Дата документу 19.03.2025Справа № 554/5239/20
Провадження № 2/554/4498/2024
19.03.2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, посилаючись на те, що підприємство «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з централізованого теплопостачання в квартиру відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 . Покладені законодавством зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання відповідачі не виконували належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 56641,49 гривень. Просили стягнути з відповідачів суму заборгованості.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.
11.09.2020 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтава позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість з оплати послуг з теплопостачання, яка утворилась за період з 01.11.2014 року по 01.05.2020 року з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, в загальному розмірі 56641 гривень 49 коп.
14.12.2023 року ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення. В обґрунтуванні якого вказував, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживав, а проживала його тітка ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
ОСОБА_3 залишила заповіт на зазначену квартиру від 24.01.2012, складений на його користь та посвідчений приватним нотаріусом Гофман Е.Л. Полтавського міського нотаріального округу та зареєстрований в спадковому реєстрі за №52334678.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2016 року у цивільній справі №554/18668/14-ц провадження №2/554/15/2016 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків його недійсності, треті особи: четверта Полтавська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Гофман Е.Л.- позов задоволено та зазначений заповіт визнано недійсним. 02.05.2019 він був знятий з реєстрації у зазначеній квартирі.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2020 року у цивільній справі № 554/4302/19 провадження № 2/554/480/2020 визнано за ОСОБА_4 у порядку спадкування право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка за життя належала на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.05.2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 вересня 2020 року - задоволено.
Скасовано заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 вересня 2020 року у справі № 554/5239/20 за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
26.06.2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в обгрунутванні якого вказував, що не погоджується із заявленими вимогами позивача про нарахування боргу з огляду на наступне.
У квартирі ОСОБА_2 не проживав, а проживала його тітка ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. ОСОБА_3 залишила заповіт на зазначену квартиру від 24.01.2012, складений на користь ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Гофман Е.Л. Полтавського міського нотаріального округу та зареєстрований у Спадковому реєстрі за №52334678.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2016 року у цивільній справі №554/18668/14-ц провадження №2/554/15/2016 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків його недійсності, треті особи: четверта Полтавська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Гофман Е.Л. позов задоволено та зазначений заповіт визнано недійсним.
02.05.2019 ОСОБА_2 був знятий з реєстрації у зазначеній квартирі.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2020 року у цивільній справі №554/4302/19 провадження №2/554/480/2020 визнано за ОСОБА_4 у порядку спадкування право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка за життя належала на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.07.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в обґрунтуванні якого вказували, що в липні 2020 року згідно звернення гр. ОСОБА_4 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» стало відомо, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави по справі № 554/4302/19 за ним визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка за життя належала на праві приватної власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави по справі № 554/4302/19 від 24.02.2020 за ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 набув право власності у порядку спадкування, а тому відповідно до ст.1218 ЦК України отримав всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і обов'язки щодо сплати боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води.
20.03.2014 між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води за адресою: АДРЕСА_1 . (знаходиться в матеріалах справи).
Необхідно звернути увагу, що за заявлений період, за який відповідачі прохали застосувати строк позовної давності проводилися часткові оплати за комунальні послуги, які перевищували розмір поточних нарахувань та свідчить про визнання відповідачами вказаної заборгованості.
Так, згідно з розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що знаходиться в матеріалах справи:
- при нарахуванні за серпень 2018 - 273,83 відповідачами сплачено грошових коштів 300 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за вересень 2018 - 265 відповідачами сплачено грошових коштів 500 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за жовтень 2018 - 411,52 відповідачами сплачено грошових коштів 504,88 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за листопад 2018 - 1316,26 відповідачами сплачено грошових коштів 1810,18 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за жовтень 2019 - 438,02 відповідачами сплачено грошових коштів 520,45 грн., що перевищує поточні нарахування.
Враховуючи викладене, наведена вище оплата, які проводилася відповідачем особисто за період заявлених підприємством позовних вимог та відповідно до частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України є підставою для переривання строку позовної давності, що врегульовано п.17 Договору.
Підприємство правомірно звернулось до суду щодо стягнення заборгованості, що утворилась в результаті невиконання відповідачами зобов'язань по оплаті за спожиті послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Просили залучити до справи ОСОБА_4 в якості співвідповідача.
Ухвалою суду від 08.08.2024 року провадження по справі щодо ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - закрито у зв'язку із смертю.
Ухвалою суду від 08.08.2024 року залучено ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 , у якості співвідповідача.
13.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі в справі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 у якості співвідповідача.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою суду від 20.01.2025 року провадження до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання -залишено без розгляду.
17.03.2025 року від представника позивача надійшла заява, в обгрунтуванні якої вказували, що період позовних вимог стосовно ОСОБА_2 складає з 01/11/2014 по 25/03/2020, а саме до набрання рішенням по справі № 554/4302/19 від 24.02.2020 законної сили.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого є його дружина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка отримала право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності у порядку спадкування, а тому відповідно до ст.1218 ЦК України отримала всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і обов'язки щодо сплати боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води. На підставі того, що вона правонаступник відповідача, період позовних вимог ОСОБА_1 - з 26/03/2020 по 01/05/2020.
Отже, кожний із співвідповідачів, як власник майна повинен нести тягар його утримання в тому числі оплати за спожиті послуги з теплопостачання, відповідно до періоду перебування у праві власності нерухомого майна.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно п. п. 17, 18 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення", послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Відповідно до п. 30 вказаних Правил споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Судом встановлено, що 20.03.2014 між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води за адресою: АДРЕСА_1 .
В липні 2020 року згідно звернення гр. ОСОБА_4 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» стало відомо, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави по справі № 554/4302/19 за ним визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка за життя належала на праві приватної власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави по справі № 554/4302/19 від 24.02.2020 за ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 набув право власності у порядку спадкування, а тому відповідно до ст.1218 ЦК України отримав всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і обов'язки щодо сплати боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води.
Період позовних вимог стосовно ОСОБА_2 складає з 01/11/2014 по 25/03/2020, а саме до набрання рішення по справі № 554/4302/19 від 24.02.2020 законної сили.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого є його дружина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка отримав право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності у порядку спадкування, а тому відповідно до ст.1218 ЦК України отримала всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і обов'язки щодо сплати боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води. На підставі того, що вона правонаступник відповідача, період позовних вимог ОСОБА_1 - з 26/03/2020 по 01/05/2020.
Отже, кожний із співвідповідачів, як власник майна повинен нести тягар його утримання в тому числі оплати за спожиті послуги з теплопостачання, відповідно до періоду перебування у праві власності нерухомого майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Цей обов'язок кореспондується споживачу теплової енергії також вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За положеннями статей 319, 322ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За правилом частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з частиною п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Із змісту частини першої статті 1281 ЦК України вбачається, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Відповідно до статті 1265 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто моменту смерті спадкодавця.
Отже, в даному випадку зобов'язання щодо сплати послуг теплопостачання несе особа, яка прийняла спадщину, а після оформлення права власності на спадкове майно- власники майна, отриманого в складі спадщини.
Борг за комунальні послуги, які виникли з моменту смерті спадкодавців повинен бути сплачений спадкоємцем, який отримує у власність квартиру.
Прийнявши спадщину відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов'язки спадкодавця. Тому незалежно від того чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться стаття 525 Цивільного кодексу України зазначена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Щодо строку позовної давності.
20.03.2014 між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води за адресою: АДРЕСА_1 . (знаходиться в матеріалах справи)
Згідно п.1 Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуг, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до 13 вказаного Договору споживач взяв на себе зобов'язання проводити плату за послуги на особовий рахунок НОМЕР_2 . При цьому п.17 Договору говорить, що у платіжних документах споживач повинен обов'язково зазначити в призначення платежу, за який він проводить оплату. У наявності у споживача заборгованості за раніше отримані послуги теплопостачання, виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги теплопостачання, спожиті в минулі періоди, незалежно від зазначеного у платіжному документі призначення платежу.
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі ви-знання поважними причин пропуску позовної давності.
За змістом статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Необхідно звернути увагу, що за заявлений період, за який відповідачі прохали застосувати строк позовної давності проводилися часткові оплати за комунальні послуги, які перевищували розмір поточних нарахувань та свідчить про визнання відповідачами вказаної заборгованості.
Так, згідно з розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що знаходиться в матеріалах справи:
- при нарахуванні за серпень 2018 - 273,83 відповідачами сплачено грошових коштів 300 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за вересень 2018 - 265 відповідачами сплачено грошових коштів 500 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за жовтень 2018 - 411,52 відповідачами сплачено грошових коштів 504,88 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за листопад 2018 - 1316,26 відповідачами сплачено грошових коштів 1810,18 грн., що перевищує поточні нарахування.
- при нарахуванні за жовтень 2019 - 438,02 відповідачами сплачено грошових коштів 520,45 грн., що перевищує поточні нарахування.
Враховуючи викладене, наведена вище оплата, які проводилася відповідачем особисто за період заявлених підприємством позовних вимог та відповідно до частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України є підставою для переривання строку позовної давності, що врегульовано п.17 Договору.
Згідно зі статті 260 цього Кодексу позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст.253-255 Цивільного кодексу України.
Завдання цивільного судочинства, закріплені в статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, реалізуються як в наказному, так і в позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи, визначені в частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Статтею 253 цього Кодексу передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гаран-тій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID - 19), відповідно до якого Розділ «прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктом 12, набрав чинності 02.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання по-ширенню та території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої ко-ронавірусом «SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин.
Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, продовжено на всій терито-рії України згідно з постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, № 630 від 27.05.2022.
Кабінет Міністрів України постановою від 27.05.2022 р. № 630 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31 серпня 2022 р., який в подальшому неодноразово продовжувався.
Отже перебіг позовної давності щодо позовних вимог підприємства продовжується на строк дії карантину.
З даного приводу висловив свою думку і Полтавський апеляційний суд в поста-нові від 30.03.2022 (справа №554/7832/21, 22ц/814/757/22) (https://reyestr.court.gov.ua/ Review/103819255), яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Факт виконання основного зобов'язання не звільняє від сплати додаткового зобов'язання, оскільки споживачами порушено зобов'язання щодо обов'язкової оплати за надані послуги в строки встановлені чинним законодавством. Наслідки прострочення грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу і 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, належними до сплати.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно того, що власник майна повинен нести тягар його утримання, в тому числі оплати за спожиті послуги з теплопостачання, відповідно до періоду перебування у праві власності нерухомого майна. ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_3 за період з 01.11.2014 по 25.03.2020, а ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_3 з 26.03.2020 по 01.05.2020, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки доведеним є факт ухилення відповідачів від виконання грошового зобов'язання.
В зв'язку із задоволенням позову Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання цього позову в розмірі 2102 гривень 00 коп. (а.с. 1-2).
На підставі викладеного, ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", керуючись ст.ст.12, 13, 81,89, 141, 164, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, -
вирішив:
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 інфляційні втрати в сумі 7441,58 грн., 3 % річних в сумі 2970,78 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 349,67 грн. та 3% річних - 108,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 2102 гривень 00 коп. сплаченого за подання позову до суду судового збору по 1051 грн. з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відомості про учасників, які брали участь у справі:
позивач:
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, Р/рахунок № НОМЕР_3 в філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030.
відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 .
Суддя В.М.Бугрій