Справа №463/5798/25
Провадження №1-кс/463/5853/25
30 червня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області про закриття кримінального провадження, -
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 10 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025142360000110 від 22 лютого 2025 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що вказана постанова винесена незаконно та необґрунтовано. Дізнавачем не було встановлено всіх обставин кримінального провадження, окрім допиту потерпілого, не проведено жодних дії для на їх встановлення, а відтак мотиви суперечать обставинам провадження.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд скарги у його відсутності.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності представника скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження - Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області в судове засідання не з'явився, заперечення не подав, матеріали кримінального провадження за запитом до суду не скерував. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи з таких підстав.
Згідно оскаржуваної постанови від 10 березня 2025 року дізнавачем Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025142360000110 від 22 лютого 2025 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Як вбачається також із постанови, даних про проведення будь яких слідчих дій, зокрема, допиту причетної особи, на яких вказував потерпілий, та встановлення обставини кримінального провадження, зокрема, передачі коштів, така не містить.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Не зважаючи на вимогу слідчого суді, матеріали кримінального провадження на адресу суду не скеровано, в зв'язку з чим суб'єктом оскарження фактично не представлено суду доказів, які б могли підтвердити підставність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Жодних заперечень з приводу викладених у скарзі доводів на адресу суду також не скеровано.
Частина перша ст.22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Беручи до уваги наведене, керуючись принципом змагальності кримінального процесу, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити та скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 10 березня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025142360000110 від 22 лютого 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_5