Справа № 545/3744/24
Провадження № 2/545/202/25
26.06.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільний позов ОСОБА_1 до Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ освіти Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначила, що з 01.09.2023 року вона працювала на посаді вчителя української мови та літератури та класного керівника 7 класу Горянської філії І-ІІІ ступенів Щербанівського ліцею. З 01.06.2024 року до 25.07.2024 року їй було надано відпустку, хоча заяви про її надання вона не подавала і в графіку відпусток на цю дату записана не була. До моменту відпустки так і під час відпустки, попередження про непродовження контракту вона не отримувала, чекала офіційного підтвердження як того вимагає чинне законодавство України і після закінчення відпустки до 06.08.2024 року виходила на роботу. Наказ про звільнення з посади отримала 06.08.2024 року. Звільнення вважає незаконним, оскільки за 2 місяця про майбутнє звільнення, повідомлення чи попередження про звільнення вона не отримувала. Крім того, зазначила, що являється членом профспілки, тому звільнення допускається за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу відділу освіти, а також вищестоящого об'єднання профспілок - обласного комітету профспілки працівників освіти і науки України. Безпідставне звільнення і порушення трудових прав відповідачем заподіяли позивачу значної моральної шкоди.
Просила поновити її на посаді вчителя української мови та літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею, виплатити компенсацію за час вимушеного прогулу 15148,25 грн., стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
09.10.2024 року від представника відповідача Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позов представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на те, що 01 вересня 2023 року між Щербанівським ліцеєм Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір про призначення на посаду вчителя української мови і літератури Горянської філії I-I ступенів Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з 01.09.2023 року до 31.05.2024 року. Відповідно до п.2.1.6 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2019 року до початку роботи працівника за укладеним строковим трудовим договором ОСОБА_1 було роз?яснено її права і обов?язки, проінформовано про умови праці, права на пільги і компенсації, доплати за роботу. Погодження з умовами договору, відсутність заперечень засвідчені підписом ОСОБА_1 у строковому трудовому договорі. Позивач беззаперечно знала про укладення з нею саме строкового трудового договору і погодилась з його умовами, не оскаржувала правомірність укладення з нею строкового трудового договору до дати звільнення, не висловлювала заперечень щодо підстав припинення трудових відносин. З 22.05.2024 до 24.05.2024 року адміністрацією Щербанівського ліцею було проведено співбесіди з працівниками, що працюють на умовах строкових трудових договорів з метою прийняття остаточного рішення щодо подальшої співпраці між сторонами договору. До відома ОСОБА_1 доведено рішення адміністрації про закінчення дії строкового трудового договору в обумовлені терміни 25.07.2024 (по закінченню відпустки). На співбесіді позивачці було запропоновано з 02.09.2024 посаду вчителя закладу загальної середньої освіти (української мови та літератури) в обсязі 18 годин на тиждень (1 ставка) в Щербанівському ліцеї, проте позивачка категорично відмовилась від пропозиції працювати в опорному закладі. До початку 2024-2025 навчального року заяви про призначення на посаду вчителя вказаного навчального , яку було запропоновано позивачці, від ОСОБА_1 не надходило. Згідно з наказом Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24.05.2024 року № 88-к «Про припинення трудових договорів з працівниками за результатами співбесіди» ряд працівників повідомлено про припинення дії строкових трудових договорів, зокрема і ОСОБА_1 . Дану інформацію доведено до відома працівників на спільних зборах трудового колективу та профспілкового комітету. Відповідно до наказу Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11.06.2024 року №105-к ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя української мови і літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 25.07.2024 року згідно з п.2 ч.1 ст.36 КУпАП України. Вказує, що у даному випадку обов'язку керівника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового договору чинним трудовим законодавством не передбачено згідно п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Щодо незаконного відправлення у відпустку ОСОБА_1 вказали, що 02.01.2024 Щербанівським ліцеєм було видано наказ № 01 - к/тм «Про затвердження графіка щорічних основних відпусток працівників Щербанівського ліцею та його філій на 2024 рік», який погоджено протоколом спільних зборів трудового колективу та профспілкового комітету Щербанівського ліцею від 02.01.2024 року № 01, ознайомлено з графіком працівників на зборах. Заяви від ОСОБА_1 про відмову у використанні щорічної відпустки відповідно то графіку відпусток, до закладу освіти не надходило. 23.05.2024 ОСОБА_1 подала заяву про виплату їй матеріальної допомоги на оздоровлення. Вказане свідчить, про обізнаність позивача щодо термінів відпустки та останнього робочого дня 25.07.2024 року. Стосовно звільнення працівника з обов'язковим працевлаштуванням та погодженням з профспілковим комітетом вказує, що ОСОБА_1 не є працівником, обраним до профспілкового комітету, чинного законодавства України не передбачає обов'язкового працевлаштування. Крім того, зазначили, що залучена третя особа - Відділ освіти Щербанівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області не є стороною трудових відносин, які виникли між Щербанівським ліцеєм Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_1 . Щодо позовної вимоги про відшкодуання моральної шкоди зазначили, що дана вимога є незаконною та необгрунтованою, оскільки позивач не зазначила, в чому саме полягала шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю. Також вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду відповідно до вимог ст.233 КЗпП України.
У зв'язку з вищевикладеним, прохає суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради про поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
27.11.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відзив, в яких позивач зазначила, що з наказом про звільнення вона була ознайомлена лише 06.08.2024 року. Після закінчення відпустки, перебувала на своєму робочому місці, про це знали всі працівники. Щодо проведення зборів трудового коллективу, то до моменту звернення її до суду з позовом, запрошень на такі збори вона не отримувала. Крім того, вказала, що виплата матеріальної допомоги не може свідчить про її погодження чи заперечення дати відпустки, оскільки таким погодженням є її заява про надання відпустки із зазначенням її виду та періоду. Щодо завдання їй моральної шкоди з боку відповідача вказала, що вона звикла до дітей, батьків, коллективу. Окрім вимог, визначених в позовній заяві, просила визнати строковий трудовий договір безстроковим.
04.06.2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, згідно яких вказано, що позивач ОСОБА_1 не належала до складу виборного органу професійної спілки. ЇЇ статус обмежувався статусом рядового члена Профспілкової спілки працівників освіти і науки Щербанівського ліцею. Відповідно до неї не поширювалися гарантії, передбачені законодавством щодо членів виборних органів професійних спілок .
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсяз, пославшись на підстави та обставини викладені в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ освіти Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, вважає його безпідставним.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За нормамист. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 16). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до ст.39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (п. 2 і 3 ч. 1 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Судом встановлено, що наказом Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №152-к від 23.08.2023 року, ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя української мови та літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на період з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року з неповним тижневим навантаженням на умовах строкового трудового договору з 01.09.2023 року до 31.05.2024 року. (а.с.75).
01.09.2023 року між Щербанівським ліцеєм Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_1 укладений строковий трудовий договір про призначення на посаду вчителя української мови та літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на період з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року. (а.с.71-74).
Відповідно до п.7.1. строкового договору, цей трудовий договір укладений з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року та діє з дня його підписання.
Згідно п.п.8.1.1 строкового договору, цей трудовий договір (контракт) може бути розірваний: за угодою сторін, оформленою в письмовому вигляді.
Згідно п.п.8.1.3 строкового договору, цей трудовий договір (контракт) може бути розірваний: з ініціативи адміністрації закладу освіти, зокрема у разі: закінчення терміну дії цього договору, якщо договір укладено на певний строк, крім випадку, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. (п.п. 8.1.5.1).
Відповідно до п.9.1 строковового договору, всі зміни та доповнення до цього договору повинні бути здійснені тільки в письмовій формі шляхом підписання стронами додаткової угоди. (а.с.71-74).
Відповідно до витягу з наказу №91-к від 29.05.2024 року, продовжено строковий трудовий договір з 01.06.2024 до 25.07.2024 року до закінчення щорічної відпустки ОСОБА_1 , вчителя української мови та літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею. (а.с.43).
Згідно наказу №105-к від 11.06.2024 року, ОСОБА_1 , вчителя української мови і літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 25.07.2024 року звільнено,згідно з п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. З наказом про звільнення позивач ОСОБА_1 ознайомилася під підпис - 06.08.2024 року. (а.с.60), тому строки звернення до суду, передбачені ч.2 ст.233 КЗпП України позивачем дотримані відповідно до вимог законодавства.
З вищевикладеного вбачається, що строк дії трудового договору між сторонами був чітко обумовлений строковим трудовим договором і визначений з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року включно та був продовжений наказом про продовження строкових трудових договорів від 29.05.2024 року з 01.06.2024 року до 25.07.2024 року до закінчення щорічної основної відпустки ОСОБА_1 .
Волевиявлення позивача на укладення строкового трудового договору підтверджується особистим підписом позивача, в якому зазначений строк його дії. Протягом вказаного строку дії строкового трудового договору від 01.09.2023 року до нього, будь-які зміни сторонами не вносилися. Договір був підписаний сторонами, не визнавався недійсним або таким, що укладений на невизначений строк.
У чинному законодавстві передбачено право сторін, зокрема роботодавця, щодо продовження строку дії укладеного контракту, а не його обов'язок щодо такого продовження.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 28 жовтня 2020 року у справі №638/10716/19.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 по справі №274/4132/21 зазначив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КзпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Верховним Судом в постанові від 16 листопада 2020 року, справа № 753/5107/18, сформульовано правовий висновок, згідно якого припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.
Доказів продовження строку дії трудового договору та його переукладання матеріали справи не містять. Доводи позивача про безстроковість трудових відносин сторін, не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи, та не враховують узгодженого волевиявлення сторін щодо укладення строкового трудового договору. Твердження позивача, що після закінчення строку договору трудові відносини між сторонами фактично тривали, не підтверджені належними доказами та не приймаються судом до уваги.
Крім того, чинним трудовим законодавством України не передбачено обов'язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту (постанова ВС від 22.01.2020 у справі №607/18964/18).
Припинення трудових відносин з підстав, передбачених контрактом, не вважається звільненням з ініціативи роботодавця.
У зв'язку з вищевикладеним, суд відхиляє твердження позивача щодо обов'язку роботодавця попередити працівника про звільнення за два місяці.
Щодо доводів позивача про незаконне звільнення у зв'язку з тим, що вона являється членом профспілки, а тому звільнення допускається за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу відділу освіти, а також вищестоящого об'єднання профспілок - обласного комітету профспілки працівників освіти і науки України, суд зазначає наступне.
Положення ст.43 КЗпП України передбачають розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Разом із тим, відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
В даному випадку, у зв?язку із закінченням строку дії трудового договору за п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України, чинне законодавство України не передбачає попередньої згоди профспілкового комітету (позивачка ОСОБА_1 не є працівником, обраним до профспілкового комітету), не передбачає обов'язкового працевлаштування, адже норми ст.43 КЗпП України обмежені ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та стосуються лише звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
Щодо твердження відповідача про відправлення у відпустку без її згоди.
Згідно із ч.4 ст.79 КЗпП України та ч.10 ст.10 ЗУ «Про відпустки» під час складання графіків відпусток до уваги беруться як інтереси роботодавця, так і особисті інтереси працівників.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про відпустки», ст. 79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погоджениям з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводяться до відома всіх працівників. При склаланы графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Відповідно до п.2.1.18. Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2019 року графік шорічних відпусток на календарний рік складається не пізніше 15 січня та затверджується за погодженням з профспілковим комітетом. (а.с.66-70).
02.01.2024 Щербанівським ліцеєм було видано наказ № 01 - к/тм «Про затвердження графіка щорічних основних відпусток працівників Щербанівського ліцею та його філій на 2024 рік», який погоджено протоколом спільних зборів трудового колективу та профспілкового комітету Щербанівського ліцею від 02.01.2024 року № 01, ознайомлено з графіком працівників на зборах. (а.с.49-53).
Якщо працівник відмовляється використати щорічну відпустку у визначений у графіку відпусток час і таке рішення працівника не збігається з інтересами роботодавця, то роботодавець, беручи до уваги те, що остаточне рішення про надання чи ненадання відпустки належить лише до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки. Працівник не зобов?язаний подавати заяву про відпустку, якщо він йде в обумовлений у графіку відпусток строк. Підставою для видання наказу про відпустки є затверджений графік відпусток.
23.05.2024 ОСОБА_1 подала заяву про виплату їй матеріальної допомоги на оздоровлення, яка згідно з п.6.1.2 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2019 року виплачується при наданні щорічної відпустки, що свідчить про те, що працівник повідомлений про відпустку. Заяви від ОСОБА_1 про відмову у використанні щорічної відпустки відповідно до графіку відпусток, до закладу освіти не надходило. Відповідно до табелю обліку використання робочого часу Горянської філії I-II ступенів Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за червень 2024 року та липень 2024 року з 31.05.2024 до 25.07.2024 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці, що свідчить про її обізнаність щодо термінів відпустки та останнього робочого дня 25.07.2024 року. (а.с.44-47).
Отже, позивач ОСОБА_1 до відповідача із заявою про відмову у використанні щорічної відпустки не зверталася, томунадання їй у відпустки згідно затвердженого графіку відпусток є правомірним.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані сторонами докази та їх доводи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.36 КЗпП проведено з дотриманням вимог трудового законодавства і умов укладеного між сторонами строкового трудового договору, тому підстави для поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури Горянської філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею та визнання строкового договору безстроковим відсутні.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до вимог ст. 23 та ст. 2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації за час вимушеного прогулу в сумі 15148,35 грн., та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі, вони також не підлягають до задоволення.
Судові витрати у справі у відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне віднестити за рахунок держави, оскільки позивач згідно ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від їх сплати.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України , суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Щербанівського ліцею Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ освіти Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Г. Путря