Справа № 541/3539/24
№ провадження 1-кп/541/79/2025
30 червня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 09 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170550000893 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працює на посаді тракториста ТОВ «Астарта», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
встановив:
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII природні ресурси України є власністю Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.
Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, громадяни України зобов'язані:
а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;
д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.
Згідно ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» № 591-XIV від 09 квітня 1999 року, спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
У відповідності з п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року (далі - Порядок), лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Згідно п. 3 Порядку лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
Відповідно до п. 8 Порядку, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.
Всупереч вимогам вищевикладених норм ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
На початку серпня 2024 року (точної дати та часу органом досудового розслідування та судом не встановлено) у ОСОБА_5 виник умисел на незаконну порубку дерев за межами с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області у лісі, а саме - на земельній ділянці у 154 кварталі 1 виділу Гоголівського лісництва Філії «Миргородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
У подальшому, в період часу з початку серпня 2024 року до 19 год 25 хв. 08 серпня 2024 року ОСОБА_5 , діючи протиправно, всупереч ст. 13 Конституції України, ст.ст. 4, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3, 8 Порядку, не маючи належним чином оформлених матеріалів лісовпорядкування, акту обстеження насаджень, а також спеціального дозволу на використання лісових ресурсів або лісового квитка, в зазначений період часу, діючи з прямим умислом на незаконну порубку у лісі, розташованому в 154 кварталі 1 виділу Гоголівського лісництва Філії «Миргородське лісове господарство», на земельній ділянці, що за межами с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області, за допомогою невстановленої органом досудового розслідування та судом ланцюгової пилки здійснив незаконну порубку до ступеня припинення росту двадцяти п'яти сироростучих дерев породи вільха діаметрами: 1) 40х48 см; 2) 36х38 см; 3) 14х14 см; 4) 22х26 см; 5) 23х25 см; 6) 37х39 см; 7) 25х21 см; 8) 26х27 см; 9) 31х34 см; 10) 33х30 см; 11) 28х30 см; 12) 36х36 см; 13) 36х34 см; 14) 36х39 см; 15) 39х39 см; 16) 33х33 см; 17) 35х35 см; 18) 30х29 см; 19) 23х23 см; 20) 30х31 см; 21) 26х26 см; 22) 30х32 см; 23) 31х31 см; 24) 26х27 см; 25) 32х29 см, чим згідно висновку експерта судової економічної експертизи від 23 серпня 2024 року № СЕ-19/117-24/14369-ЕК заподіяв державі в особі Філії «Миргородське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» майнову шкоду на загальну суму 215 097,93 грн, що у 142 рази (215 097,93/(3 028/2)) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 01 січня 2024 року та є тяжкими наслідками відповідно до примітки ст. 246 КК України.
Представник потерпілого зазначив, що незаконними діями обвинуваченого навколишньому природньому середовищу завдано матеріальну шкоду в сумі 215 097,93 грн, позовну заяву прокурора про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, підтримав у повному обсязі.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав частково та пояснив суду наступне. В серпні 2024 року, перебуваючи у лісовому масиві в районі с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області він самовільно, без отримання дозвільних документів здійснив вирубку дерев породи вільха для подальшого їх використання для власних потреб. Порубку він здійснював три рази, дерева спилював пилою, розділяв на колоди, після чого на мотоциклі перевози за місцем свого проживання. Всього ним було здійснено порубку шести дерев породи вільха. 08 серпня 2024 року на вказаній ділянці лісу він спиляв два дерева, розділив їх на колоди у кількості 7 шт., погрузив у коляску мотоциклу та повіз додому. Дорогою його зупинив чоловік, який представився працівником лісгоспу. Вказана особа викликала на місце події працівників поліції та сказав чекати їх прибуття. Через якийсь час, коли лісник відійшов, щоб зустріти працівників поліції та показати їм дорогу до місця події, обвинувачений забрав пилу та, залишивши мотоцикл зі спиляними колодами вільхи, втік з місця події. Пилу викинув дорогою. 09 серпня 2024 року за місцем його проживання було проведено обшук, під час якого на задньому подвір'ї будинку виявлено та вилучено дрова, які він раніше спиляв, а також колоди дерев породи вільха, які він раніше придбав у невідомої особи. Документи на підтвердження купівлі вказаних дров у обвинуваченого відсутні, зазначити особу, у якої він придбав деревину, ОСОБА_5 не може. Цивільний позов обвинувачений визнав частково - в межах вартості шести дерев.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, підтверджується показаннями свідка, дослідженими під час судового розгляду доказами.
Так, допитаний судом свідок ОСОБА_6 , який працює на посаді майстра лісу філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», пояснив, що на початку серпня 2024 року під час обходу території на земельній ділянці за межами с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області, розташованій у 154 кварталі 1 виділу Гоголівського лісництва Філії «Миргородське лісове господарство», ним було виявлено порубку дерев породи вільха. Після цього він вирішив щоденно перевіряти вказану ділянку з метою встановлення та затримання особи, яка здійснює незаконну порубку дерев. 08 серпня 2024 року у вечірній час, прибувши на вище вказану ділянку, свідок почув звуки роботи пили, вирішив сховатись та вистежити особу, яка пиляє дерева. Згодом він почув звуки роботи двигуна мотоцикла та пішов на нього. Дорогою ОСОБА_6 побачив невідомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_5 . Останній їхав на мотоциклі, у колясці якого знаходились спиляні колоди дерев вільхи у кількості 7 шт. З собою у нього була пила. Також на вказаній ділянці місцевості були пні від спиляних дерев. Після цього свідок викликав телефоном працівників поліції та наказав ОСОБА_5 залишатись на місці до їх прибуття. Коли свідок пішов зустрічати працівників поліції, щоб показати їм дорогу до місця події, ОСОБА_5 , схопивши пилу, залишив мотоцикл зі спиляними колодами дерев та втік з місця події. Свідок приймав участь під час огляду місця події, всього було виявлено 25 зрубаних дерев породи вільха. Також свідка було залучено під час вимірювання об'єму деревини, в тому числі - вилученої під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого. Деревина, вилучена у обвинуваченого, є деревиною породи вільха, причому нещодавно спиляною. Об'єм деревини, вилученої під час обшуку та на місці події, відповідає кількості 25 дерев.
Згідно з протоколом огляду місця події від 08 серпня 2024 року (з фототаблицею до нього), проведеного у лісовому масиві 154 кварталу 1 виділу Гоголівського лісництва Філії «Миргородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що знаходиться у с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області, було виявлено пні зрубаних дерев породи вільха кількістю 25 шт діаметрами: 1) 40х48 см; 2) 36х38 см; 3) 14х14 см; 4) 22х26 см; 5) 23х25 см; 6) 37х39 см; 7) 25х21 см; 8) 26х27 см; 9) 31х34 см; 10) 33х30 см; 11) 28х30 см; 12) 36х36 см; 13) 36х34 см; 14) 36х39 см; 15) 39х39 см; 16) 33х33 см; 17) 35х35 см; 18) 30х29 см; 19) 23х23 см; 20) 30х31 см; 21) 26х26 см; 22) 30х32 см; 23) 31х31 см; 24) 26х27 см; 25) 32х29 см, а також вилучено змиви з правої та лівої рукоятки керма мотоцикла марки «МТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 3 липкі стрічки зі слідами папілярних узорів; мотоцикл марки «МТ» із коляскою блакитного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом із колодами вільхи у кількості 7 шт. загальним об'ємом 0,415 м3 (т. 1 а.к.п. 81-115).
Огляд місця події було проведено без участі ОСОБА_5 .
В той же час, у відповідності з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 серпня 2024 року на фото № 4 свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка 08 серпня 2024 року близько 18 год 05 хв. здійснювала незаконну порубку дерев породи вільха у 154 кварталі 1 виділу Гоголівського лісництва (т. 1 а.к.п. 169-111).
Згідно з висновком експерта від 20 вересня 2024 року № СЕ-19/117-24/15913-Д сліди папілярних узорів ділянки долоні роки розмірами 42х27 мм та 45х96 мм, вилучені 08 серпня 2024 року під час огляду місця події, залишені долонею лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 (т. 1 а.к.п. 196-204).
У відповідності з протоколом додаткового огляду місця події від 09 серпня 2024 року (з доданою до нього фототаблицею) в лісовому масиві поблизу с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області в 154 кварталі 1 виділу Гоголівського лісництва Філії «Миргородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на земельній ділянці в районі з географічними координатами 49.9246441, 33.3523886 з пнів зрубаних дерев породи вільха кількістю 25 шт. здійснено відповідно 25 спилів (т. 1 а.к.п. 128-147).
Висновком експерта від 09 вересня 2024 року № СЕ-19/117-24/14670-ТР встановлено, що на торцевих поверхнях, наданих на дослідження стовбурів (колод) дерев, є сліди дії сторонніх предметів. Характер виявлених слідів дозволяє визнати їх слідами розділення та свідчить про те, що вони були утворені в результаті розпилу та залишені робочими частинами (ланцюгом) механічної ланцюгової пилки або іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою робочої частини. Сліди розпилу на торцевих поверхнях, наданих на дослідження стовбурів (колод) дерев, для ідентифікації по них конкретного екземпляра слідоутворюючого предмета непридатні, а за загальними ознаками придатні для групової належності предмета, яким вони були залишені (т. 1 а.к.п. 174-177).
До аналогічного висновку дійшов експерт при дослідженні 25 зрізів прикореневих частин дерев, виготовлених та вилучених в ході додаткового огляду місця події (висновок експерта від 06 вересня 2024 року № СЕ-19/117-24/14671-ТР, т. 1 а.к.п. 180-185).
Згідно з висновком експерта від 06 вересня 2024 року № СЕ-19/117-24/14672-ТР, наданий на дослідження зріз прикореневої частини дерева найбільшими розмірами 255х260х140 мм з позначенням «п21» та фрагмент стовбура дерева довжиною 1996 мм до розділення становили єдине ціле - фрагмент стовбура дерева. Двадцять чотири зрізи прикореневих частин дерева розмірами від найменшого - 140х110х480 мм до найбільшого - 375х380х3140 мм з позначенням від «п1» до «п20» та від «п21» до «п25» та сім фрагментів стовбурів дерева є частинами однакових за структурою та текстурою порід дерева, розділені шляхом розпилювання за допомогою інструменту з одним типом дії робочої частини (т. 1 а.к.п. 188-193).
Під час проведення 09 серпня 2024 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 на задньому дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено дрова (протокол обшуку від 09 серпня 2024 року з додатком - DVD-R диском, т. 1 а.к.п. 123-127).
Відповідно до протоколу огляду речей від 12 серпня 2024 року (з фототаблицею до нього), на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 оглянуто дрова, вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , загальний об'єм дров дерев породи вільха склав 10,21 м3 (т. 1 а.к.п. 151-154).
Згідно з висновком експерта від 23 серпня 2024 року № СЕ-19/117-24/14369-ЕК з урахуванням вимог постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 року № 665, враховуючи вихідні дані стосовно замірів діаметрів пнів зрубаних дерев, вказаних у протоколі огляду місця події від 08 серпня 2024 року, розрахунок розміру шкоди, визначений у заяві про вчинення злочину Філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», від 09 серпня 2024 року з вих. № 1137/28.3-2024, підтверджується в сумі 215 097,93 грн (т. 1 а.к.п. 161-168).
Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 пояснив, що у серпні 2024 року він самовільно, без отримання передбачених законом дозвільних документів, три рази здійснював порубку дерев породи вільха у лісовому масиві в районі с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області. За кожним разом ОСОБА_5 спилював по 2 дерева, всього спиляв 6 дерев. Вказані дерева обвинувачений спилював ланцюговою пилою «Дніпро-М», після чого стовбури дерев пиляв на колоди та грузив в коляску мотоциклу, на якому перевозив деревину до місця свого проживання для подальшого використання для власних потреб. В ході слідчого експерименту ОСОБА_5 вказав пні на місці дерев, які були ним зрубані (протокол проведення слідчого експерименту від 25 вересня 2024 року з додатком - DVD-R диском з фіксацією вказаної слідчої дії, т. 1 а.к.п. 205-211).
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Допитавши представника потерпілого, обвинуваченого, свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, яка спричинила тяжкі наслідки.
Щодо часткового визнання обвинуваченим своєї вини та його тверджень, що ним було зрубано лише 6 дерев породи вільха, суд зазначає наступне.
Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_8 , він періодично перевіряв ділянку, на якій ним було виявлено незаконну порубку дерев, внаслідок чого виявив на місці порубки дерев саме ОСОБА_5 , який до прибуття працівників поліції, взявши із собою пилу, залишив мотоцикл зі спиляними колодами дерев та покинув місце події. Вказаний свідок приймав участь при огляді дров, вилучених у обвинуваченого під час проведення обшуку за місцем його проживання, та зазначив, що дрова об'ємом 10,21 м3, виявлені при обшуку у ОСОБА_5 , та колоди дерев об'ємом 0,415 м3, виявлені на місці події при затримані ОСОБА_5 , відносяться до дерев породи вільха, які були спиляні у лісі в районі с. Гаркушинці, та відповідають кількості 25 дерев.
При проведенні обшуку та під час судового розгляду обвинувачений зазначив, що частину дров, виявлених за місцем його проживання, він купив, але на пропозицію вказати особу, у якої він нібито придбав вказані дрова, ОСОБА_5 пояснив, що не знає цю особу, зазначити, де саме, таі при яких обставинах він купив дрова, не зміг.
Суд зауважує, що на ділянці в лісовому масиві поблизу с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області в 154 кварталі 1 виділу Гоголівського лісництва Філії «Миргородське лісове господарство» було зрубано дерева породи вільха. Під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого було виявлено та вилучено виключно колоди дерев породи вільха.
При цьому судовою трасологічною експертизою (висновок від 06 вересня 2024 року № СЕ-19/117-24/14672-ТР) встановлено, що наданий на дослідження зріз прикореневої частини дерева та фрагмент стовбура дерева до розділення становили єдине ціле - фрагмент стовбура дерева; інші 24 зрізи прикореневих частин дерева та сім фрагментів стовбурів дерева є частинами однакових за структурою та текстурою порід дерева, розділені шляхом розпилювання за допомогою інструменту з одним типом дії робочої частини.
Під час дослідження 25 зрізів прикореневих частин дерев та стовбурів (колод) дерев на їх торцевих поверхнях є сліди дії сторонніх предметів; характер виявлених слідів свідчить про те, що вони були утворені в результаті розпилу та залишені робочими частинами (ланцюгом) механічної ланцюгової пилки або іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою робочої частини.
З врахуванням наведеного, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази у взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що версія обвинуваченого щодо придбання частини дров, виявлених у нього під час проведення обшуку, у незнайомого чоловіка, є версією, яка суперечить дослідженим доказам, що співвідносяться між собою.
В той же час, суд вважає, що органом досудового розслідування помилково зазначено мету вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення - подальший збут незаконно зрубаних дерев, оскільки зазначене не знайшло підтвердження під час судового розгляду. Досліджені судом докази свідчать, що деревину ОСОБА_5 мав намір використовувати для власних потреб.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України суд визнає часткове відшкодування ОСОБА_5 заподіяної ним шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину (т. 1 а.к.п. 219-221), працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (т. 1 а.к.п. 214, 218), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.к.п. 215,216), приймає до уваги висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства (т. 1 а.к.п. 34-38), той факт, що обвинувачений частково відшкодував заподіяну ним шкоду,та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 246 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов'язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.
Правові підстави для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 69 КК України відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суд не встановив.
Щодо заявленого прокурором в інтересах держави в особі Миргородської міської ради Полтавської області цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 на користь Миргородської міської ради Полтавської області шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ч. 1 ст. 368, ч.ч. 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, у якому розмірі та в якому порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
У відповідності з ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 2 ст. 24 вказаного Закону право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.
Згідно ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинено на території адміністративного підпорядкування Миргородської міської ради Полтавської області, тому в даних правовідносинах інтереси держави уповноважена представляти Миргородська міська рада.
Згідно інформації Миргородської міської ради від 04 листопада 2024 року № 4591/6609/01-23, Миргородська міська рада до суду із позовом про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу діями ОСОБА_5 у сумі 215 097,93 грн, не зверталась та не заперечує проти звернення прокурора з відповідним позовом (т. 1 а.к.п. 64).
Незаконними діями ОСОБА_5 державі було заподіяно шкоду в розмірі 215 097,93 грн.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 06 червня 2025 року ОСОБА_5 було відшкодовано шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 45 524,60 грн (т. 2 а.к.п. 22).
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_5 на користь Миргородської міської ради Полтавської області шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 169 573,33 грн.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта і які документально підтверджені, в сумі 15 145,60 грн відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженню підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирати.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Миргородської міської ради Полтавської області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Миргородської міської ради Полтавської області шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 169 573 (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн 33 коп., зарахувавши кошти за наступними реквізитами: ГУК у Полтавській області /ТГ м. Миргород/ 24062100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку (ІВАN): UА 08 899 998 0333 139 331 0000 16710; код класифікації доходів бюджету: 24062100.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 15 145 (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять) грн 60 коп.
Арешти, накладені на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року на змиви з рукоятки керма мотоцикла марки «МТ», липкі стрічки зі слідами папілярних узорів, мотоцикл марки «МТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із коляскою блакитного кольору, в якій знаходяться колоди дерев породи вільха об'ємом 0,415 м3 ; на підставі ухвал від 30 серпня 2024 року на колоди дерев породи вільха загальним об'ємом 10,21 м3, на спили від пнів у кількості 25 штук, - скасувати.
Речові докази:
-змиви із правої та лівої рукоятки керма мотоцикла марки «МТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; три липкі стрічки зі слідами папілярних узорів та дактилокарту на ім'я ОСОБА_5 , передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, - знищити;
- мотоцикл марки «МТ» із коляскою блакитного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, - повернути ОСОБА_5 ;
- колоди вільхи загальним об'ємом 0,415 м3; колоті дерева породи вільха загальним об'ємом 10,21 м3, які знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, - передати Філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України».
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
СуддяОСОБА_1