Рішення від 26.06.2025 по справі 487/3822/25

Справа № 487/3822/25

Провадження № 2-а/487/59/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:

Головуючого судді - Притуляк І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Богатої А.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Сафронова С.Ю., Сікорського А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , за яким він просив скасувати Постанову №373 від 16.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вказаною Постановою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме у не уточненні своїх військово-облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 діб з 18 травня по 16 липня 2024 року, та призначено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн..

Вказав, що постанова винесена за ухилення від мобілізації або пов'язаних заходів у період воєнного стану, проте вона є безпідставною та незаконною, оскільки на момент інкримінованого правопорушення він не перебував на військовому обліку, з якого був виключений 17.03.2023 на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Наголосив на тому, що Постанова КМУ №560 від 16.05.2024, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період набрала чинності 18.05.2024, тоб то на момент його виключення з військового обліку, а отже його положення, з урахуванням ст.58 Конституції України не можуть бути до нього застосовані.

Окрім того, зазначив, що законом не передбачено правових підстав для поновлення на військовому обліку, раніше засудженого, якого було виключено з такого обліку.

Також в обґрунтування наявності підстав для скасування постанови, ОСОБА_1 вказав, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09.05.2024 року, який набрав чинності 19.05.2024 року, внесено зміни до ст. 210 КпроАП України, за змістом яких ст. 210 КпроАП України доповнено приміткою, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зважаючи на вказане, вважав, що відповідач мав та має можливість отримати його персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Стверджував, що Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, винесено уповноваженою особою відповідача з пропуском строку визначеного положеннями ст.38 КУпАП, оскільки днем виявлення відповідачем факту нібито порушення ним абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», має вважатися 17.07.2024, оскільки «Реєстр військовозобов'язаних», ведення якого покладено на відповідача, містить інформацію про дату, коли особа останній раз уточнила свої данні, та вказану інформацію ІНФОРМАЦІЯ_2 отримує у електронному вигляді.

З урахуванням викладеним, просив Постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою від 06.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

23.06.2025, представник ІНФОРМАЦІЯ_2 - Сафронов С.Ю. подав до суду відзив на позовну заяву, за яким у задоволені позову просив відмовити за необґрунтованістю.

В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до п.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, не залежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За положеннями п.п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції чинній з 18.05.2024), взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старше 25 років і раніше не перебували на військовому обліку. При цьому, закон не містить обмежень щодо кількості раз, взяття на військовий облік громадянина України який досяг 25 років, у випадку якщо він раніше перебував на військовому обліку.

Таким чином, громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку призовників, і був виключений з військового обліку військовозобов'язаних, підлягає взяттю на військовий облік у разі, якщо підстави за якими він був виключений, відпали.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності з 18.05.2024, зі ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», було виключено таку підставу для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 з 18.05.2024 підлягав взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних ІКС «Оберіг» станом на 12.05.2025 позивач не перебував на військовому обліку, з урахуванням чого, 13.05.2025 був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних було проведено ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах повноважень визначених Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23.02.2022; та з дотриманням Порядку організації та ведення військового обліку призовників та, війсьуовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановолю КМУ №1487 від 30.12.2022.

Окрім того вказав, що ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані уточнити протягом встановленого 60 денного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 у граничний строк з дня набрання чинності Законом України № 3633-1Х від 11.04.2024, обов'язок щодо звірки своїх персональних даних не здійснив, тим самим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.

Також зазначив, що примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного.

Також зазначив, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, взаємодіє з шістьма іншими реєстрами: реєстр Державної податкової служби, реєстр Мін'юсту, реєстр Державної реєстрації актів цивільного стану, реєстр Державної судової адміністрації, реєстр Державної прикордонної служби та реєстр Міністерства освіти і науки. При цьому, жодна з цих баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти в межах наданого доступу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з фактичних підстав, викладених у його змісті.

У судовому засіданні представники відповідача Сафронов С.Ю. та Сікорський А.В. у задоволені позову просили відмовити, з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до відмітки у Військовому квитку НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 17.03.2023 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 13.05.2025.

13.05.2025 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 складено Протокол № 421 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КпроАП України, за змістом якого 13.05.2025 об 11-00 год., було виявлено факт невиконання ОСОБА_1 обов'язку щодо уточнення своїх облікових даних, а саме: адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних данних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 діб з 18 травня по 16 липня 2024 року, що є порушенням аб.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію аб.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

16.05.2025, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами розгляду вищезазначеного протоколу, винесено Постанову №373 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній станом на 18.05.2024), під час мобілізації громадяни зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Крім того, згідно п.п. 1 п. 2 розділу IІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).

Так, згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 були порушені вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визначенні положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як позивач у встановлені строки, а саме у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.05.2025.

Щодо тверджень позивача в тій частині, що він не мав обов'язку уточнювати свої облікові данні оскільки не перебував на військовому обліку з 17.03.2023 , у зв'язку з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних на підстав п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», суд зазначає наступне.

За приписами п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції чинній станом на 17.03.2023 року), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З 18.05.2024 на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» набули чинності зміни до ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та останню викладено у новій редакції.

За положеннями ч. 6 ст. 37 «Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Таким чином, з 18.05.2024, громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вже не підлягають виключенню з військового обліку.

У свою чергу, за положеннями п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

За наслідками аналізу вказаних законодавчих актів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , який був виключений з військового обліку, після набрання чинності нової редакції ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не маючи підстав для виключення з військового обліку, а також не перебуваючи на військовому обліку, отримав обов'язок стати на військовий облік для отримання статусу військовозобов'язаного.

Не виконання ОСОБА_1 обов'язку уточнити облікові данні через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов'язаного або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 діб з 18 травня по 16 липня 2024 року, під час дії воєнного стану, містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо твердження позивача в тій частині, що положення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, який набрала чинності 18.05.2024 не можуть бути застосовані до нього, в силу ст.58 Конституції України, слід зазначити наступне.

За положеннями ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзаці першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду №1-рп/99 від 09.02.1999, зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Відтак, дію нормативно-правових актів у часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тоб то до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Таким чином, з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставіі п.6 частини 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції чинній до 17.05.2024 року), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.

Також, суд критично ставиться до доводів позивача, щодо можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. Відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.

Запроваджений законодавцем обов'язок щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаними в умовах дії воєнного стану та триваючої мобілізації спрямований на актуалізацію наявної у суб'єкта владних повноважень інформації, зокрема щодо фактичної адреси проживання військовозобов'язаного, номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти та інших персональних даних, необхідних для військового обліку.

При цьому, суд звертає увагу, що жодна з вищезазначених баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти, та вказану актуальну інформацію достовірно може повідомити лише військовозобов'язаний.

Також суд вважає помилковим твердження позивача про те, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В даному випадку, як зазначено в Протоколі №421 від 13.05.2025, позивач був виявлений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.05.2025, де і було встановлено, що ОСОБА_1 не оновлено особові данні у визначений спосіб та строки.

Відтак, адміністративне стягнення до ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, було застосовано у межах встановленого трьох місячного строку з моменту його виявлення та річного строку з моменту його вчинення, який мав сплинути 16.07.2025 року

Таким чином, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №373 від 16.05.2025 про накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 30.06.2025.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк

Попередній документ
128493714
Наступний документ
128493716
Інформація про рішення:
№ рішення: 128493715
№ справи: 487/3822/25
Дата рішення: 26.06.2025
Дата публікації: 02.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 04.06.2025
Розклад засідань:
26.06.2025 11:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
18.08.2025 12:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд