Справа № 159/1147/25
Провадження № 2/163/228/25
( З А О Ч Н Е )
30 червня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У позовній заяві представник ТОВ «Фінпром Маркет» просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 28523,13 гривень заборгованості за договором позики № 75383692 від 13.08.2021.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що договір позики № 75383692 від 13.08.2021 відповідач ОСОБА_2 уклав із ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у позику в сумі 8500,00 грн на 30 днів під 1,99% в день. Відповідно до п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику, до яких приєднався відповідач, в разі неповернення позики та процентів у 30-денний строк, позичальнику на таку неповернуту суму позикодавець має право нараховувати проценти в передбаченому договором розмірі, але не більше 90 календарних днів. Враховуючи такі умови договору та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 274,87 грн, заборгованість відповідача становить 28523,13 грн, з яких: 8500,00 грн - основної суми боргу, 20023,13 грн - відсотків. Право вимоги за цим договором позики перейшло до позивача ТОВ «Фінпром Маркет» на підставі договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, укладеного із ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», яке, у свою чергу, набуло права вимоги до відповідача на підставі укладеного із первісним позикодавцем ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору факторингу №2112 віл 21.12.2021. Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28523,13 грн, яка складається із 8500,00 грн основної суми боргу та 20023,13 грн відсотків.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 25 березня 2025 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення за закінченням терміну зберігання, ухвалою від 13 травня 2025 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Фінпром Маркет» та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі у встановленому порядку був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
13 серпня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали договір позики №75383692 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
За умовами цього договору відповідачу ОСОБА_1 надається позика в розмірі 8500,00 грн строком на 30 днів з фіксованою базовою процентною ставкою 1,99% в день. Орієнтовна загальна вартість позики - 13320,78 грн.
Отримання відповідачем 13.08.2021 суми позики в розмірі 8500 грн підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 10.02.2025 № КД-00000149/ТНПП з доданою копією платіжної інструкції та наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 25.03.2025 випискою з банківської картки відповідача.
21 грудня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" укладений договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінансова компанія управління активами" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей.
До реєстру прав вимог № 4, який є додатком №1 до договору факторингу № 2112 від 21.12.2021, включений відповідач ОСОБА_1 за договором №75383692 від 13.08.2021 із загальною сумою заборгованості 28523,13 грн, яка складається із 8500,00 грн основної суми боргу та 20023,13 грн відсотків.
31 березня 2023 року між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладений договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія управління активами" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінпром Маркет" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованості.
До реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, включений відповідач ОСОБА_1 за договором №75383692 від 13.08.2021 із загальною сумою заборгованості 28523,13 грн, яка складається із 8500,00 грн основної суми боргу та 20023,13 грн відсотків.
Аналогічна сума заборгованості значиться у наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №75383692 від 13.08.2021.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Досліджені в справі докази свідчать, що укладений між первісним позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договір позики №75383692 від 13.08.2021 відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію», у ньому визначені усі істотні умови, характерні для таких видів договорів.
Відповідач зі своєї сторони не заперечив і не спростував існування між ним та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позикових правовідносин та отримання за цим договором коштів у позику.
Позивач ТОВ "Фінпром Маркет" приєднаними до позову договорами факторингу з додатками довів набуття ним права вимоги до відповідача за договором №75383692 від 13.08.2021, а відтак є належним позивачем у спірних правовідносинах.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за указаним договором становить 28523,13 грн, яка складається із 8500,00 грн основної суми боргу та 20023,13 грн відсотків.
Сума за тілом кредиту відповідає умовам договору, тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Стосовно заборгованості по відсотках, то суд у цій частині враховує погоджені сторонами умови договору позики.
У пунктах 1 та договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплати позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.
Параметри та умови позики: Сума Позики 8500,00 гривень, Строк Позики (Строк Договору) 30 днів, процентна ставка (базова) за день - 1,99%.
У додатку № 1 до договору позики, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, визначено, датою видачі кредиту є 13.08.2021, датою платежу - 12.09.2021, кількість днів - 30, загальна вартість кредиту - 13320,00 грн, з яких: 8500,00 грн - тіло кредиту, 4820,78 грн - відсотки.
Отже, умовами договору позики чітко визначений строк кредитування - 30 днів, при цьому умов пролонгації кредитування не передбачено.
Позивач в обґрунтування заявленого до стягнення розміру заборгованості по відсотках в сумі 20023,13 грн посилається на п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику, які визначають, що в разі неповернення позики та процентів у 30-денний строк, позичальнику на таку неповернуту суму позикодавець має право нараховувати проценти в передбаченому договором розмірі, але не більше 90 календарних днів.
У пункті 5.2 договору позики №75383692 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 13.08.2021 передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження стооку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації, йому зрозумілі.
До позовної заяви позивач додав Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Розглядаючи наведені доводи позивача та умови договору позики, суд вважає відсутніми підстави для пролонгації договору до 90 календарних днів, в межах яких первісним позикодавцем нараховані відсотки за ставкою 1,99% в день, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Приєднані до позову Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не містять підпису відповідача або ж інших належних доказів, які б свідчили про ознайомлення з ними відповідача.
Роздруківка із сайту первісного позикодавця належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (позикодавця), яка може вносити і вносить відповідні зміни в правила надання грошових коштів у позику.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З урахуванням наведеного суд вважає, що пролонгація строку дії договору позики на підставі п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" не відбулася.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, нарахування відсотків за умовами договору позики № 75383692 від 13.08.2021 мало здійснюватися упродовж 30 днів з 13.08.2021 по 12.09.2021 під 1,99% в день.
Виходячи з таких вихідних даних розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача, становить 5074,50 гривень (8500 х 1,99% : 100% х 30).
Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства та правові висновки, суд з викладених підстав і мотивів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі непогашеного розміру грошової позики та процентів, нарахованих в межах строку надання позики, визначеного самим договором, що в загальній сумі становить 13574,50 грн (8500,00 + 5074,50).
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України сплачений за позовом судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 47,59 % таких вимог.
Крім судового збору, до стягнення позивач заявив витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Такі витрати позивача підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, укладений між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ№ 2099 від 03.04.2018; ордер про надання адвокатом Ткаченко Ю.О. правової допомоги ТОВ "Фінпром Маркет" від 01.11.2024; витяг з акту № 5-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала ТОВ "Фінпром Маркет" правову допомогу у виді вивчення наявних у клієнта документів та їх аналіз - 500,00 грн, підготовка/складання позовної заяви - 3000,00 грн.
Отже, враховуючи належне підтвердження позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу та часткове задоволення позову (47,59 %), у відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1665,56 грн таких витрат.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75383692 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 13.08.2021 в сумі 13574 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок, яку становлять:
- 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень заборгованості за основною суму позики;
- 5074 (п'ять тисяч сімдесят чотири) гривні 50 копійок заборгованості за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» 1152 (одну тисячу сто п'ятдесят дві) гривні 82 копійки судового збору та 1665 (одну тисячу шістсот шістдесят п'ять) гривень 56 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Фінпром Маркет»; місце знаходження - вулиця Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, місто Ірпінь Київської області; код ЄДРПОУ - 43311346;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь