Справа № 752/22958/20
Провадження № 1-кс/752/5558/25
26 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про примусове відібрання біологічних зразків, подане в кримінальному провадженні № 42020100000000446, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3, 5 ст. 191 КК України,
до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , в якому просить надати дозвіл здійснити примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю уповноваженої особи з числа спеціалістів - криміналістів ІНФОРМАЦІЯ_2 та/або особи, що її заміщує на період відсутності або іншого спеціаліста, а саме букального епітелію (слини), для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000446 від 02.10.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3, 5 ст. 191 КК України.
За наявності достатніх доказів у межах кримінального провадження 03.04.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30.05.2025 винесено постанову про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) у підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виконання ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», ознайомившись з вказаною постановою ОСОБА_6 від добровільного надання букального епітелію відмовився.
Також зазначає, що в ході досудового розслідування виникла необхідність відібрати у підозрюваного ОСОБА_5 біологічні зразки для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Від слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, зазначив, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 надав клопотання про проведення засідання без його участі. Зазначив, що заперечує проти клопотання та просить відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що таке примусове відібрання біологічних зразків не має жодного відношення до кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000446 від 02.10.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3, 5 ст. 191 КК України.
03.04.2025 року в рамках зазначеного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30.05.2025 винесено постанову про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) у підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виконання ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», ознайомившись з вказаною постановою ОСОБА_6 від добровільного надання букального епітелію відмовився.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції України наголошує на тому, що кожен має право на повагу до його гідності, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною ст. 242 КПК України визначені підстави проведення експертизи, а саме зазначено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до ч.1 ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Згідно ч.3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Частиною 1 статті 160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Частиною 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Стаття 63 Конституції України надає загальне право не свідчити проти себе та своїх близьких. Особа не несе відповідальності за відмову надавати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Яллог проти Німеччини» зазначено, що суд був послідовний у тому, що право не викривати себе, перш за все, стосується поваги до рішення обвинуваченої особи зберігати мовчання. У правових системах країн - учасниць Конвенції та в інших системах загальновизнаним є те, що це не поширюється на використання в кримінальних процедурах матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого шляхом примусу, але існування, яких не залежить від волі обвинуваченого, таких як, наприклад, документи, вилучені на підставі ордера, дихання, кров, сеча, волосся або зразки голосу і тканин для проведення тесту на ДНК.
Біологічні зразки ЄСПЛ розглядаються як фізичні чи об'єктивні проби, що використовуються у криміналістичному аналізі і до яких не застосовується право не свідчити проти себе («PG и JH проти Сполученого Королівства»), проте такі процедури не повинні досягати мінімального рівня жорстокості, за якого вони становили б порушення ст. 3 ЄКПЛ («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»). Щоб одержати такі матеріали, зазвичай підозрюваного просять пасивно витримати незначне порушення його фізичної цілісності або отримують матеріал, який виробляється в процесі природної життєдіяльності організму («Сондерз проти Сполученого Королівства», без завдання ризику для здоров'я («Яллог проти Німеччини»).
Слідчим суддею встановлено, що на час розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, слідчим не надано обґрунтування мети примусового отримання зразки у підозрюваного, та в клопотанні лише наведені загальні фрази про можливість використання зразків як доказів у кримінальному провадженні.
Водночас, внесення щодо підозрюваного даних до електронного реєстру геномної інформації людини, як підстава для примусового відібрання у нього біологічних зразків, на яку посилається слідчий, жодним чином не має значення для кримінального провадження, що розслядується в відповідності до вимог КПК України та не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Крім того, доказів призначення у кримінальному провадженні судової молекулярно-генетичної експертизи матеріали клопотання не містить.
Таким чином, матеріали клопотання не містять доказів й належних обґрунтувань, які б надавали достатні підстави вважати, що біологічні зразки (букальний епітелій), відібрані у підозрюваного, мають суттєве значення для кримінального провадження.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відповідно до якого відкрите кримінальне провадження та в межах якого подано вказане клопотання, а також необґрунтованість та його недоведеність примусового відібрання біологічних зразів у ОСОБА_5 , слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про примусове відібрання біологічних зразків, поданого в кримінальному провадженні № 42020100000000446, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3, 5 ст. 191 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1