Справа № 465/7718/24
Провадження 2/465/1222/25
Іменем України
25.06.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Кузя В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Гайдучок І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
Позов мотивують тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище над квартирою позивачів розташована квартира АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_4 . В серпні 2024 року відповідач залила квартиру позивачів. Вказують, що відповідно до складеного 01.08.2024 року Акту, комісія Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» склала акт на предмет залиття стелі в будинку АДРЕСА_3 . В результаті обстеження виявлені мокрі сліди на стелі площею 3,5м2.; ймовірною причиною залиття в квартирі АДРЕСА_4 є несправність сантехнічних приладів в квартирі АДРЕСА_5 , що розташована поверхом вище. Внутрішньобудинкова водопровідна мережа вищевказаного будинку знаходиться у задовільному стані, не протікає. Зазначають, що внаслідок залиття, квартира позивачів потребує відновлювального ремонту. Відповідно до Висновку експерта №25/24 від 23.08.2024р., складеного судовим експертом Лібич А.М., вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття приміщень квартири позивачів становить 10777,20грн. Вказані витрати на проведення відновлювального ремонту позивачі вважають реальними збитками (майновою шкодою).
Враховуючи вищевикладене, просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири 10777,20 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати, в тому числі: судовий збір у розмірі 968,96 грн.; витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4000,00 грн.; витрати на надання професійної правової допомоги в розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 15.10.2024р. відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд справи без повідомлення сторін.
Відповідно до змісту ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ч.8 цієї статті визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 13.03.1995 року.
Відповідно до акту, складеного комісією в складі майстрів дільниці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , затвердженого директором ЛКП «Львівський ліхтар» Шпаком І.М. від 01.08.2024 року, під час обстеження квартири АДРЕСА_1 виявлено мокрі сліди на стелі площею 3,5 м.2. Ймовірною причиною залиття в квартирі АДРЕСА_4 є несправність сантехнічних приладів в квартирі АДРЕСА_5 , що розташована вище поверхом. Внутрішньобудинкова водопровідна мережа вищевказаного будинку знаходиться у задовільному стані, не протікає.
З відповіді заступника голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради з питань житлово-комунального господарства №35-вих-116586 від 14.08.2024 вбачається, що працівниками ЛКП "Львівський ліхтар" 01.08.2024 проведено обстеження каналізаційної мережі по стояку квартир АДРЕСА_6 , за результатами якого встановлено, що дана каналізаційна мережа функціонує задовільно, засмічення не виявлено. Разом з цим, виявлено сліди замокання стелі житлової кімнати квартири АДРЕСА_4 , ймовірною причиною якого є халатне користування сантехнічними приладами мешканцями вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 , про що працівниками ОКП "Львівський ліхтар" складено акт від 01.08.2024.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №394263521 від 10.09.2024 року квартира АДРЕСА_5 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелькою І.В. 10.04.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за №889.
Відповідно до висновку експерта №№25/24 від 23.08.2024 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи розмір майнової шкоди, завданої в результаті пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 10777,20 грн.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч.1 ст.106 ЦПК України).
Згідно зі ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Суд бере до уваги наданий позивачами висновок експерта №25/24 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 23.08.2024 року, оскільки він об'єктивно визначає вартість майнової шкоди, завданої в результаті залиття квартири, є повним, чітким, послідовним, не містить розбіжностей, узгоджується з іншими матеріалами справи, складений судовим експертом згідно з вимогами ст.106 ЦПК України, містить попередження експерта про кримінальну відповідальність та відповідає вимогам чинного законодавства.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власність зобов'язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Аналогічні положення містяться у статті 319 ЦК України. Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов'язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об'єктами власності. Власність зобовязує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, фізичної чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає доведеними факти залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачам з квартири, яка знаходиться поверхом вище та належить відповідачці, та заподіяння позивачам шкоди внаслідок такого залиття.
Доказів, які спростовують розмір відшкодування шкоди, чи підстав для звільнення від відповідальності, які передбачені ч. 2 ст. 1166 ЦК України, матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Позивачами виконано обов'язок щодо доказування заподіяння вини відповідачкою та її розмір. Відповідачкою в свою чергу не спростовано даних обставин належними доказами.
Відтак, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду справи, з врахуванням доказів, наданих позивачами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частинні стягнення з відповідачки майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири в розмірі 10777,20 грн.
Щодо стягнення з відповідачки судових витрат, які полягають у понесенні витрат на проведення будівельно-технічної експертизи, суд зазначає наступне.
Частинами 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до Договору №25/24 на проведення експертного дослідження (експертизи) від 16.08.2024 року позивачкою ОСОБА_1 укладено такий з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по наданні послуг з експертного дослідження з питання розміру майнової шкоди, завданої в результаті пошкоджень приміщення квартири АДРЕСА_1 .
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 26.08.2024 року згідно Договору №25/24 від 16.08.2024 року та рахунку №25/24 від 16.08.2024 року вартість проведення експертного дослідження становить 4000,00 грн., які позивачкою сплачено, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3837916466.1 від 21.08.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки понесені позивачем витрати, які полягають у проведенні експертного дослідження в розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь кожного з позивачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 322,99 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в розмірі 10777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертного досліження в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7 .
Суддя В. Кузь