Справа № 752/6143/25
Провадження № 2/752/4965/25
30.06.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором №200253208 в розмірі 34 322,26 грн., з яких 16 810,04 грн. сума основного боргу, 4 412,82 грн. сума процентів за користування кредитом, 13 099,40 грн. сума простроченої комісії, а також стягнути понесені судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання кредиту відповідач звернувся до АТ «Банк Форвард» та між сторонами був укладений Кредитним договір №200090710 від 20.11.2017р. За цим Кредитним договором відповідач отримав від АТ «Банк Форвард» грошові кошти у кредит, які зобов'язався повернути у строки, встановлені Кредитним договором. 25.07.2024р. між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір №GL1N426202/1 відступлення права вимоги, за яким позивач отримав право вимоги до за Кредитним договором №200253208 від 20.11.2017р. Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість, то заявлені відповідні вимоги для стягнення боргу в судовому порядку.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.03.2025р. відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Під час судового розгляду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відмовився».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова
позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
20 листопада 2017р. між Акціонерним товариством «Банк Форвард», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Кредитний договір №200090710.
Умовами вказаного Кредитного договору його сторони узгодили, зокрема, наступне: сума кредиту - 24 330,52 грн.; строк кредитування - 18 місяців; тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; процентна ставка - 0,01% річних; тип процентної ставки - фіксована; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 3,00% нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі; пільговий період на погашення щомісячної комісії з 21.11.2017р. по 21.02.2019р.; реальна річна процентна ставка: 15,18%.
Пунктом 5 Кредитного договору визначено, що складовою та невід'ємною частиною Кредитного договору оферта, паспорт споживчого кредиту, умови по кредитам, які розміщені кредитодавцем у місці, в якому оформлено оферту, в мережі Інтернет на сайті кредитодавця.
У пункті 7 Паспорту споживчого кредиту Додаток до договору №20090710 від 20.11.2017р. визначений Графік платежів.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також
усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 10561 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Положеннями частини 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»
визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Матеріали справи свідчать, що АТ «Банк Форвард» виконав умов Кредитного договору та надав відповідачу у кредит грошові кошти, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками.
Також судом встановлено, що 05.07.2024р. між АТ «Банк Форвард», як первісним кредитором, та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як новим кредитором, був укладений Договір №GL1N426202/1 відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору.
За п. 2 Договору про відступлення права вимоги новий кредитор у день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 цього Договору набуває усі права кредитора за основними договорами.
Пунктом 4 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 69 349 284,90 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором первісному кредитору в повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором відповідно до пункту 15 цього Договору на підставі протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240610-40652 від 03.07.2024р., сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Загальна ціна активів, що входять до складу лоту, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом
електронного аукціону № GFD001-UA-20240610-40652 від 03.07.2024р., переможцем яких став новий кредитор, та яка підлягає сплаті новим кредитором за результатами зазначених відкритих торгів, складає 70 122 419,74 грн. без ПДВ.
За Додатком №1 до Договору відступлення права вимоги до нового кредитора передано право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 , Кредитний договір №200090710.
Згідно платіжної інструкції №4170 від 23.07.2024р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало АТ «Банк Форвард» 70 122 419,74 грн.
Таким чином, виходячи з умов Договору відступлення прав вимоги позивач у даній справі позивач став кредитором за кредитними договорами, укладеними АТ «Банк Форвард» та позичальниками, в тому числі і за Договором №200090710, боржник ОСОБА_1 .
У відповідності до вимоги ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно вимог ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Кредитним договором ні позивачу, ні первісному кредитору АТ «Банк Форвард».
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у загальній сумі 34 322,26 грн., з яких 16 810,04 грн. основного боргу, 4 412,82 грн. заборгованості за відсотками, 13 099,40 грн. комісії.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти
України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 34 322,26 (тридцять чотири тисячі триста двадцять дві грн. 26 коп.) грн., яка складається із заборгованості за основним боргом - 16 810,04 (шістнадцять тисяч вісімсот десять грн. 04 коп.) грн., заборгованості за відсотками - 4 412,82 (чотири тисячі чотириста
дванадцять грн. 82 коп.) грн., заборгованості за комісією - 13 099,40 (тринадцять тисяч дев'яносто дев'ять грн. 40 коп.) грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) грн. судового збору.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено та підписано 30.06.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА