Справа№592/432/24
Провадження №2/592/714/25
24 червня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми
у складі: головуючого судді Бичкова І.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Літовченко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача і просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором № 200409509 від 15.12.2015 року в розмірі 65130,57 грн., а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
24.02.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява про застосування строків позовної давності по справі №592/432/24, в якій останній зазначає, що він підтверджує, що отримував кредит у розмірі 18300,00 гривень. Крім того, він підтверджує, що розрахувався за кредитним договором ще в травні 2016 року, так як в червні 2016 року він вже виїхав на постійне місце проживання до Чеської Республіки. Квитанція про сплату заборгованості не збереглася так як стала зі спливом часу повністю обезкольоровою. В той же час, позивач пред'являє йому позовну заяву по стягненню заборгованості в 2024 poкy. Дата останнього платежу була травень 2016 року, тоді як позивач повинен був подати позов до 2020 року з врахуванням вимог щодо позовної давності. Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. На підставі викладеного, керуючись статтями 256-262 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати позовну давність до позових вимог викладених в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» по судовій справі № 592/432/24, провадження № 2/592/745/24, і відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746 у задоволені позовної заяві у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
16.04.2025 року представник позивача надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 200409509 щодо кредитування, далі - кредитний договір.
Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 18300 грн. з встановленим строком користування з 15.12.2015 р. по 15.12.2020 р., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі, і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Станом на 10.01.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 42195,43 грн., з яких: 13896,26 грн. - заборгованість за кредитом; 28299,17 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200409509 від 15.12.2015 року - 42195,43 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 3801,02 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 19134,12 грн. Разом заборгованість становить - 65130,57 грн.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 , заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частина 1 статті 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Стаття 261 Цивільного кодексу України встановлює, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Таким чином, судом встановлено, що позивач набув право вимоги на кредитні зобов'язання відповідача 20 липня 2020 року, так як ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі, і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
В той же час, позивач не надає доказів здійснення платежів відповідачем за період між 23 травня 2016 року коли згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних та січнем 2024 року, коли позивач звернувся з позовом до відповідача. Виписка з банківської (фінансової) установи про рух грошових коштів по кредитному договору № 200409509 від 15 грудня 2015 року у матеріалах справи № 592/432/24 (провадження № 2/592/745/24) відсутня, щоб суд міг дослідити факт оплати кредиту в повному обсязі чи не оплати кредиту в повному обсязі або частини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором договором № 200409509 від 15.12.2015 року не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не належать відшкодуванню.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 200409509 від 15.12.2015 року у загальному розмірі 65130,57 грн., відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Бичков