КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №644/10665/19
Провадження № 2/552/13/25
25.06.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
за участю представника позивача Жовнер О.А.. відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності,-
Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності. У позовній заяві зазначили, що сторони є співвласниками домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , а саме: позивач ОСОБА_3 є власником 18/100 частини, позивач ОСОБА_4 - 28/100 частини, відповідач ОСОБА_1 - 54/100 частини. Сумісне проживання сторін в єдиному будинку неможливе, а тому звернулись до суду з даним позовом. Просили виділити позивачам в натурі в спільну часткову власність житлові приміщення : 2-2 площею 8,1 м2, 2-3 площею 18,6 м2,2-4 площею 9,4 м2, 2-5 площею 10 м2, 2-6 площею 2,4 м2,2-7 площею 5,4 м2, 2-8 площею 6,4 м2, які знаходяться у складі домоволодіння АДРЕСА_1 у співвідношенні 35/100 належить ОСОБА_3 , 65/100 належить ОСОБА_4 . Визнати приміщення, які виділяються позивачам ізольованим будинком загальною площею 60,3 м2, визнати за позивачами право власності на ізольований будинок загальною площею 60,3 м2 як на цілий об'єкт нерухомості.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Полтави від 29 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою Орлджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020 року по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза. Провадження зупинено.
Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2022 року справа прийнята до розгляду, відновлено провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08.09.2022 року по справі призначена судова будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертиза.
Ухвалою суду від 05 грудня 2023 року відновлено провадження по справі.
Згідно розпорядження Київського районного суду м. Полтави від 27 березня 2024 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» проведений повторний автоматизований розподіл справи 664/10665/19.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2024 року справа прийнята до провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 липня 2024 року закрито підготовче засідання, справа призначена до розгляду.
У судовому засідання представник позивача ОСОБА_4 - Жовнер О.А. підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що між сторонами не проведений перерозподіл часток не зважаючи на судові рішення. Він є власником 54/100 частини спірного домоволодіння, проте відповідно до проведеної експертизи його частина зменшена та не обрахована компенсація. Судова експертиза проведена з численним порушеннями, однобоко, враховує інтереси тільки позивачів. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, підтримав наданий відзив. Просив суд не приймати до уваги як доказ висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, яка містить ряд суттєвих недоліків. Частки співвласників не відповідають правоустановчим документам. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідно до договору купівлі продажу від 16 лютого 1982 року, який посвідчений Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5 придбав 36/100 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно договору дарування від 16 лютого 1982 року, який посвідчений Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5 набув права власності на 10/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на частину жилого будинку та про поділ спільного майна подружжя позовні вимоги задоволено. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 36/100 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , які складаються з таких приміщень: IV - тамбур площею 1,9 кв.м.,V- санвузол площею 2,4 кв.м., VI - коридор площею 3,7 кв.м., VII- кухня площею 8,1 кв.м., 2-3 жила кімната площею 18,6 кв.м., 2-4 жила кімната площею 9,4 кв.м.
Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право власності, за кожним, на 18/100 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя ( а.с. 108-109 т.1)
Рішення набрало законної сили та ОСОБА_3 .. ОСОБА_5 зареєстровано за кожним право власності на 18/100 частини даного домоволодіння в установленому законом порядку.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до територіальної громади в особі Харківської міської ради, треті особи : Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на сараї літ. «И» площею 4,4 кв.м., літ. «К» площею 4,2 кв.м , що розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1 . , без перерозподілу ідеальних часток співвласників. Визнано за ОСОБА_5 право приватної власності на частину прибудови літ «а4» до житлового будинку літ. «А-1», що складається з коридору 2-7 площею 5,4 кв.м та частини приміщення 2-8 площею 2,7 кв.м із загальної 6,4 кв.м, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1 , без перерозподілу ідеальних часток співвласників ( а.с.106-107 т.1).
Рішення набрало законної сили
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 липня 2014 року відповідач ОСОБА_1 є власником 54/100 частки житлового будинку з відповідною. Частковою надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 лютого 2019 року позивач ОСОБА_4 є власником 28/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Звертаючись до суду із позовом, позивачі вказують на ту обставину, що постійно проживають у будинку, між приміщенням, що належать сторонам поставлені перегородки, проведені окремі комунікації, окремі входи до частини будинків, на земельних ділянках установлено паркан, який їх розділяє. Відсутні приміщення, якими б сторони користувались спільно.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Статтею 364 ЦК України, на яку також посилаються позивачі на обґрунтування своїх позовних вимог, передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Поняття поділу майна, що є у спільній частковій власності, передбачено статтею 367 ЦК України, яка передбачає, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути
поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, позивачі просять здійснити виділ їх частки у відповідності до висновку експерта № 23278 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 27.11.2023 року.
Відповідно до зазначеного висновку виділити в натурі з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в спільну часткову власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 житлові приміщення: літ «2-2» площею 8,1м2, літ. «2-3» площею 18,6 м2, літ. «2-4» площею 9,4 м2, літ. «1-8» площею 10 м2, літ. «2-6» площею2,4 им2, літ. «2-7» площею 5,4 м», літ. «2-8» площею 6,4 м2 - можливо.
Дані приміщення не є ізольованим будинком загальною площею 60,9м2.
Надати варіанти розподілу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів не надається можливим з причин,вказаних у дослідженні.
Розмір компенсації, у зв'язку з відступом від ідеальних часток співвласників , не розраховувався з причин, вказаних у дослідженні.
Відповідно до дослідження ідеальні частки співвласників садиби по АДРЕСА_1 - змінились.
Зміни відбулись за рахунок демонтажу частини будівель та споруд, які входили до розрахунку ідеальних часток співвласників від 15.01.1982, а саме: тамбур «а3», вбиральні «Г», паркану № 1, воріт № 2, паркану №3 (частково), водопроводу №4 (який входить у вартість будинку) та зміни у технічному стані наявних будівель та споруд.
З вище викладеного вбачається, що надати варіанти розподілу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток співвласників та вимог нормативно-правових актів не надається можливим.
Як встановлено в судовому засіданні частки сторін у спірному домоволодінні фактично не відповідають належним останнім часткам згідно правоустановчих документів.
Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, виділення частки в натурі та поділ нерухомого майна.
Також судом установлено, що сторони не звертались в установленому порядку щодо приведення розміру належних їм на праві власності часток у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 у відповідність до фактичного користування та згідно існуючих змін.
Визначальним для виділу/поділу будинку, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу/поділу будинку відповідно до часток співвласників. До такого висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 17.04.2019 р. у справі № 545/3753/16-ц.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.02.2021 р. у справі № 279/4966/16-ц (з посиланням на постанови ВСУ від 16.11.2016 р., справа № 6-1443цс16 та від 03.04.2013 р., справа №6?12цс13), у законодавстві закріплено загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки прямо залежить від права власності на будівлю/споруду. Нормами чинного законодавства передбачено механізм роздільного правового врегулювання: нормами цивільного законодавства - майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість; нормами земельного і цивільного законодавства - відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Також Верховний Суд відзначив, що при розгляді справ про виділ частки суд може виділити співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки (якщо це можливо технічно). Коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
У ході розгляду справи ні стороною позивачів не заявлені позовні вимоги щодо зміни розміру часток, також і відповідач не звертався з зустрічними позовними вимогами з цього питання. Також сторонами не вирішувалось питання компенсації при зміні часток.
Разом з тим, визначення технічної можливості поділу, об'єднання об'єкта (об'єктів) нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 144-162 Порядку проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488.
Так, пунктом 148 зазначеного вище Порядку передбачено, що визначення технічної можливості поділу об'єкта (об'єктів) нерухомого майна, в яких оформлено право власності на земельні ділянки (у разі спільної власності на земельну ділянку), розглядаються лише після визначення можливості поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства. Земельна ділянка, яка буде віднесена до кожного новоутвореного самостійного об'єкта, повинна мати самостійний виїзд на вулицю (провулок, площу тощо) завширшки не менше 3,5 метра або можливість організації спільного заїзду. Для догляду за будівлями і проведення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш вступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра. Не допускається, щоб земельна ділянка або її частини належали одночасно до двох (або більше) новоутворених самостійних об'єктів.
Зазначеним вимогам спірний об'єкт нерухомого майна не відповідає.
Натомість, як встановлено дослідженими в справі доказами право власності та/чи користування (оренди) на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , не оформлено, правовстановлюючі документи відсутні, відсутні дані щодо її меж та конфігурації, відповідно, не визначено можливість поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства.
Позивачі у встановленому законом порядку до уповноваженого органу з питання отримання земельної ділянки у власність чи у користування не зверталися.
Пунктом 152 зазначеного Порядку передбачено, що житлові будинки садибного типу, садові, дачні будинки можуть бути поділені, якщо вони складаються з двох або більше окремих будинків, які матимуть окремий вихід на вулицю. При цьому повинні утворитися самостійні об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять цілісні будинки з допоміжними господарськими будівлями.
Всупереч встановлених норм, спірне домоволодіння не складається з двох або більше окремих будинків, відповідно не підлягає поділу на два окремих об'єкти нерухомого майна.
Матеріали справи не містять даних про можливість поділу об'єкта нерухомого майна в АДРЕСА_1 (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Встановивши дані обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст..ст.10,12,81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивачі: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення виготовлений 30 червня 2025 року.
Головуючий Ж.В. Кузіна