Справа №534/1530/25
Провадження №2/534/568/25
про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Солоха О.В., перевіривши позовну заяву заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Трофименко Поліни в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, шляхом знесення (демонтажу) розміщених на ній об'єктів,
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Трофименко Поліна звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохає зобов?язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності та повернути у володіння і користування територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0734 га: землі водного фонду - 0,0688 га (688 кв.м), землі житлової та громадської забудови - 0,0046 га (46 кв.м), яка розташованої біля земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в комунальній власності Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній споруд: бетонованих клумб, бетонованих стежок, бетонованої берегової лінії, сходів до води, мангалу з каменю, огородження та стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56)).
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).
Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387 - 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов). Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Тобто, заявлені прокурором вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності та її повернення у володіння і користування територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області шляхом знесення розміщених на ній споруд є двома окремими вимогами.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові №488/2807/17 від 18.01.2023.
Згідно із ч.4 ст.177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відповідному співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2025 року становить 3 028 грн.
За подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (3 028 грн).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 3 028 грн.
У відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Трофименко Поліни в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, шляхом знесення (демонтажу) розміщених на ній об'єктів - залишити без руху.
Заступнику керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Трофименко Поліні необхідно усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду шляхом сплати судового збору в сумі 3 028 грн.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, що починає свій перебіг з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
В разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Солоха