Справа №752/26082/23
Провадження №2/752/826/25
17 червня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача та третьої особи Васильєвої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксана Вікторівна, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Гаражно-будівельний кооператив «Деміївський-авто» про усунення перешкод у володінні, розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора на об'єкт нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,-
Київська міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксана Вікторівна про усунення перешкод у володінні, розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора на об'єкт нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою сформована та зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - 02.06 для колективного гаражного будівництва.
Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент комунальної власності) під час проведення моніторингу об'єктів нерухомого майна, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, встановлено, що за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано бюветний комплекс (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2194668580000).
У той же час Департаментом комунальної власності виявлено, що за цією самою адресою за низкою фізичних осіб зареєстровано право приватної власності на гаражі.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксаною Вікторівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2018 № 43006537, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1644067980000), а саме на гараж загальною площею 38,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою прийняття зазначеного рішення є довідка про показники об'єкта нерухомого майна, серія та номер: 409/2018, видана 10.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації реєстрації та оцінки нерухомого майна»; довідка, серія та номер: 25, видана 29.08.2018 Обслуговуючим гаражним кооперативом «Деміївський-авто».
Зазначений об'єкт нерухомого майна розташований в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 за адресою: АДРЕСА_2 .
Земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.
При цьому Київська міська рада, як єдиний розпорядник землями комунальної власності в м. Києві, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ОСОБА_1 чи іншим фізичним чи юридичним особам у власність чи користування не приймала.
До Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів) надходило звернення ОГК «Деміївський-авто» з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 для експлуатації та обслуговування гаражів на АДРЕСА_1 , розробленим на підставі дозволу, наданого рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 №852/852 для підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду.
За результатами розгляду вказаного проекту землеустрою Департамент земельних ресурсів неодноразово повідомляв ОГК «Деміївський-авто» листами від 24.12.2018 № 05716-21548, від 01.06.2020 № 05716-9743, від 30.06.2020 №0576-11488.
У подальшому ні відповідач, ні ОГК «Деміївський-авто» не звертались до Департаменту земельних ресурсів для розгляду питання щодо відведення земельної ділянки в користування.
У Департаменті земельних ресурсів відсутня інформація щодо будь-яких намагань відповідача оформити належним чином право користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить або про незацікавленість у законному набутті права на земельну ділянку комунальної власності, або про прихований мотив у незаконному заволодінні земельної ділянки територіальної громади міста Києва.
Згідно з листом Комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.10.2023 №062/14-13675 (И-2023) за адресою: АДРЕСА_1 об'єкти нерухомого майна, зокрема гаражі, на праві власності не реєструвались.
Державним реєстратором в порушення пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зроблено обов'язковий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності набуття права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна.
При цьому відсутні відомості щодо присвоєння або зміни адреси об'єктам нерухомого майна, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Обов'язковою умовою для реєстрації права власності на гараж, збудований як до 05.08.1992, так і після 05.08.1992, є наявність зареєстрованого за особою, яка подає відповідні документи, речового права (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій розташована відповідна будівля.
Проте, в порушення вказаних вимог Порядку державної реєстрації, при прийнятті спірного рішення про реєстрацію права власності державним реєстратором Пономаренко О.В. не здійснено перевірку поданих відповідачем документів та не перевірено наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомого майна та інших обов'язкових документів, визначених законодавством, чинним на момент державної реєстрації.
Отже, незалежно від того, якими нормами керувався реєстратор, ним допущено грубе порушення норм законодавства в сфері державної реєстрації.
Дії державного реєстратора Пономаренко О.В. є неправомірними та такими, що не відповідають нормам законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому рішення від 14.09.2018 № 43006537 підлягає скасуванню. Враховуючи вище зазначене, вказані дії державного реєстратора Пономаренко О.В. є неправомірними та такими, що не відповідають нормам законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Оскільки Київська міська рада не приймала рішень про передачу земельної ділянки у власність чи користування жодним фізичним, юридичним особам, прийняте державним реєстратором Пономаренко О.В. рішення від 14.09.2018 № 43006537, яким зареєстровано право власності відповідача на об'єкт нерухомого майна може призвести до незаконного набуття прав на земельну ділянку, завдати шкоду праву власності територіальної громади м. Києва, а отже підлягає скасуванню.
Право власності відповідача на об'єкт нерухомого майна було зареєстровано на підставі довідки про показники об'єкта нерухомого майна, серія та номер: 409/2018, видана 10.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації реєстрації та оцінки нерухомого майна»; довідка, серія та номер: 25, видана 29.08.2018 Обслуговуючим гаражним кооперативом «Деміївський-авто».
Судом встановлено, що за результатами розгляду проекту землеустрою ОГК «Деміївський-авто» щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування гаражів, Департамент земельних ресурсів повертав матеріали на доопрацювання.
Зауваження щодо підготовки рішення про відведення земельної ділянки в оренду ОГК «Деміївський-авто» були обумовлені ненаданням посвідчених в установленому порядку копій документів щодо правового статусу всіх об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; ненаданням експлікації будівель та споруд, розташованих в межах земельної ділянки з визначенням об'єктів нерухомого майна відповідно до додатку № 1 до протоколу загальних зборів Кооперативу №2 від 25.10.2013; ненаданням інформації щодо вирішення майнових питань у разі необхідності знесення гаражів в межах червоної лінії з власниками цих гаражів.
Крім того, ОГК «Деміївський-авто» було повідомлено про невідповідність кількості гаражів у схемі розташування гаражних боксів додатку № 1 до протоколу загальних зборів Кооперативу №2 від 25.10.2013.
Перш ніж член гаражно-будівельного кооперативу зможе оформити документи на свій особистий гараж, кооперативом повинні бути оформлені відповідні документи, що свідчать про їх законне будівництво. У гаражному кооперативі повинна бути оформлена оренда на землю або право постійного користування нею і дозвіл на будівництво гаражів.
Умови отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі, наступні: гаражний кооператив має бути зареєстрований як юридична особа; відомості про наявний гаражний кооператив внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно; зареєстроване речове право на земельну ділянку, на якій розташований кооператив; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу; документ, що підтверджує прийняття об'єкта в експлуатацію.
Оскільки Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки в користування під будівництво ні відповідачу, ні ОГК «Деміївський-авто», у них відсутнє право забудови земельної ділянки.
Таким чином, не допускається набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, який належить до категорії самочинного будівництва.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Отже, прийняте державним реєстратором Пономаренко О.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2018 № 43006537 не є достатньою підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1644067980000). Зазначене рішення про державну реєстрацію жодним чином не змінює правовий режим об'єкта нерухомого майна як самочинного будівництва.
Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 за адресою: АДРЕСА_1 не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об'єктів нерухомого майна, спірний гараж підлягає знесенню.
Фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки без прийняття Київською міською радою відповідного рішення та без отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку посягає на суспільні, економічні та соціальні інтереси територіальної громади м. Києва, спрямоване на використання всупереч чинного законодавства земель комунальної власності та порушує права та охоронювані законом інтереси Київської міської ради як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади м. Києва.
Отже, Київська міська рада в інтересах територіальної громади міста Києва має право вимагати від ОСОБА_1 усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельної ділянки шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан та знесення об'єкта самочинного будівництва.
Механізм захисту прав територіальної громади шляхом скасування рішення, припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з одночасним знесенням зазначеного об?єкта самочинного будівництва не призведе до непропорційності втручання у права відповідача, оскільки захист землі, яка на праві власності належить територіальній громаді міста Києва, створення належних умов для реалізації прав громадян і забезпечення населенню доступу до землі, превалюють над індивідуальними правами окремих осіб (у даному випадку ОСОБА_1 ).
Іншим чином досягти поставленої мети та усунути перешкоди у володінні і розпорядженні земельною для забезпечення населення вільного доступу до неї, неможливо.
Просила:
усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:142:0083 шляхом скасування рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксани Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2018 №43006537 за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться в межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:142:0083 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1644067980000) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на цей об'єкт;
усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 38,5 кв.м та повернути Київській міській раді земельну ділянку під гаражем АДРЕСА_3 , у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 з приведенням її у придатний для використання стан;
стягнути судові витрати з відповідача.
09.02.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.
05.07.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.
10.03.2025 постановлено ухвалу про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Обслуговуючий гаражний кооператив «Деміївський-авто».
23.05.2025 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до суду пояснення третьої особи щодо позову, в яких Департамент просить задовольнити позов в повному обсязі.
ОГК «Деміївський-Авто» своїм право на подачу пояснень третьої особи щодо позову не скористався.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Представник позивача Васильєва С.М. підтримала заявлений позов, просила його задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 21.04.2005 №298/2873 затверджено проект відведення земельної ділянки Голосіївській районній у місті Києва раді для будівництва бюветного комплексу на АДРЕСА_1 , передано Голосіївській районній у місті Києва раді в короткострокову оренду на 2 місяці земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва бюветного комплексу на АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 12.07.2012 №687/8024 зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Києва комплекси водопостачання на АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки ОГК «Деміївський-Авто» від 29.08.2018 № 25 ОСОБА_1 є членом ОГК «Деміївський-Авто» та має гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна майно від 18.09.2023 № 347004509 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксаною Вікторівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2018 № 43006537, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1644067980000), а саме на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 38,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 14.09.2018 № 43006537, документи, подані для державної реєстрації: довідка про показники об'єкта нерухомого майна, серія та номер: 409/2018, видана 10.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрація та оцінки нерухомого майна»; довідка, серія та номер: 25, видана 29.08.2018 Обслуговуючим гаражним кооперативом «Деміївський-Авто».
Згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» в АДРЕСА_1 , об'єкти нерухомого майна на праві власності не реєструвались (зокрема і гаражі), що підтверджується листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.10.2023 №062/14-13575 (И-2023).
Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.11.2023 у реєстрі адресу місті Києві, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженими рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києва», відсутні відомості про документи щодо присвоєння або зміни об'єктам нерухомого майна адреси: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Департаменту комунальної власності від 28.04.2023 департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час проведення моніторингу об'єктів нерухомого майна, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, було виявлено, що за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано бюветний комплекс (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 219466858000). В той же час, за цією самою адресою за низкою фізичних осіб зареєстровано право приватної власності на гаражі.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №38720662 від 17.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано бюветний комплекс (опис: камера насосної станції- літ. «Д», загальною площею 17, 6 кв.м, рік побудови - 2004; альтанка - літ. «К», загальною площею 7, 8 кв.м, рік побудови - 2004, підставі внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54600493 від 16.10.2020, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Матвієнко М.Г.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2024 сформована та зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - 02.06 для колективного гаражного будівництва.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №395463255 від 18.09.2024 за вказаними параметрами запиту (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083) у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 11.09.2024 №ДК/204-АО/2024 з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 по АДРЕСА_1 встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розміщується гаражний автокооператив.
Обслуговуючий гаражний кооператив «Деміївський-авто» протягом 2019-2021 років звертався до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 80000000000:79:142:0083, площа 0,7639 га, вид права оренда, цільове використання для експлуатації та обслуговування гаражів, натомість, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повертав зазначені документи для дооформлення.
Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.10.2022 рішенням Київської міської ради від 26.11.2014 №852/852 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 обслуговуючому гаражному кооперативу «Деміївський-авто» для експлуатації та обслуговування гаражів. За наявною у департаменті інформацією на виконання зазначеного рішення та на замовлення ОГК «Деміївський-авто» в установленому порядку розроблено та погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Київська міська рада рішення про передачі вказаної земельної ділянки у власність або користування не приймала.
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Частиною 1 ст. 9 ЗК України встановлено, зокрема, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями територіальної громади міста;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
При цьому, ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
За ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Законом України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на час реєстрації права власності на об'єкт нерухомості) передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів ; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва (ст. 5 Закону).
Визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою (ч. 1 ст. 21 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Таким чином, для реалізації права на забудову відповідної земельної ділянки особа зобов'язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування на неї.
Відповідно до положень ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
На кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна (ч. 2 ст. 13 Закону).
Порядок проведення державної реєстрації прав встановлено ст. 18 Закону.
Так, після прийняття документів для державної реєстрації прав та їх перевірки, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав) та відкриває розділ в Державному реєстрі прав та/або вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
За ч. 4 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно зі ст. 2 Закону заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 28 Закону рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.
Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Відповідно до ст. 29 Закону державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого поставною КМУ від 25 грудня 2015 р. №1127 (далі - Порядок №1127) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
Пунктом 41 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:
1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;
4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, який ідентифікується як гараж загальною площею 38,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Рішенням Київської міської ради від 26.11.2014 №852/852 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 обслуговуючому гаражному кооперативу « Деміївський-авто » для експлуатації та обслуговування гаражів.
ОГК « Деміївський-авто » в установленому порядку розроблено та погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Проте Київська міська рада рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність або користування не приймала, а само по собі рішення Київської міської ради від 26.11.2014 №852/852, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОГК «Деміївський-авто» на АДРЕСА_1 не є рішенням про передачу певної земельної ділянки у користування чи у власність гаражному кооперативу. Відомості про те, що з ОГК «Деміївський-авто» укладались договори оренди спірної земельної ділянки відсутні
Також судом встановлено, що Київська міська рада не приймала рішень про передачу у користування чи у власність земельної ділянки і на користь відповідача.
Нерухоме майно, зокрема, гараж № НОМЕР_1 , право власності на який зареєстроване за відповідачем, є самочинним будівництвом, оскільки збудоване на земельній ділянці, яка для вказаної мети (під забудову) не відводилась.
При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 № 925/1121/17, від 17.04.2019 № 916/675/15, від 22.12.2021 № 917/1970/20, від 10.11.2021 № 911/2216/19, від 10.11.2021 № 916/1988/20, від 04.11.2021 № 725/3303/16-ц, від 04.11.2021 № 927/934/20, тобто є сталою правовою позицію касаційного суду.
Як встановлено судом, реєстрація за ОСОБА_1 права власності (з відкриттям розділу) на майно площею 38,5 кв.м. (з відкриттям розділу), 14.09.2018 № 43006537, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1644067980000, здійснена на підставі довідки ОГК «Деміївський-Авто» від 29.08.2018 № 25 про сплату пайового внеску, згідно з якою ОСОБА_1 є членом ОГК «Деміївський-Авто» та має гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 та довідки про показники об'єкта нерухомого майна, серія та номер: 409/2018, виданої 10.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна».
Однак, довідка ОГК «Деміївський-Авто» від 29.08.2018 № 25 не є підставою виникнення права власності, оскільки не породжує право власності.
Отже, з огляду на приписи ст. 41 Конституції України, ст. 328 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, відповідач не набув права власності та не є законним власником майна по АДРЕСА_1 .
Право власності відповідача на гараж взагалі не виникало відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України (як і сам спірний об'єкт не виник як об'єкт права власності).
Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89)) передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 100)). Фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані.
Право власності на спірний об'єкт саме як на об'єкт нерухомого майна не належало і не належить жодній особі.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що сам по собі факт державної реєстрації без наявності відповідних правових підстав, передбачених законодавством, не тягне за собою легітимізацію самочинно збудованого майна.
Враховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника землі.
Як вже зазначено, нерухоме майно, гараж № НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки збудовано на земельній ділянці комунальної власності, яка під будівництво не відводилась, та за відсутності документа, що посвідчує речове право на неї.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16 дотримується позиції, що право на самочинно збудоване майно є неіснуючим, не породжує прав щодо розпорядження майном. Крім того, державна реєстрація права власності не є підставою для набуття права власності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 зазначила, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц та Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 916/3200/17.
Не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці.
Оскільки Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки в користування під будівництво ні ОСОБА_1 , ні ОГК «Деміївський-Авто», то у відповідача відсутнє право забудови земельної ділянки, а тому гараж № НОМЕР_1 , що розташований по АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, а здійснення державної реєстрації прав не нерухоме майно не змінює правовий статус нерухомості, яка самочинно збудована.
ЦК України (частини 3 та 5 статті 376) встановлює умови, за яких самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно: 1) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; 2) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
При цьому формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої ст. 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.09.2021 у справі № 202/1254/19.
В розумінні чинного законодавства належне відповідачу майно є сукупністю будівельних матеріалів, а відтак демонтувавши (розібравши) на виконання рішення суду таке майно, будівельні матеріали залишаться у власності відповідача і він не позбавлений права ними розпоряджатись на власний розсуд.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, беручи до уваги всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог належними, допустимими доказами, а обраний ним спосіб захисту порушеного права відповідає приписам чинного законодавства України.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що має наслідком їх задоволення в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5368 грн., оскільки позовні вимоги були задоволені.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Київської міської ради задовольнити.
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:142:0083 шляхом скасування рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксани Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2018 №43006537 за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться в межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:142:0083 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1644067980000) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на цей об'єкт.
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 38,5 кв.м та повернути Київській міській раді земельну ділянку під гаражем АДРЕСА_3 , у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0083 з приведенням її у придатний для використання стан.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради судовий збір в розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 25.06.2025.
Позивач: Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, код ЄДРПОУ 02910019.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Пономаренко Оксана Вікторівна, місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, б. 76-А, к.5.
Третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, б.32-А, кад ЄДРПОУ 26199097.
Третя особа: Гаражно-будівельний кооператив «Деміївський-авто», місцезнаходження: м. Київ, вул. Деміївська, б.35-37, код ЄДРПОУ 36377141.
Суддя Ж. І. Кордюкова