Справа № 165/2265/25
Провадження № 2-н/165/320/25
30 червня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки
встановив:
26 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Данилюк Я.П. звернулася до Нововолинського міського суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки.
У поданій заяві просить суд стягувати з боржника ОСОБА_2 в користь стягувача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісяця з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
При цьому зазначає, що заявник (стягувач) разом з дочкою проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналогічним є зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_2 , що підтверджується долученим витягом з Державного демографічного реєстру.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з викладеного, наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Згідно ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Доказів, що дитина проживає за адресою: АДРЕСА_1 , саме із батьком надано не було.
Відповідно до п.4, п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З огляду на викладене, заявником та його представником не підтверджено обставин та не надано безспірних доказів проживання дитини разом із батьком.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Таким чином, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 163, ст.165 ЦПК України
постановив:
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Згідно з ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами визначеними у частині першій цієї статті, в наказаному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Суддя підпис А.В. Василюк