Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3664/24
Провадження № 2/376/406/2025
22 травня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Коваленка О.М.
при секретарі: Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Сквирської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
Встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування своєї позовної заяви вказала, що вона є опікуном свого внука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням виконкому Сквирської міської ради №14/4 від 13.02.2024 року.
Також позивачка вказала, що її дочка ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 18.01.2024 року, за актовим записом № 26.
Рішенням Сквирського районного суду від 27.06.2023 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на земельну ділянку, площею 4.7435 га, яка розташована на території Сквирської міської ради ( колишня територія Шаліївської сільської ради) Білоцерківського району Київської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224087800:04:008:0003.
ОСОБА_4 є спадкоємцем І черги після смерті матері, згідно ст.1261 ЦК України, прийняв спадщину після її смерті за законом, шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на день її смерті, згідно ст.1268 ЦК України. Позивачка, як спадкоємець І черги після смерті дочки, відмовляється від своєї частки у спадковому майні на користь свого внука.
Позивачка оформити спадщину на спадкове майно у нотаріуса не може, оскільки у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім позивача інших спадкоємців не має.
На підставі вищевикладеного позивач звертається з даним позовом та просить суд:
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 4.7435 га, яка розташована на території Сквирської міської ради (колишня територія Шаліївської сільської ради) Білоцерківського району Київської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224087800:04:008:0003.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в її відсутності та без застосування фіксації судового засідання, позов підтримує в повному обсязі (а.с.18).
Представник відповідача Сквирської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується заявами про відкладення розгляду справи (а.с.19,20-21, 30,31-32), розпискою про отримання судової повістки (а.с.29), причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не надсилав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання на підставі вимог ст. ст. 211,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивачка є опікуном свого внука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Рішення виконкому Сквирської міської ради №14/4 від 13.02.2024 року (а.с.9-10).
ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 18.01.2024 року, за актовим записом № 26 (а.с.13).
Рішенням Сквирського районного суду від 27.06.2023 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на земельну ділянку, площею 4.7435 га, яка розташована на території Сквирської міської ради (колишня територія Шаліївської сільської ради) Білоцерківського району Київської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224087800:04:008:0003 (а.с.11,12).
Малолітній ОСОБА_2 є спадкоємцем І черги після смерті матері ОСОБА_3 , згідно ст.1261 ЦК України, що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 (а.с.8), прийняв спадщину після її смерті за законом, шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на день її смерті, згідно ст.1268 ЦК України. Інші спадкоємці, які бажали б прийняти спадкове майно після смерті ОСОБА_3 відсутні, що підтверджується листом завідувача Сквирської державної нотаріальної контори Марини Савченко №15/01-16 від 08.01.2025 року (а.с.28).
Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не
припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з вимогами ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що малолітній ОСОБА_2 ,в інтересах якого діє ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на день її смерті, проте опікун дитини ОСОБА_1 оформити спадщину належним чином у нотаріуса не має можливості, оскільки у неї відсутні оригінали документів на спадкове майно, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивач не має можливості та який підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2,4,12,13, 76,81,200, 211,247, 258,259,263 - 265,351,352,354 ЦПК України,
ст. ст. 1216,1217,1218, 1261,1268,1269,1297 ЦК України суд,
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Сквирської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 , код: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 4.7435 га, яка розташована на території Сквирської міської ради (колишня територія Шаліївської сільської ради) Білоцерківського району Київської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224087800:04:008:0003 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: О.М. Коваленко