Справа № 464/236/24
пр.№ 1-кп/464/327/25
про продовження строку тримання під вартою
26 червня 2025 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141410000032 від 09.01.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
в провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141410000032 від 09.01.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, у зв'язку із тим, що продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики невиконання обвинуваченою процесуальних обов'язків. Підтримав письмовий текст клопотання.
Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо клопотання прокурора, просила суд змінити обвинуваченій запобіжний захід на домашній арешт, що, на думку сторони захисту, буде достатнім заходом, спрямованим на забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків. Вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали судового провадження та дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30.04.2025 продовжено обвинуваченій ОСОБА_5 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 28 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України дід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України,
Згідно з ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповіних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження доказів, а тому суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим є підстави вважати, що остання може переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Окрім цього, при вирішенні вказаного клопотання, суд оцінив відомості про особу обвинуваченої, яка не працює, джерел доходу не має, неповнолітніх осіб на утриманні не має, одружена з особою, яка є громадянином іншої держави, має право виїзду за межі України, її вік, стан здоров'я, а також відомості про те, що місцем вчинення злочину є місце постійного проживання обвинуваченої, відтак приходить до висновку, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Учасниками судового провадження не наведено доводів з поданням відповідних доказів щодо будь-якої зміни наведених обставин та таких судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів, у зв'язку із чим клопотання прокурора підлягає до задоволення. Наведені обставини виключають можливість задоволення клопотання захисника про зміну обвинуваченій запобіжного заходу на домашній арешт.
При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 199, 205, 331, 369-372 КПК України, суд,
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 24 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Копії ухвали, яка підлягає негайному виконанню після її оголошення, вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 27 червня 2025 року.
Головуючий ОСОБА_1