Дата документу 27.06.2025Справа № 643/9782/21
Провадження № 1-кп/554/452/2025
27 червня 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170000290 від 05.04.2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Шевченково, Шевченківського району, Харківської області, громадянина України, освіта середня спеціальна,не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-08.12.2006 Шевченківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
-10.04.2007 Шевченківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільненому 22.12.2008 за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 12.12.2008;
- 15.02.2011 Шевченківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі:
-- 17.09.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строком 2 роки,
27.03.2018 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого 14.08.2020 року по відбуттю строку покарання;
01.09.2021 року Московським районним судом міста Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 4 місяців арешту, звільнений 15.04.2022 року по відбуттю строку покарання;
10.06.2022 року Личаківським районним судом міста Львова за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;
18.10.2022 року Галицьким районним судом міста Львова за ч.4 ст.185, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;
14.03.2023 року Франківським районним судом міста Львова за ч.4 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
ОСОБА_4 04.04.2021 близько 15 годині, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу будинку № 108 по пр. Тракторобудівників в м. Харкові, де діючи за раптово виниклим умислом спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою наживи, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під приводом здійснення телефонного дзвінка попрохав у знайомого ОСОБА_5 , якого випадково зустрів за вказаною адресою, належний йому мобільний телефон торгової марки «Samsung» модель «A10 Galaxy», на що потерпілий ОСОБА_5 , не передбачаючи злочинних намірів погодився та помиляючись в дійсних намірах добровільно передав належний йому телефон ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_4 , бажаючи отримати можливість розпорядитись мобільним телефоном торгової марки «Samsung» модель «A10 Galaxy», усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, бажаючи діяти саме таким чином, під видом необхідності розмови по мобільному телефону та здійсненню телефонного дзвінка почав нажимати на екран телефону ніби то водити номер та при цьому повільно відходити від потерпілого у бік поблизу розташованого торгівельного павільйону. Таким чином, ОСОБА_4 ввів потерпілого ОСОБА_5 в обман, та утримуючи мобільний телефон при собі скориставшись довірою потерпілого зник з місця вчинення злочину, тим самим шляхом обману потерпілого ОСОБА_5 , незаконно заволодів мобільним телефоном торгової марки «Samsung» модель «A10 Galaxy», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 60 від 19.04.2021 - 2225,00 грн. Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним за власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 збитку на суму 2225,00 грн.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 завдано збитку на загальну суму 2225,00 гривень.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно.
У судовому засіданні прокурор поставив на обговорення питання про закриття провадження по справі з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Суд, заслухавши міркування учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України, становив 2270 грн (1135*2=2270).
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріального збитку на суму 2225 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що вартість викраденого майна ОСОБА_4 шляхом обману становила 2225 коп., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.41 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.284, 369-372 КПК України, суд,-
кримінальне провадження №12021221170000290 від 05.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - закрити з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Речові докази:
Паперовий конверт білого кольору з пояснювальними надписами, в якому знаходиться грошова купюра номіналом 500 грн. УИ 3774406 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Направити матеріали до ХРУП №2 ГУНП в Харківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за відповідними частинами ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_6