Справа № 157/2172/24
Провадження №2/157/195/25
(заочне)
27 червня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 08 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №482597-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес позика» 08 грудня 2023 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №482597-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 у той же день прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржник ввів/відправив.
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти в сумі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2 проценти за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , який позичальник вказав під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів або платіжним дорученням.
Відповідно до п. 5.1. правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто протягом всього строку кредитування.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 18.12.2024 утворилась заборгованість за договором №482597-КС-001 про надання кредиту в розмірі 43 436 грн 38 к., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 31 936 грн 38 к. та суми прострочених платежів за комісією 1500 гривень.
ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету ввійшов до особистого кабінету та з нього через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
Згідно з підпунктом 4.4.4. правил позичальник підтверджує, що вказаний ним із метою отримання кредиту поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
За умовами кредитного договору та правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 43 436 грн 38 к. та сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Представник позивача Сімчук Я.В. у судове засідання не з'явилася, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо заочного розгляду справи та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 08 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №482597-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», а також підписано пропозицію (оферту) укласти договір №482597-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №482597-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 19-23, 24-28, 29-33, 34-38). Крім того, позичальником підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-18).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».
Відповідно до пунктів 2.2.-2.5. договору тип кредиту: кредит, строк на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15288411, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту: 1500 гривень, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно з пунктами 2.6, 2.7. договору загальний розмір наданого кредиту: 10 000 гривень. Строк дії договору: до 24 травня 2024 року.
Відповідно до підпункту 7.3.1. п. 7.3. договору, підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що до укладання договору він отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
На підтвердження укладення договору №482597-КС-001 від 08.12.2023 позивач надав візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору, з якої вбачається, що 08.12.2023 в 11:57:39 клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором UA-7241 паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних, акцептував умови оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписав договір одноразовим ідентифікатором UA-8181. Договір, додатки до нього та правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку.
Одноразові ідентифікатори UA-7241 та UA-8181 направлялися відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався ним при реєстрації на сайті.
Договір про надання кредиту був підписаний відповідачем 08.12.2023 в 13:42:11 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-8181 в особистому кабінеті.
Таким чином доведено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін. Також встановлено, що відповідач ознайомився із запропонованими умовами й погодився з ними. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту 482597-КС-001 від 08.12.2023 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті http//my.bizpozyka.com (а.с. 39).
Відповідно до анкети клієнта ОСОБА_1 зазначив інформацію стосовно бажаного кредиту: сума бажаного кредиту 10000 грн, дата отримання кредиту 08.12.2023, фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_3 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_2 (а.с. 40).
Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів 08.12.2023 ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 10000 гривень на платіжну картку номер НОМЕР_4 (а.с. 41).
Як вбачається з повідомлення АТ «А-Б» від 16.01.2025 картка № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_5 ) дійсно належить ОСОБА_1 . Із доданої виписки про рух коштів по рахунку за період із 08.12.2023 по 24.05.2024 вбачається, що вказаний картковий рахунок належить ОСОБА_1 та 08.12.2023 на неї було зараховано переказ на суму 10000 гривень. Водночас, ОСОБА_1 здійснював переказ кредитних коштів, що свідчить про обізнаність та згоду відповідача з умовами кредитного договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (а.с. 12-14) та довідки про стан заборгованості (а.с. 15), станом на 19.12.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес позика» за договором №482597-КС-001 про надання кредиту від 08.12.2023 становить 43 436 гривень 38 копійок, що складається з: заборгованості за кредитом - 10000 грн; заборгованості по відсотках - 31 936 грн 38 к.; заборгованості по комісії - 1500 гривень.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалося вище, матеріали справи підтверджують факт виконання позивачем зобов'язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 10 000 гривень. Позичальник доказів належного виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором суду не надав, що підтверджує правомірність вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредитом. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості в зазначеному позивачем розмірі є підставною.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на фактичну суму наданого кредиту, який наданий до 24 травня 2024 року. Враховуючи зміст пункту 2.3. договору, проценти за користування кредитом нараховуються лише в межах 24 тижнів і після спливу вказаного строку проценти за користування кредитом нарахуванню не підлягають.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти нараховані позивачем у межах строку дії договору про надання кредиту №482597-КС-001 від 08.12.2023 (08.12.2023-24.05.2024).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що відповідач не сплачував платежі по кредитному договору та порушив встановлений сторонами графік платежів, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту, оскільки відсоткова ставка процентів нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, що чітко передбачено.
На час розгляду справи боржник свої зобов'язання за договором №482597-КС-001 від 08.12.2023 про надання кредиту належним чином не виконав, порушив встановлений у пункті 3 договору графік платежів, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по договору про надання кредиту, який наданий суду, відповідає нормам закону та умовам договору. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору та контррозрахунку не надав. Тому суд приходить до висновку, що нарахування відсотків за договором №482597-КС-001 про надання кредиту від 08.12.2023 повністю відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Водночас, суд вважає безпідставними позовні в частині стягнення заборгованості за комісією.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов'язаних із цим обмежень для банку.
На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.
Пунктом 2.5 договору №482597-КС-001 про надання кредиту від 08.12.2023 передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1500 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25).
Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов'язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи викладене вище, умови договору №482597-КС-001 про надання кредиту від 08.12.2023 щодо сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту в розмірі 1500 грн, є нікчемними, а тому вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією у вказаній сумі задоволенню не підлягають.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.
Суд відхиляє здійснений позивачем у розрахунку заборгованості за договором №482597-КС-001 про надання кредиту від 08.12.2023 розрахунок заборгованості в частині заборгованості за комісією в сумі 1500 гривень.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором №482597-КС-001 про надання кредиту від 08.12.2023 становить 41 936 грн 38 к., з яких 10 000 грн основний борг та 31 936 грн 38 к. - проценти за користування кредитом, а тому позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 31 936 грн 38 к. заборгованості по відсотках, що разом становить 41 936 гривень 38 копійок.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 у користь позивача слід стягнути 2338 грн 83 к. сплаченого судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, статтями 509, 526, 626, 628, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 47, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором №482597-КС-001 про надання кредиту від 08 грудня 2023 року в сумі 41 936 (сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) гривень 38 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) гривень 38 копійок судового збору.
Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код в ЄДРПОУ 41084239; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Головуючий: Б.С. Гамула