Справа № 569/21848/24
17 червня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.
з участю:
позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника позивачів адвоката Рудики С.Ю.
представника третьої особи Перетятко С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Рівненської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю - житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення , -
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа, позовна заява у якій була уточнена 24.03.2025 (№17197/25-вх.), за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Рівненської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю - житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.
Просили усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення. Стягнути з ОСОБА_3 на їхню користь судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що вони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Після укладення шлюбу 08 жовтня 2015 року їхній син ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_3 тимчасово вселилися в зазначену вище квартиру. Вони навіть не дали дозволу на реєстрацію місця проживання відповідачки в їхній квартирі, так як у неї є своє житло і там вона зареєстрована на місце проживання. Відповідачка ніде не працює. Останні чотири роки веде себе неадекватно, зловживає спиртними напоями, все що було цінного в квартирі винесено і продано або здано в ломбард, зокрема і мобільні телефони. В нетверезому вигляді порушує громадський порядок, на зауваження поліції не реагує. Рішенням Рівненського міського суду від 10.10. 2023 розірвано шлюб між відповідачкою і ОСОБА_5 . Просили відповідачку звільнити квартиру без судового втручання і переселитися у квартиру АДРЕСА_2 . У відповідь були тільки образи і нецензурна лайка.
Жодної домовленості між ними та відповідачкою щодо користування квартирою не існує, житлово-комунальні послуги відповідачка за квартиру не платить.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів адвокат Рудика С.Ю., яка діє згідно ордеру серія ВК № 1159493 від 04.02.2025р. , серія ВК № 1159494 від 04.02.2025 р. підтримали позов у межах його доводів, просили задовольнити, врахувати надані письмові докази по справі.
Позивач ОСОБА_1 додатково пояснив, що поведінка відповідачки ОСОБА_3 несе загрозу його майну, був випадок пожежі. Нікого не викликав, самостиійно все полагодив. Син з невісткою вселилися в квартиру за їхньою з дружиною згодою. На даний час син служить в ЗСУ. Надсилає кошти дружині для утримання дитини. Вона їх витрачає, за комунальні послуги не сплачує. Може собі дозволити вживати спиртне, вихованням дитини не займається.
Відповідач ОСОБА_3 , у своїх інтересах та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися повторно, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання, крім того їх виклик в судове засідання відповідача ОСОБА_3 здійснювався СМС повідомленням на наданий суду номер мобільного телефону . З заявою з проханням слухати справу за їх відсутності до суду не зверталися, письмового відзиву на позов суду не подали. Причину неявки суду не повідомили.
Згідно з п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судових повісток є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За наведених обставин, суд вважає, що відповідачі у належний спосіб були повідомлені про дату судового засідання , а тому у відповідності до ч.1ст.223 ЦПК можливо розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України, проти чого не заперечили позивачі, представник позивачів та представник третьої особи..
Представник третьої особи Служби у справах дітей РМР за довіреністю від 02.01.2025 ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що до служби зверталися позивачі з заявами про неналежне виконання мамою батьківських обов'язків, на їхні запити отримали відповіді, що мама відвідує школу, займається вихованням дитини, звертається до лікарів в разі хвороби дочки. Родину не було визнано як такою, що потребує соціального супровіду. Вважає, що в інтересах дитини сторонам слід домовлятися . У дитини склався певний порядок проживання, належним чином облаштований побут. Будь-яке порушення цього сталого порядку проживання, може негативно вплинути на неї.
Ухвалою суду від 11.11.2024 р. позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 була залишена без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви. На виконання ухвали суду позивач ОСОБА_2 подала заяву про усунення недоліків та долучила доказ сплати судового збору.
Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрите спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 16.04.2025 залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), законним представником якої визнано ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованму 25.07.1981 відділом ЗАГС м.Рівне. актовий запис № 935.
З оглянутого судом договору купівлі-продажу кватири від 14 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І., зареєстрованого в реєстрі № 706, квартира АДРЕСА_1 , однокімнатна, складається із житлової кімнати площею 18,4 м.кв, кухня 6,8 м.кв., загальна площа 34,3 м.кв.
Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується також Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 37505987 від 14.05.2015.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Отже, квартира придбана позивачами в шлюбі, відтак належить позивачам на праві власності.
Згідно свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що його батьками вказані - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також встановлено, що після укладення шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 син позивачів ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_3 вселилися в зазначену вище квартиру. При цьому, місце реєстрації проживання ОСОБА_3 не змінювала.
З оглянутої судом довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні м. Рівне № 24601 від 17.09.2024, виданої Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг РМР вбачається, що за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 15.05.2015р.
Встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10.10.2023 року, яке набрало законної сили 10.11.2023, шлюб між відповідачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , розірвано.
Згідно відповіді РУП ГУНП в Рівненській області від 23.05.2024 р.. на адвокатський запит, вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до правоохоронних органів із заявами про неправомірні дії колишньої невістки ОСОБА_3 , які виразились в образах нецензурною лайкою та вчиненням психологічного насильства стосовно позивачів.
Судом були дослідженні також наступні письмові докази долучені позивачами до позовної заяви: постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.09.2019, яка набрала законної сили 01.10.2019 р., якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 173 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і винесено їй усне зауваження, провадження у справі закрито; постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16.06.2023, яка набрала законної сили 27.06.2023 р., якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.173,185 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.; постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03.08.2023, яка набрала законної сили 14.07.2023, якою ОСОБА_3 визнано винною за ч.1 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді попередження.
Постанови Рівненського міського суду Рівненської області у справах №№ 569/16202/19, 569/10323/23 суд оцінює критично та не приймає їх до уваги, оскільки вони не стосуються порушення правил користування жилим приміщенням, санітарного утримання, порушення правил експлуатації жилих приміщень, використання квартири не за призначенням, псування квартири , її обладнання .
Також, встановлено, що позивачі зверталися до Рівненського районного управління поліції із заявою про усунення перешкод в користуванні квартирою, у якій зазначали, що колишня невістка ОСОБА_3 чинить їм перешкоди в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_4 .
Листом-відповіддю №Кол.-533/200/04-2024 Рівненське районне управління поліції дало відповідь, з якого вбачається, що «По даному факту проведено перевірку та прийнято рішення про припинення розгляду даного звернення, оскільки дане питання відноситься до цивільно - правових стосунків» та рекомендовано дочекатися судового розгляду питання про виселення громадянки ОСОБА_7 .
Також судом встановлено, що відповідачка має у власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369401005 від 12.03.2024 року. В Інформації з держреєстру прав на нерухоме майно вказано дошлюбне прізвище відповідачки « ОСОБА_8 » згідно свідоцтва про шлюб після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».
Статтею 47 Конституції України передбачено право кожного на житло і закріплено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року). «Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року). Втручання у право на повагу до житла відповідача буде відповідати Конвенції не лише тоді, коли таке втручання здійснюється згідно із законом, але й якщо для такого втручання існують легітимні цілі, вичерпний перелік яких наведений у пункті другому статті 8 Конвенції. Обґрунтування пропорційності виселення Європейський суд з прав людини вважає обов'язковою умовою належного застосування статті 8 Конвенції (див. mutatis mutandis «Dakus v. Ukraine», № 19957/07, § 50-51, ЄСПЛ від 14 грудня 2017 року). Отже, право на житло є конституційним правом людини, яке гарантується Основним Законом України, Конвенцією, а тому позбавлення цього права, в тому числі шляхом виселення, можливо лише на підставі закону, мати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності втручання. Згідно зі статтею 109 ЖК Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Конституційним правом кожної дитини є право на житло (ст.47 Конституції України). Ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечує право дитини на проживання в житлових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Право дитини на житло є одним з основних прав, адже без мінімальної забезпеченості житлом і майном нормальне існування дитини просто неможливе. Реєстрація місця проживання здійснюється відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру". Реєстрація місця проживання дитини проводиться за місцем проживання її батьків/одного з батьків або ж законних представників. Письмової вимоги, адресованої відповідачам щодо звільнення приміщення, суду не надано Відповідно до ст. 77 ЦПК - Належність доказів 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування 2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 та її колишній чоловік ОСОБА_5 зі згоди позивачів вселилися у квартиру позивачів. Стронами не надано, а судом не встановлено, що під час поселення обумовлювалися умови проживання сина та невістки у квартирі позивачів, як термін проживання, порядок утримання кватири, оплата комунальних послуг, тощо. У подальшому, після народження дитини, внучка також стала проживати у квартирі позивачів, та проживає у ній по даний час .
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що передбачених законом підстав для виселення відповідачів із спірної квартири без надання їм іншого постійного житла не вбачається.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши належні та допустимі докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову стягненню з відповідачів не підлягає і сплачений позивачем судовий збір, відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_3 про дотримання правил проживання, утримання, оплату комунальних послуг, у квартирі АДРЕСА_1 , належної на праві приватної власності ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,81,141,223, 263-268,273, 280-282, 284, 354,355 ЦПК України, суд ,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Рівненської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю - житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення , відмовити.
Попередити ОСОБА_3 про дотримання правил проживання, утримання, оплату комунальних послуг, у квартирі АДРЕСА_1 , належної на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивачка: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа : Служба у справах дітей Рівненської міської ради, місцезнаходження: м.Рівне, вул. Шевченка, 45.
Повний текст рішення виготовлено - 30.06.2025.
Суддя О.В.Панас