Справа№592/3569/25
Провадження №2/592/1421/25
23 червня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:
головуючої судді Титаренко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.,
представника відповідача Мірошниченка А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
05.03.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з вказаною заявою і просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 103300004 в розмірі 20015 грн 00 коп. та понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 18.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103300004. 16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20015 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15015 грн - сума заборгованості за відсотками. Відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 103300004 в розмірі 20015 грн. У позовній заяві представник позивача просить розгляд справи здійснювати за відсутністю представника, у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Мірошниченко А.В., подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач надав окремі аркуші Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, який не містить інформації про кредитний договір, за яким передається право вимоги, не містить даних про особу-боржника, щодо суми заборгованості та інших необхідних відомостей для такого виду договорів. Крім цього, на підтвердження факту невиконання відповідачем забов'язань за означеним кредитним договором, позивач, крім витягу з реєстру боржників, не надав до суду жодного доказу. Відповідач та його представник критично сприймає наданий товариством документ з назвою «Відомості про щоденні нарахування та погашення», оскільки він не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, нарахування процентів відповідно до укладеного договору на умовах, які вказані в позовній заяві, також не відображає інформацію про здійснення чи не здійснення відповідачем будь-яких проплат за кредитним договором, не містить обов'язкових реквізитів, зокрема підпису та печатки фінансової компанії. Також вказує на те, що додатки до позовної заяви без детального розрахунку не підтверджують правильності нарахування процентів за кредитним договором, факту наявності у відповідача боргу за невиконаним зобов'язанням по кредитному договору.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував про задоволення позовних вимог, з обставин викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Ухвалою від 07.03.2025 суд прийняв справу до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.
01.04.2025 розгляд справи було відкладено у зв'язку з клопотанням представника відповідача на 21.04.2025.
21.04.2025 суд постановив ухвалу про витребування доказів, розгляд справи відклав на 12.05.2025.
12.05.2025 розгляд справи було відкладено у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів на 23.06.2025.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини.
18.11.2021 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 103300004 (а.с. 4-9).
Згідно з п. 1. Договору Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначний п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 5000 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 18.11.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 18.12.2021. Проценти за користування кредитом 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до платіжного доручення 35347187 від 18.11.2021, ТОВ «Мілоан» сплатило на користь ОСОБА_1 на кред рах № НОМЕР_1 у сумі 5000,00 грн (а.с. 10, 82).
16.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 12-14, 73-77).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 16.07.2024 до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20015 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15015 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15, 78-80).
З відомостей про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору 103300004 на ім'я ОСОБА_1 вбачається 18.11.2021 надання кредиту у сумі 5000,00 грн, з 19.11.2021 по 16.02.2022 нарахування процентів (а.с. 16, 84-85).
Відповідно до платіжної інструкції № 366 від 19.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «Мілоан» 4978783,66 за відступлення прав вимоги зг. Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 без ПДВ (а.с. 81).
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації вбачається, що станом на 18.11.2021 у ОСОБА_1 були відкриті карткові рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 . Також зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 в Банку не емітовано карту № НОМЕР_5 .
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Крім того, за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд звертає увагу, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань (Постанова КГС ВС від 22.08.2024 у справі № 916/735/23).
У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23) міститься висновок, «що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором».
Позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав платіжне доручення 35347187 від 18.11.2021, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» сплатило на користь ОСОБА_1 на кред рах № НОМЕР_1 у сумі 5000,00 грн.
Однак, як вбачається з відповіді АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду про витребування інформації щодо належності банківської картки відповідачу за клопотання позивача, то станом на 18.11.2021 у ОСОБА_1 не було відкрито вказаного карткового рахунку.
Відтак, позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором про споживчий кредит № 103300004 від 18.11.2021, а також доказів, що платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку були перераховані грошові кошти, належить ОСОБА_1 .
Відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит, а також первинних бухгалтерських документів позбавляє суд можливості з'ясувати дійсний розмір заборгованості за кредитним договором, що є обов'язковим при вирішенні питання про стягнення боргу.
Слід зауважити, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, не надав належних та допустимих доказів, первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту укладення договору споживачем із відповідним ідентифікатором підпису особи, а, отже і дійсності кредитних відносин, розрахунку заборгованості відповідача перед первісним кредитором, здійснення нарахувань по вказаному кредитному Договору.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 в справі 857/7/22).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування ним кредитними коштами, проведення споживачем оплати (за наявності платежів) на погашення кредитної заборгованості, а також правильності проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 30.06.2025.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя В.В. Титаренко