Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 641/6292/20
Провадження № 1-кп/553/60/2025
Іменем України
26.06.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12020220540001342 від 06.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
9 серпня 2020 року у провадження до Слобідського (Комінтернівського) районного суду м. Харкова надійшло кримінальне провадження за № 12020220540001342 від 06.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Слобідського (Комінтернівського) районного суду м. Харкова від 19 серпня 2020 року призначено підготовче провадження у провадженні, призначено справу до підготовчого судового засідання.
Справу прийнято до провадження суддею Слобідського (Комінтернівського) районного суду м. Харкова та розпочато розгляд по суті, проте не завершено.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Слобідського (Комінтернівського) районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Подільським (Ленінським) районним судом м. Полтави.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022 року справу передано на розгляд судді ОСОБА_1 ..
Згідно ухвали суду від 20 червня 2022 року провадження прийнято суддею ОСОБА_1 до свого провадження, призначено до підготовчого судового засідання.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 систематично порушує порядок у судовому засіданні, а саме: викрикує, не надаючи можливості іншим учасникам судового розгляду висловити свою позицію з порушених судом питань, ображає і принижує присутніх, у тому числі з використанням нецензурних слів, при цьому, висловлює погрози на адресу головуючої судді, прокурора у справі та свого захисника. Головуючою суддею в судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово був попереджений про процесуальні наслідки порушення порядку ведення судового засідання у вигляді можливість його видалення з зали судового засідання, в разі повторного порушення ним порядку у судовому засіданні, що зафіксовано в журналах судового засідання.
Проте обвинувачений, незважаючи на неодноразові попередження суду, в судовому засіданні 26 червня 2025 року, з постійною наростаючою активністю протягом часу з 14 год. 33 хв. до 15 год. 17 хв. порушував порядок у судовому засіданні, шляхом грубого, тривалого, й мовчазного самоусунення, що позбавило суд можливості розпочати судове засідання, а також висловити свою думку іншими учасниками судового розгляду та вцілому вчиняти будь-які процесуальні дії, продовжувати судовий розгляд і перейти до вирішення клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, в судовому засіданнні обвинуваченим ОСОБА_4 неодноразово і свідомо було висловлено прямі погрози головуючій судді ОСОБА_1 у справі.
Так, за клопотанням захисника обвинувчаченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 судом було оголошено перерву в судовому засіданні, для надання їй можливості у конфіденційний спосіб поспілкуватися з її підзахисним - обвинуваченим ОСОБА_4 , що було задоволено судом у повному обсязі та забезпечено у належний спосіб шляхом оголошення перерви на 25 (двадцять п'ять) хвилин.
За результатами конфіденційної розмови захисник обвинуваченгого - адвокат ОСОБА_5 повідомила суду, що обвинувачений ОСОБА_4 на її адресу висловлювався нецензурними словами, кричав та висловлював погрози, будь-яких констурктивних питань у правовому полі останнім не було висловлено.
З огляду на викладене, судом в судовому засіданні було поставлено на обговорення питання про видалення обвинуваченого з зали судового засідання через порушення порядку в судовому засіданні, не підкорення розпорядженням головуючої судді в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор вважала за необхідне видалити обвинуваченого ОСОБА_4 з зали судового засідання за систематичне порушення порядку у судовому засіданні, що виразилось у перешкодажанні надання можливості іншим учасникам судового розгляду висловити свою позицію з порушених судом питань, ображанні і приниженні присутніх в залі судового засідання, у тому числі з використанням нецензурних слів, при цьому, висловлювань погроз на адресу головуючої судді, прокурора у справі та свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти видалення обвинуваченого з зали судового засідання, вважала, що останній повинен бути присутнім в судовому засіданні, попри його поведінку.
Відповідно до ч.1 ст.330 КПК України, якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні «Ананьєв проти Російської Федерації» («Ananyev v. Russia» від 30.07.2009 р.), присутність підсудного в залі судового засідання при розгляді його справи є досить важливим аспектом, однак проведення засідання за відсутності підсудного не є невідповідним положенням Конвенції, якщо ця особа може згодом домагатися перегляду вироку судом, який розглядав його справу, або вищим судом. При цьому ЄСПЛ підкреслив, що для належного здійснення правосуддя важливо, щоб повага і порядок в залі суду були визначальними критеріями для судових розглядів; явне недотримання підсудним основних принципів належної поведінки не може і не повинно допускатися. Сенс статті 6 Конвенції не перешкоджає особі за своєю власною волею, прямо або мовчазно, відмовитися від права на проведення справедливого розгляду. Однак для того, щоб бути ефективним в цілях Конвенції відмова від права на участь у судовому розгляді має встановлюватися однозначно і враховувати мінімальні гарантії, відповідні його значущості. Таким чином, ЄСПЛ допускає можливість видалення обвинуваченого із залу суду як наслідок порушення ним порядку в судовому засіданні за умови дотримання мінімальних гарантій права на справедливий суд, наприклад, шляхом забезпечення права на захисника, права на оскарження вироку суду.
Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку про те, що незважаючи на неодноразові попередження головуючим обвинуваченого про можливість видалення його із зали судового розгляду у випадку продовження ним порушення порядку в судовому засіданні, при цьому, незважаючи на тривалість та систематичність порушень обвинуваченого порядку у судовому засіданні, протягом усього судового розгляду даного кримінального провадження головуючою лише в даному судовому засіданні поставлено питання про видалення його з зали судового засідання, з огляду на забезпечення судом останньому можливості брати участь у розгляді справи, проте обвинувачений належних для себе висновків не зробив та продовжив свою протиправну поведінку, що свідчить про повторне, свідоме, грубе та умисне порушення обвинуваченим порядку судового засідання.
З огляду на вказані обставини, враховуючи зухвалу поведінку обвинуваченого під час судового засідання, який розпорядженням головуючого не підкоряється та на попередження щодо можливості видалення із зали судового засідання не реагує, в тому числі висловлює погрози головуючій судді, прокурору та своєму захиснику, суд вважає за необхідне видалити обвинуваченого ОСОБА_4 із зали судового засідання до початку судових дебатів.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ч.1 ст.330, ст.372 КПК України, суд -
Обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України - видалити із зали судового засідання на весь час судового розгляду до початку судових дебатів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1