Справа № 453/809/25
№ провадження 3/453/399/25
24 червня 2025 року м. Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., розглянувши матеріали, отримані від Відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, -
за ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 453863 від 10 травня 2025 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП України, а саме те, що вона 10 травня 2025 року близько 15 години 30 хвилин в АДРЕСА_1 здійснила продаж сигарет марки «СOMPLIMENT BLUE», (двох пачок) без марок акцизного збору, чим порушила вимоги ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилась, причин неявки до відома судді не довела.
У відповідності до приписів ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Аналіз змісту диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, правосвідомістю.
Зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Виходячи зі змісту протоколу серії ВАД № 453863 від 10 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , підставою для його складення слугував висновок про те, що ОСОБА_2 , в приміщенні магазину, здійснювала роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами, без марок акцизного податку. Проте доказів на підтвердження цього суду не надано.
До протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 долучені: рапорт відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівської області про отримання заяви, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) від 10 травня 2025 року за № 4055, квитанцію про отримання на зберігання вилученого товару від 10 травня 2025 року № 56, копію заяви-розписки та фотокопії пачок сигарет, будь - яких інших доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 в матеріалах справи не міститься, зокрема, відсутні відео- чи фотофіксація здійснення торгівлі тютюновими виробами, відсутні будь-які пояснення свідків чи очевидців тощо.
Також відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 дійсно здійснювала роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами, без марок акцизного податку, яким чином та кому вона здійснювала цю торгівлю, а також доказів того, що вона отримувала від здійснення зазначеного виду діяльності дохід.
В той же час, суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до ст. 247 п. 1, ст.284 ч. 1 п. 3 КУпАП через відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, п.1 ч.1 ст.ст. 245, 247, 251, 268, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Я. Курницька