Справа № 466/5079/25
Провадження № 2/466/2389/25
18 червня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.
секретаря судового засідання Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 34482,24 грн. по виконавчому провадженню №75467649 від 08.07.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
08 липня 2024 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) О.Оприск відкрито виконавче провадження № 75467649.
Однак, відповідач був проінформований про існування виконавчого провадження та необхідність сплачувати аліменти, проте аліменти не сплачував, в результаті чого утворилася заборгованість
Внаслідок невиконання відповідачем рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина за період з січня 2024 року по квітень 2025 року в розмірі 88878,02 грн.
Провівши розрахунок пені зі сплати аліментів за період з січня 2024 року по квітень 2025 року встановлено, що сума пені за прострочення сплати аліментів становить 88878,02 грн.
Враховуючи положення статті 196 Сімейного кодексу України, згідно якої неустойка (пеня) зі сплати аліментів може бути стягнута у розмірі не більше 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів, вважає, що розмір неустойки (пені) зі сплати аліментів за період з січня 2024 року по квітень 2025 р року становить 34 482,24 грн., яку просить стягнути з відповідача на користь позивача.
У судове засідання позивач не з'явилася, однак в заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, не повідомивши причин своєї неявки. Судом було вжито належних заходів задля виклику відповідача в судове засідання з розгляду даної справи по суті шляхом направлення йому судових повісток за адресою місця проживання. Будь яких повідомлень про зміну адреси відповідач суду не подавав, а відтак, суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11, ч. 12 ст. 128 ЦПК України, вважає останнього належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
У відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Статтею 196 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається із матеріалів справи, на примусовому виконанні у державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) О.Описк перебуває виконавчий лист №466/577/24, виданий 13.04.2024 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 ч. з всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 січня 2021 року до досягнення дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
05.05.2025 р., державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ О.Оприск розроблено розрахунок заборгованості по аліментах ВП №75467649, з якого вбачається, що розмір заборгованості по аліментах з січня 2024 року по квітень 2025 року 34482,24 грн.
З розрахунку пені зі сплати аліментів за період з січня 2024 року по квітень 2025 року встановлено, що сума пені за прострочення сплати аліментів перевищує суму заборгованості по аліментах та становить 88878,02 грн.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з частиною четвертою статті 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після, порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.
Відповідно до поданого розрахунку пені зі сплати аліментів за період з січня 2024 року по квітень 2025 року встановлено, що сума пені за прострочення сплати аліментів перевищує суму заборгованості по аліментах та становить 88878,02 грн.
Проводячи розрахунок пені по сплаті аліментів позивач вказує, що сума пені за прострочення сплати аліментів значно перевищує суму заборгованості по аліментах, а тому просить стягнути суму неустойки в розмірі 34482,24 грн., що не перевищує 100% заборгованості.
У відповідності до ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач достовірно знав про наявне в нього зобов'язання зі своєчасної сплати аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, а тому з останнього слід стягнути 34482,24 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, що є не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,247,258,263-265,268, 280 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів у розмірі 34482,24 грн (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят дві гривні двадцять чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г. Б. Білінська