Справа № 487/3883/25
Провадження № 2-а/487/61/25
26.06.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О, за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., представника відповідача - Ахіджанової О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
06.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, яким просив скасувати Постанову серії ЕНА №4866383 від 01.06.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01.06.2025 року поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону №1 УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Фіголем А.Д. було винесено оскаржувану Постанову, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, з тих підстав, що цього ж дня о 12:10:51 годині він керуючи транспортним засобом «Hyundai SantaFe» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Олексія Вадатурського та вул. Адміральська у м. Миколаєві, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 проїхавши його без зупинки, чим порушив вимог п.п. 8.4.б ПДР України.
Зазначив, що вказану постанову уповноваженою особою суб'єкта оскарження винесено безпідставно, так як в його діях відсутній склад інкримінованогл адміністративного правопорушення, оскільки перед дорожнім знаком 2.2, він зменшив швидкість, щоб зупинитися перед ним та здійснив зупинку безпосередньо біля знаку.
Вказав, що наданий йому працівником поліції, у якості доказу вчинення адміністративного правопорушення, відеозапис здійснено з невірного ракурсу, оскільки на ньому не видно місця розташування дорожнього знаку та стоп-лiнiї.
Відмітив, що відеозапис, ніби-то порушення ним ПДР України було здійснено працівником поліції з використанням власного мобільного телефону, що прямо заборонено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, а отже він не може вважатися належним доказом.
Окремо зазначив, що оскаржувана постанова, взагалі не містить посилання на вказаний відеозапис.
Також звернув увагу на те, що встановлення дорожнього знаку 2.2 на вказаній ділянці, здійснено з порушенням вимог п.п. 14.4.3 ДСТУ 4100:2021, без встановлення додаткової таблички, зокрема таблички 7.8, яка с обов'язковою при розміщенні знаку 2.2 перед перехрестями зі змінним напрямком головної дороги або складним плануванням.
У свою чергу, без вказаної таблички водій позбавлений можливості своєчасно оцінити вимогу знаку в контексті дорожньої ситуації та характеру перехрестя.
При цьому відсутність перед знаком 2.2 таблички 7.1.2, яка передбачена у разі необхідності зміщення місця зупинки, також підтверджує його протиправне встановлення.
З урахуванням зазначеного наполягав на тому, що в його діях відсутній склад правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.
Ухвалою від 11.06.2025 року, позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
16.06.2025 року представник відповідача подала до суду відзив на адміністративний позов, за яким у його задоволенні просила відмовити.
В обґрунтування зазначеної позиції вказала, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою службовою особою в межах своїх повноважень.
Зазначила, що факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, було зафіксовано на автомобільний реєстратор службового транспортного засобу. Відеозапис якого було продемонстровано інспектором позивачу за допомогою мобільного телефону, оскільки автомобільний реєстратор не обладнаний функцією відтворення відео.
Відмітила, що бланк постанови про накладення адміністративного стягнення, затверджений Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 та не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис порушення.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином, надав до суду заяву в якій просив провести розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні представники відповідача - Ахіджанова О.Ю. у задоволені позовних вимог просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, крім того долучила, фото з місця вчинення адміністративного правопорушення на якому зображений дорожній знак 2.2., вимоги якого не виконав позивач.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, переглянувши відеозапис долучений до відзиву, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 01.06.2025 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Фіголєм А.Д. винесено Постанову серії ЕНА №4866383 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн..
Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 , 01.06.2025 року о 12:10:51 годині керуючи транспортним засобом «Hyundai SantaFe» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Олексія Вадатурського та вул. Адміральська у м. Миколаєві, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 проїхавши його без зупинки, чим порушив вимог п.п. 8.4.б ПДР України.
Відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 122 КУпАП, передбачена відповідальність зокрема за, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП, встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
При цьому відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вимогами дорожнього знаку 2.2 ПДР України забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом № 1395 МВС України від 07.11.2015 року, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КпроАП України, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема такі питання: чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
За результатами розгляду справи, суд приходить до переконання, що уповноважена особа відповідача, при винесені оскаржуваної постанови, вищевикладені вимоги законодавчих та нормативних актів дотрималася.
Так, на підтвердження, правомірності винесення оскаржуваної постанови представником відповідача надано відеозаписи з відеореєстратора службового автомобілю та нагрудної камери працівника поліції.
При надані оцінки, інформації, що міститься на відеозаписіз відеореєстратора транспортного засобу працівників поліції, суд зазначає, що на ньому чітко зафіксовано той факт, що водій транспортного засобу марки «Hyundai SantaFe» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Олексія Вадатурського в районі перехрестя з вул.Адміральською у м.Миколаєві, не здійснив зупинку перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
З урахуванням зазначеного суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_3 вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» за викладених у Постанові обставинах, наслідком чого є порушення п.п. 8.4.6 ПДР України.
Окрім того, при винесенні спірної постанови уповноваженою особою було дотримано всіх вимог процесуального законодавства та забезпечено реалізацію прав особи яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано процедуру розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП
З урахуванням встановленого, на переконання суду, Постанова серії ЕНА №4866383 від 01.06.2025 року, є правомірною, обґрунтованою, прийнятою уповноваженою особою у межах своїх повноважень, за наявності відповідних правових підстав.
Суд критично ставиться до тверджень позивача, щодо відсутності в його діях порушення вимог дорожнього знаку 2.2 та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Так, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з реєстратора встановленого у автомобілі працівників поліції, повністю спростовується твердження ОСОБА_1 щодо начебто виконання ним вимог дорожнього знаку 2.2 та повної зупинки транспортного засобу під час руху по вул. О. Вадатурського на перехресті з вул.Адміральською у м.Миколаєві, оскільки керуючи транспортним засобом, позивач здійснив зупинку на межі перехрестя, що не є тотожним виконанню вимог означеного дорожнього знаку, встановленого перед перехрестям до облаштованої розмітки «пішоходного переходу».
Місце встановлення дорожнього знаку 2.2. зафіксовано на наданих представником відповідача та досліджених судом, світлинах.
Досліджені докази у сукупності також спростовують твердження позивача, щодо неповноти та місця здійснення відеозапису.
Не заслуговують на увагу і посилання позивача стосовно того, що вказаний відеозапис було здійснено на особистий мобільний телефон працівника поліції Так судом, з наданих відповідачем доказів, було встановлено, що фіксація порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, здійснювалася відеореєстратором, облаштованим у службовому транспортному засобі.
Дійсно, позивач був ознайомлений працівником патрульної поліції з відеозаписом факту порушення, за допомогою мобільного телефону, однак це не може вважатися порушенням процедури розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача на відсутність відомостей про наявність вказаного відеозапису у оскаржуваній постанові, що може свідчити про не доведення факту порушення ним ПДР України, суд вважає не переконливими, з огляду на правову позицію висловлену у Постанові Верховного суду від 14.02.2018 року у справі № 536/583/17.
Так, за приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, суд прийшов до висновку, що такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Щодо посилань позивача про встановлення дорожнього знаку 2.2 з порушенням вимог п.п. 14.4.3 ДСТУ 4100:2021, оскільки перед ним не було встановлено додаткових табличок 7.8 та 7.1.2, слід зазначити наступне.
Так, дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» встановлюється в місцях, де, згідно з вимогами 14.4.2 ДСТУ 4100:2021, може бути встановлено знак 2.1, але на під'їзді до перехрестя не забезпечено видимість транспортних засобів, які наближаються дорогою, що перетинається.
У свою чергу табличка 7.8, встановлюється перед перехрестями, на яких головна дорога змінює напрямок, а також перехрестями зі складним плануванням.
При цьому відомостей про наявність зазначених передумов, на вказаній ділянці дороги, за результатами дослідження наданих сторонами доказів, судом не встановлено.
Крім того дорожній знак 2.2 встановлюється в місці, з якого для водія, що зупинився, забезпечено видимість транспортних засобів, які рухаються дорогою, що перетинається, а у разі неможливості виконання цієї вимоги знак 2.2 установлюють якомога ближче до такого місця в поєднанні з табличкою 7.1.2 та розміткою 1.12 (стоп-лінія) згідно з ДСТУ 2587.
При цьому, попереднє встановлення знаку з табличками «Відстань до об'єкта» передбачене в більшості випадків лише поза населеним пунктом. Зазначена потреба в попередньому встановленні знаків пріоритету на автодорогах викликана більшою швидкістю руху транспорту (90 + км/год) та відповідно меншим часом під'їзду до перехресть.
Також на даній ділянці дороги, відсутність попередніх дорожніх знаків пояснюється обмеженою довжиною кварталу, що не дає можливості застосувати попередній знак, який має бути встановлений за 150 - 300 метрів, оскільки в дану зону потраплятимуть перетини та примикання з житловими проїздами та виїздами з дворів, а також перехрестя з іншими вулицями, що путатиме водіїв.
За такого, вказані заперечення ОСОБА_1 є безпідставними оскільки ґрунтуються на особистій трактовці вимог ДСТУ 4100:2021.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9,12,77,243,246,250,286,293 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №4866383 від 01.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м.Київ, ЄДРПОУ: 40108646.
Повне судове рішення складено 30.06.2025 року.
Головуючий суддя: І.О. Притуляк