Справа № 570/1871/25
номер провадження 1-в/570/204/2025
іменем України
18 червня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 01.07.2024 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Зараховано у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 18.03.2024 року по 01.07.2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі,
Відповідно до подання засуджений набув право на заміну покарання більш м'яким з причини відбуття більше чим 1/3 частини строку покарання. У поданні зазначено, що під час відбування покарання в державній установі "Городоцький виправний центр (№131)" засуджений вимог режиму не порушував, має заохочення, стягнень не має. Вказано, що він своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Представник Городоцького виправного центру подав заяву, у якій просить розглянути подання без його участі.
Засуджений подав до суду заяву, в якій просить подання задоволити, а справу розглянути без його участі.
Прокурор в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні подання, зазначаючи, що до засудженого застосовано лише два заохочення, крім того засуджений не сплатив потерпілим кошти за цивільним позовом про стягнення шкоди заподіяної злочином, що свідчить про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Дослідивши матеріали контролю за поведінкою засудженого, суд приходить до висновку, що подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді виправних робіт не підлягає до задоволення.
Так, згідно положень ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Єдиною і достатньою підставою заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється поведінка засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, та й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно, суд вважає, що для позитивного вирішення питання щодо застосування положень ст. 82 КК України, яка є пільгою для засудженого, який має її отримати, в діях засудженого повинна бути системність та стабільність в отриманні заохочень, так як просто відбування покарання без отримання стягнень, є не правом, а обов'язком засудженого.
Причому, отримані заохочення повинні бути не лише за зразкову поведінку в установі виконання покарань, а й за сумлінне ставлення до праці.
Отже, суд відноситься критично до висновку комісії установи, щодо тієї обставини, що засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання має позитивну характеристику за місцем відбування покарання, та став на шлях виправлення та перевиховання та заслуговує на пільгу, яка передбачена ст. 82 КК України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, засуджений має лише два заохочення отримані під час відбування покарання в Державній установі "Городоцький виправний центр (№131)" за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, що свідчить про те, що в діях засудженого відсутня системність отримання заохочень.
Крім того засуджений не здійснює ніяких дій щоб відшкодувати потерпілим кошти, за позовом про відшкодування шкоди заподіяної злочином, в результаті шкода потерпілим не відшкодована.
Таким чином, підстави для заміни покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно засудженого, передбачені ч.3 ст.82 КК України, не доведені, а подання про заміну покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно засудженого є передчасним та не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 82 КК України, ст.ст.537, 539, 369, 372, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,
У задоволенні подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_4 відмовити.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області. Оскарження ухвали суду прокурором зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1