Справа № 569/5356/20
09 квітня 2025 року
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12019180010004838 від 07.08.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тайкури, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, українця за національністю, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 2 ст. 186 КК України, -
з участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_5
25 травня 2019 року, приблизно о 02:00 год., ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу ТЦ «Арена», що на вул. Київська, 67-А в м. Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, з метою власного матеріального збагачення, із застосуванням фізичного насильства, що виразилось у нанесені ударів кулаками рук по голові, ногою по тілу ОСОБА_7 , відкрито заволодів належним останньому пістолетом «ПМР» серійний номер НОМЕР_1 кал.9мм РА, вартістю 10833,33 грн., чим завдав потерпілому майнової шкоди у вказаному розмірі.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та суду показав, що відпочивав в барі та вживав алкогольні напої. Застосував до потерпілого фізичне насильство, забрав у нього пістолет. Вину у вчиненому визнав в повному обсязі та щиро розкаявся.
Крім того, зазначив, що потерпілому частково відшкодував шкоду в сумі 4500 грн.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо міри покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , органом досудового розслідування кваліфіковано вірно, а саме за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством та вчинений повторно.
Частиною 2 статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 , міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на «Д» обліку не перебуває, раніше не судимий.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням обставин справи і даних про особу винного, усвідомлення ним протиправності своєї злочинної поведінки та наміру в подальшому суворо дотримуватись закону, оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових його злочинів, призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. ст. 69, 69-1,75 КК України суд не вбачає.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 23 грудня 2024 року засуджений вироком Рівненського міського суду Рівненської області, за ч. 3 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскацією майна та застосовано ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Рівненського міського суду від 18.10.2024 року більш суворим, призначеного даним вироком, та визначено остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскацією майна, згідно зі ст. 98 КК України, у зв'язку з чимсуд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції інкримінованої йому статті у виді позбавлення волі із застосуванням правил ст. 70 КК України.
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України підлягає зарахуванню ОСОБА_5 , в термін відбутого покарання, попереднє ув'язнення, з моменту їх затримання та фактичного перебування під вартою, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
На переконання суду, призначене покарання буде достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - тримання під вартою.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 284, 373, 374, 475 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за цим та попереднім вироком Рівненського міського суду від 23.12.2024 року визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 2 місяці без конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_5 в термін відбутого покарання, попереднє ув'язнення, з моменту затримання, а саме з 24 січня 2019 року по 13 лютого 2019 року та з 15 липня 2019 року по 23.12.2024 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази: гладко ствольна вогнепальна зброя самозахисту самозарядний пістолет «ПМР» серійний номер НОМЕР_1 кал.9 мм РА (а.с.176) - повернути потерпілому ОСОБА_7 .
Диск (а.с.124) - залишити в матеріалах кримінального провадження,
Карта пам'яті (а.с.156)- залишити в матеріалах кримінального провадження,
Диск ( а.с.167)- залишити в матеріалах кримінального провадження,
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8