Справа № 569/25526/24
Номер провадження 3/570/918/2025
12 червня 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Сидоренко С.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення, 16 грудня 2024 року о 00 годині 27 хвилин в м.Рівне по вул. Бурштиновий Масив, 25 ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mazda 929», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager № 6820» та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у чвиненні правопорушення не визнав та вказав, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, однак відмовився від огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager № 6820», оскільки не довіряє правдивості показань вказаного приладу, наполягає що у стані алкогольного сп'яніння він не перебував, відповідно не мав ніяких ознак алкогольного сп'яніння, про що, зокрема, було зазначено лікарем у акті медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Петровський І.О. в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не визнав, просив провадження закрити, з підстав, викладених у письмових поясненнях та запереченнях.
Заслухавши доводи захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Дослідивши в судовому засіданні диск з відеозаписом з місця події, та інші докази судом встановлено наступне.
Відповідно до акту медичного огляду №916 від 16.12.2024, який було складено лікарем ОСОБА_2 у пункті 17 «Запах алкоголю з рота» зазначено: «відсутній».
Таким чином, твердження працівників поліції про те що у ОСОБА_1 був наявний запах алкоголю з порожнини рота, а також про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №887681 водій ОСОБА_1 керував т/з з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) спростовується актом медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичної о чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України. МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок), з огляду на наступне.
Так, пунктом 6 Розділу 1 Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандаргом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно пунктом 9 Розділу II Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. (Пунктом 7 Порядку та ч. 4 ст. 266 КУпАІІ регламентовано аналогічну норму).
Таким чином, відповідно до пункт 4 Розділу III Інструкції метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Пунктом 8 Розділу III Інструкції визначено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Окрім цього, пунктом 10 Розділу III Інструкції передбачено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Пункту 12 Розділу III Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ шкірного покриву обличчя і рук.
Також, у пункті 13 Розділу III Інструкції зазначено, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Згідно пункту 15 Розділу III Інструкції встановлено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Окрім цього, пунктом 16 Розділу III Інструкції передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУгіАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, з огляду на вищевикладене вбачається, що лікар могла застосувати інші альтернативні способи проведення огляду на визначення стану сп'яніння, зокрема відібрати у ОСОБА_1 зразки біологічного походження з метою забезпечення достовірності результатів огляду, однак останньому у цьому було відмовлено посилаючись на те, що інші способи окрім як проходження огляду за допомогою приладу Alcotest відсутні.
Таким чином, з огляду на вищевказане, зазначені факти є прямим та грубим порушенням вимог ст. 266 КУпАП «Інструкції, затвердженої наказом МВС України. МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та «Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмови пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.
Враховуючи вищевикладене, зокрема відсутність належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Сидоренко С.М.