Ухвала від 30.06.2025 по справі 487/4142/25

Справа № 487/4142/25

Провадження № 1-кс/487/3061/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62025080200001379 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2025 слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №62025080200001379 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62025080200001379, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на рухоме майно тип: мотоцикл, моторолер-А - FOXWELL ZW150T-2 VIN: LT4TBK205JZ180030, д.н.з. НОМЕР_1 , коричневого кольору; автомобіль BMW 5251 2500, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , сірого кольору, що на праві власності належить підозрюваному.

Слідчий у судове засідання не прибув, до початку розгляду справи подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено та з матеріалів клопотання вбачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080200001379 від 17.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку збройної агресії підрозділами збройних формувань рф проти України 24.02.2022 окремі працівники загону виробничого підрозділу служби воєнізованої охорони «Херсонській загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» не виконали наказ керівництва щодо виїзду на підконтрольну Україні територію для подальшого виконання службових обов'язків.

Окремі працівники добровільно надали згоду на співробітництво із представниками російських спеціальних служб, що діяли на тимчасово окупованій території м. Херсон та Херсонської області та надавали сприяння представникам іноземної організації у проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України. Також окремі працівники воєнізованої охорони погодились на пропозицію працевлаштування в незаконно створеному органі держаної влади рф на тимчасово окупованій території м. Херсон та Херсонської області, та в подальшому були призначені на посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади держави-агресора.

Починаючи з 27.05.2022 року, з метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Херсон Херсонської області, невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб рф створили незаконний орган у місті Херсоні, а саме - так званий «Херсонский отряд военизиованой охраны», який діє у складі так званого «Государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога» та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх працівників, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному органі.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, відповідно до наказу ВП «Херсонський загін воєнізованої охорони» служби воєнізованої охорони регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» № 77/ос від 30.03.2018 обіймаючи посаду старшого стрільця 4 розряду Стрілецької команди станції «Херсон» ВП «Херсонський загін воєнізованої охорони» служби воєнізованої охорони регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», тобто будучи працівником правоохоронного органу України - спеціалізованого воєнізованого підрозділу, достовірно знаючи, що на території України введено режим воєнного стану, не пізніше 10.06.2022 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена), перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Херсон, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, надав свою згоду на перехід на бік ворога та у подальшому добровільно вступив на службу до незаконного органу рф, створеного на тимчасово окупованій території м. Херсон на посаду, мовою оригіналу - «стрелка Херсонского отряда военизиованой охраны», який діє у складі так звавного «Государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога».

Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_3 , діючи умисно, від імені та в інтересах держави-агресора, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, надавав російській федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи службові обов'язки за посадою, безпосередньо сприяв представникам окупаційної адміністрації у становленні незаконно створеного підрозділу окупаційного органу влади - «Херсонского отряда военизиованой охраны», у складі так званого «Государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога», забезпечив його належне функціонування.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Восени 2022 року ОСОБА_3 , разом із іншими працівниками окупаційного органу влади, евакуювалась на лівий берег річки Дніпро та переїхали до тимчасово окупованої території Херсонської області, де переховується від органу досудового розслідування станом на теперішній час.

05.06.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_3 , у зв'язку із неможливістю вручення, здійснено у спосіб для вручення повідомлень, із дотримання вимог ст. 278, Глав 6 та 11 КПК України.

10.06.2025 здійснено публікацію повідомлення про підозру ОСОБА_3 , разом із відповідними повістками про виклик підозрюваної (на 14.06.2025, 15.06.2025, 16.06.2025), у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У визначені дати підозрюваний ОСОБА_3 не з'явився без поважних причин до органу досудового розслідування та не повідомив про причини свого неприбуття.

17.06.2025, у зв'язку із переховуванням підозрюваного ОСОБА_3 від органів слідства на тимчасово окуповані території з метою ухилення від кримінальної відповідальності, відповідною постановою слідчого останнього оголошено у розшук.

Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 має на праві власності рухоме майно, яке може бути конфісковане для забезпечення відповідного виду кримінального покарання. Зокрема, у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також Єдиного державного реєстру транспортних засобів у підозрюваного наявне рухоме майно тип: мотоцикл, моторолер-А - FOXWELL ZW150T-2 номер кузова: НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_1 , коричневого кольору; автомобіль BMW 5251 2500, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , сірого кольору.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на викладене, у зв'язку з доведеністю існування достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, а також у зв'язку із доведеністю слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62025080200001379, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на рухоме майно тип: мотоцикл, моторолер-А - FOXWELL ZW150T-2 VIN: LT4TBK205JZ180030, д.н.з. НОМЕР_1 , коричневого кольору; автомобіль BMW 5251 2500, д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , сірого кольору, що на праві власності належить підозрюваному.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
128493744
Наступний документ
128493746
Інформація про рішення:
№ рішення: 128493745
№ справи: 487/4142/25
Дата рішення: 30.06.2025
Дата публікації: 02.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.06.2025)
Дата надходження: 19.06.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТЕМНІКОВА АЛЬОНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ТЕМНІКОВА АЛЬОНА ОЛЕКСАНДРІВНА