістку про виклик до ТЦК та СП. Окрім того, у будь якому випадку у Позивача був би відсутній склад адміністративного правопорушення через неможливість прибуття до ТЦК та СП у зв'язку з поважними причинами, а саме : 17.06.2024 року Позивачу постанвлено наступний діагноз - « Імпресійний перелом латерального виростку стегнової кістки, субхональний перелом латерального виростку великогомілкової кістки, розрив передньої хрестоподібної зв'язки, часткове пошкодження колатеральних зв'язок правого колінного суглоба». У зв'язку із тим, що отримана травма потребувала довгострокового лікування та оперативного втручання - артроскопія правого колінного суглоба: аутопластика передньої хрестоподібної зв'язки, що була зроблена 14.01.2025р., Позивач з метою уникнення у майбутньому будь-яких негативних наслідків пов'язаних із військовим обліком військовозобов'язаних, 20.06.2024р. прибув в ІНФОРМАЦІЯ_1 для взяття його на військовий облік (вказаний факт підтверджується відміткою про взяття на військовий облік наявний у військово-обліковому документі від 11.07.2024р. Крім того, у період лікування травми ноги, дружині Позивача - ОСОБА_2 01.09.2024р. було діагностовано: «Плеомоформа аденома лівої привушної слинної залози» з рекомендацією до госпіталізації, для якої необхідно було провести ряд досліджень. Тому, Позивач до моменту госпіталізації дружини (госпіталізована 06.11.2024р. для проведення ексцизійної біопсії) на утриманні якого ще є малолітня дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та за якою теж потрібен догляд, фізично не зміг би ще з травмою ноги прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане свідчить, що у Позивача у будь-якому випадку був би відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, так як останнім, у випадку б дійсного отримання повістки, було повідомлено Відповідача про наявність вказаних вище обставин, що є поважними причинами неприбуття. Окрім цього, 25.03.2025р. о 10:30 год. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно Позивача щодо його неявки до ТЦК 17.10.2024 р. об 11:00 год. та повіломлено останнього під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у цей же день - 25.03.2025 р. о 10:40 год. Тобто, Позивач фактично був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення за 10 (десять) хвилин до його початку. Позивач був позбавлений можливості через десятихвилинний проміжок часу між повідомленням останнього про розгляд справи про адміністративне правопорушення та його проведенням, скористатися як правом щодо подання доказів на підтвердження поважності причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1, що вказані у позові, так і правом на отримання професійної правничої допомоги під час розгляду справи. Тому, повідомлення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за десять хвилин до початку його розгляду, є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Також оскаржувана постанова була прийнята Відповідачем з порушенням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до оскаржуваної постанови, Позивач мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 - 17.10.2024 року об. 11:00 год. Згідно із ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. З викладеного вбачається, що днем вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП України, як і днем його виявлення, є день, коли військовозобов'язаний не з'явився по повістці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, оскільки факт неявки Позивача виявлений Відповідачем 17.10.2024р., то оскаржувана постанова прийнята поза межами трьохмісячного строку встановленого ч.7 ст.38 КУпАП для притягнення до адміністративної відповідальності. Тому остання має бути скасована судом з одночасним закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справу передано судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 08.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до військово-облікового документа НОМЕР_5 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовозобов'язаним, військове звання - солдат, згідно Рішення військово-лікарської комісії - 10.01.2007 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний обмежено придатним гр..ІІ ст.67б Нак. МОУ №402 від 2008 р.; згідно відмітки - 20.06.2024 року взято на облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .
Протоколом б/н від 25.03.2025 року складеним уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 офіцером адміністративного відділення лейтенантом ОСОБА_4 , суть адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , полягає в тому , що останній 17.10.2024 року о 11 год.00 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 07.10.2024, яку не забрав з поштового відділення (закінчення встановленого терміну зберігання), чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», абз 2 ч.1 та абз 8 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Постановою №1054 від 25.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 17.10.2024 о 11 год. 00 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 07.10.2024, яку не забрав з поштового відділення (закінчення встановленого терміну зберігання), чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», абз 2 ч.1 та абз 8 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до копії консультаційного висновку ортопеда-травматолога від 17.06.2024р. Позивачу було поставлено наступний діагноз - «Імпресійний перелом латерального виростку стегнової кістки, субхондальний перелом латерального виростку великогомілкової кістки, розрив передньої хрестоподібної зв'язки, часткове пошкодження колатеральних зв'язок правого колінного суглоба».
Згідно повторного огляду травматолога від 08.07.2024р. у зв'язку із тим, що отримана травма потребувала довгострокового лікування та оперативного втручання - артроскопія правого колінного суглоба: аутопластика передньої хрестоподібної зв'язки, що була зроблена 14.01.2025р.
Відповідно до копії консультативного заключення від 01.09.2024р. у період лікування травми ноги, дружині Позивача - ОСОБА_2 01.09.2024р. було діагностовано: «Плеомоформа аденома лівої привушної слинної залози» з рекомендацією до госпіталізації, для якої необхідно було провести ряд досліджень.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.02.2018 року, про що Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві зроблено актовий запис №146. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_7 ».
На своєму утриманні Позивач також має малолітнього сина, що вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( свідоцтво серія НОМЕР_2 від 30.01.2021 року, актовий запис №102).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов'язок та військову службу.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, в силу норм ст. 77 КАС України, у зазначеній категорії справ обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов. Однак відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
До предмету доказування в даній справі входить, зокрема, встановлення порядку сповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК (наявність повістки, встановлення адреси, за якою повідомлявся позивач, докази надсилання позивачу повістки, її отримання або причини неотримання). Однак жодного доказу щодо формування повістки про виклик до ТЦК, її своєчасного направлення позивачу та належного сповіщення останнього, відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість, позивач відповідну обставину заперечує.
Окрім того, як вбачається з наданих до суду Позивачем доказів, останній ніяк не міг прибути до Відповідача за повісткою з огляду на поважність причин, а саме лікування, що підтверджується відповідними довідками.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного сповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК, поважності причин неприбуття, є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання стороною відповідача відзиву на позовну заяву без поважних причин у цьому випадку кваліфікується судом як визнання позову.
Відповідно до оскаржуваної постанови, Позивач мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 17.10.2024р. об 11:00 год.
Згідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, відповідно до п.п. 1-4 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в Порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провалиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210:, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате в будь-якому разі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
3 викладеного вбачається, що днем вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУПАП України, як і днем його виявлення, є день, коли військовозобов'язаний не з'явився по повістці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, оскільки факт неявки Позивача виявлений Відповідачем 17.10.2024р. то оскаржувана постанова прийнята поза межами трьохмісячного строку встановленого ч.7 ст.38 КУпАП для притягнення до адміністративної відповідальності.
Тому остання має бути скасована судом з одночасним закриттям справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що оскільки строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ч.7 ст. 38 КУпАП пройшли за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, то постанову № 1054 від 25 березня 2025 року слід визнати протиправною та скасувати, а провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 7 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №1054 від 25.03.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500, 00 грн. за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку передбаченого ч.7 ст.38 КУПАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2025.
Суддя О.М. Панченко