Справа № 539/2223/25
Провадження № 2/539/1052/2025
30.06.2025 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Адвокат Ярмолович Олексій Євгенович від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між сторонами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 жовтня 2020 року, дітей не мають. Спільне життя сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, що поступово призвело до того, що позивач та відповідач стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
08.05.2025 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Представник позивача через систему «Електронний суд» надіслав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача. Також зазначив, що позивач позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні, просить не надавати будь-яких строків на примирення, на заочний розгляд справи згоден.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленої відповідача, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 (громадянин Ісламської Республіки Іран) та ОСОБА_2 (громадянка України) перебувають у шлюбі, який зареєстрований 27 жовтня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №3617.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про міжнародне приватне право» право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Закону України «Про міжнародне приватне право» форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається правом України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Шлюб між сторонами було укладено в Україні, тобто дія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, тому враховуючи положення п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право», справа підлягає судовому розгляду на території України.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов'язки іноземців.
У ст.18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено права у шлюбних і сімейних відносинах», зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.
Згідно рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, Верховний Суд України зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України.
На час розгляду даної справи судом - це норми ст. ст. 27, 28 ЦПК України в новій редакції 2017 року. Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем здійснюється за законодавством України.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Представник позивача посилається на те, що спільне життя сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, що поступово призвело до того, що позивач та відповідач стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Зазначене відповідачем не спростовано.
За наявності вищезазначених обставин суд вважає, що збереження цього шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому надалі є недоцільним.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 3013-7281-1571-3280 від 06.05.2025 про сплату судового збору у сумі 968,96 грн., тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 27 жовтня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №3617 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Заре Мохаммадмехді судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Ісламської Республіки Іран, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.Л. Овчаренко