Справа № 446/701/25
24.06.2025року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань: Новосад І.В.
за участі:
представника позивачки Гіщинського І.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій,-
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» - Гіщинський І.Ю., 01.04.2025, через систему «Електронний суд», подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій, в якій просить стягнути з відповідачів штрафні санкції за договорами про надання юридичних послуг № 00105/1/10/17 від 11.10.2017 та № 00105/10/17 від 12.10.2017, в сумі 115259,96 грн., судовий збір у розмірі 3028 грн. та інші судові витрати , пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що між товариством та відповідачами було укладено договори про надання юридичних послуг, за умовами яких позивач зобов'язувався надавати юридичні послуги з метою відшкодування шкоди, яка завдана ДТП 06.10.2017. На виконання укладених договорів позивач здійснив надання юридичної допомоги, а відповідачі 10.09.2020 отримали страхове відшкодування від МСТБУ. 10.02.2024 рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.07.2022 встановлено факт порушення відповідачами умов укладених договорів та стягнуто з них на користь позивача заборгованість за договором про надання юридичних послуг по 440,50 грн. з кожного, однак відповідачі станом на день звернення рішення не виконали. Враховуючи, те, що прострочення грошового зобов'язання тягне за собою відповідальність передбачену законом або договором та відповідачі безпідставно не здійснили позивачу оплату наданих послуг протягом 10 банківських днів від дати отримання виплати з них підлягає стягнення штрафу, інфляційних нарахувань, три проценти річних та пені за період з 24.09.2020 до моменту оплати наданих послуг.
За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 01.04.2025, для розгляду цієї справи визначено суддю Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом 01.04.2025 отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів.
Ухвалою суду від 03.04.2025 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено судове засідання.
16.04.2025 засобами поштового зв'язку надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначає, що єдиною правовою підставою для застосування штрафних санкцій до відповідача - є порушення пункту 3.3 Договору, а саме - прострочення оплати у строк 10 банківських днів з дати отримання коштів з дати отримання виплат (отримання страхового відшкодування та інших додаткових виплат, які мали місце за результатами наданих виконавцем юридичних послуг). В рамках цивільної справи суд встановив, що виконавець не досяг результату, передбаченого розділом 3 Договору № 01015/10/17, відтак обов'язок відповідачів сплатити по 440,50 грн. ґрунтується не на підставі Договору, а на положеннях законодавства, і штрафні санкції за несплату вказаних сум відсутні як договорі так і в законодавстві. Окрім того, договір № 01015/10/17 був укладений під явно переважним впливом позивача. Разом з тим заявлені до стягнення суми санкцій у вигляді штрафу пені і трьох процентів річних є неспівмірними та порушують загальні засади цивільного законодавства. Відтак враховуючи вище наведене просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог /а.с. 34-39/.
16.04.2025 засобами поштового зв'язку надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» з аналогічних підстав викладених у відзиві ОСОБА_2 /а.с. 42-47/.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» - Гіщинським І.Ю., 18.04.2025, через систему «Електронний суд» подані до суду відповіді на відзиви, в яких зазначає, що сторони при укладанні договору є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В даному випадку протягом всього часу дії договору замовники не відмовилися від послуг виконавця, не розірвали його в порядку встановленому договором або законом. Разом з тим судом в справі № 446/1256/21 встановлено факт виконання позивачем договору, зокрема надання юридичних послуг та факт порушення відповідачами умов даного договору, при цьому яким передбачено наслідки відповідальності за такі порушення. Окрім того, у зв'язку з подальшим не виконанням договору розмір компенсаційного характеру відповідальності щодня збільшується та підстав для зменшення розміру штрафних санкцій немає. Відтак, вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними та розкривають усю сутність цивільно-правової відповідальності /а.с. 49-59/.
20.05.2025 засобами поштового зв'язку надійшли заперечення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на відповіді на відзив. В поданих запереченнях вказали, що умови договору прямо передбачають, що виконавець має право на оплату лише після того, я? послуги будуть надані у повному обсязі, і лише у разі досягнення фактичного результату - отримання замовником виплат. Це свідчить про те, що оплата є результатною винагородою, а не авансовою або погодинною оплатою. Судами у справі № 446/1256/21 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» надано юридичні послуги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно договорів № 00105/10/17 лише в неістотній частині, та як наслідок позовні вимоги задоволено частково та стягнуто лише по 440,50 грн. з 23040,00 грн. заявлених. Разом з тим доводи позивача зводяться до того, що відповідачами не виконано рішення суду від 10.02.2022, що не відповідає дійсності, адже 10.04.2023 рішення було виконано, що підтверджується наявними письмовими доказами /а.с. 62-63, 67-68/.
20.05.2025 відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на адресу суду подані заяви про застосування строків позовної давності.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» - Гіщинським І.Ю., 23.05.2025, через систему «Електронний суд» подана заява про зменшення розміру позовних вимог. В поданій заяві предмет позову виклав наступним чином: Стягнути з кожного із відповідачів: 50 000,00 грн.- штрафу; 212, 06 грн. - інфляційних нарахувань; 33,63 - трьох процентів річних; 4092,25 - пені. Вирішити питання судових витрат.
Представник позивача Гіщинський І.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав та просив їх задоволити, посилаючись на обставини та мотиви, які викладені у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 11.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр авто виплат поліс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № 00105/1/10/17 /а.с. 7-8/.
Також, 12.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр авто виплат поліс» та ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг № 00105/10/17 (надалі по тексту - Договори) /а.с.8-9/.
Згідно з п.1.1. Договорів Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику юридичні послуги з метою встановлення причин дорожньо-транспортної пригоди, встановлення винної особи, отримання страхового відшкодування, отримання інших виплат, відшкодування моральної і матеріальної шкоди заподіяної замовнику чи іншій особі, в результаті ДТП, яка мала місце 06.10.2017 року.
Пунктом 1.2 Договорів передбачено перелік послуг, які надаються в рамках цього Договору, а саме :
-Збір усіх необхідних документів та подання звернення до страхової компанії про виплату страхового відшкодування.
-Надання юридичних консультацій, складання процесуальних документів: договорів, запитів, довідок, клопотань, позовних заяв, скарг, та ін..
-Здійснення представництва інтересів Замовника при проведенні переговорів з іншими учасниками дорожньо-транспортної пригоди, у відносинах зі страховими компаніями, МТСБУ.
-Представництво законних інтересів Замовника про розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ, в усіх державних, громадських приватних організаціях, правоохоронних органах, органах нотаріату, а також в місцевих, апеляційних судах, та у судах касаційної інстанції, а також у підприємствах усіх форм власності, органах державної виконавчої служби, з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, кредитору, стягувачу, боржнику, в тому числі з правом подання позову, правом повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни підстав та предмета позову, визнання позову, правом повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни підстав та предмета позову, визнання позову, закінчення справи мировою угодою, отримання виконавчих документів та пред'явлення їх до виконання, участі у виконавчому провадженні з правом підпису документів, посвідчення копій документів.
Розділом 2 Договорів передбачено обов'язок Виконавця, невідкладно скласти та передати замовнику Акт про надані юридичні послуги, а Замовник зобов'язався прийняти від Виконавця юридичні послуги в тому обсязі в якому вони були надані та оплатити такі на умовах та в порядку визначеному Розділом 3 Договорів.
У Розділі 3 (п.3.1.) визначено, що за надання послуг передбачених умовами цього договору в повному обсязі Замовник оплачує Виконавцю грошові кошти у розмірі 20 відсотків від суми отриманих виплат(отриманого страхового відшкодування та інших додаткових виплат, що мали місце за результатами наданих виконавцем юридичних послуг).
Розділом 4 передбачена відповідальність сторін, згідно якого у випадку порушення своїх зобов'язань передбачених договором сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 4.3. передбачено, що за неодноразову необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань винна сторона сплачує інші стороні штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від ціни договору.
Згідно п. 4.4 за недотримання строків сплати зазначених в розділі 3 договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (станом на день порушення) та пеню 1 (одного) відсотка від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) за кожен день прострочення.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 10.02.2022, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр автовиплат поліс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Центр автовиплат поліс» 440,50 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Центр автовиплат поліс» 440,50 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги.
Вирішено питання судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено /а.с. 10-15/.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 000- 7627215 від 19.04.2023 станом на 30.10.2023 року заборгованість ОСОБА_3 перед ТОВ "Качай Гроші" становить 27 302,50 грн, з яких: 7035 грн заборгованість за тілом кредиту, 20267,50 грн заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 95-).
Звертаючись до суду позивач зазначає, що відповідачі допустили прострочення грошового зобов'язання, що тягне за собою відповідальність передбачену законом або договором тому з них підлягає стягнення штрафу, інфляційних нарахувань, три проценти річних та пені.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що укладені між сторонами договори, за своєю правовою природою є договорами про надання послуг і регулюються Главою 63 ЦК України.
Відповідно до 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ході судового розгляду судом встановлено, що також підтверджується рішення суду, яке набрало законної сили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» виконало умови укладених договорів між сторонами, на виконання яких вчиняло, дії, що відповідали переліку послуг, які доручались замовниками в рамках укладених договорів, а саме у п. 1.2. (збір документів, звернення до страхової, здійснення представництва з МСТБУ), а також були юридично значимими, оскільки узгоджувались із порядком отримання страхового відшкодування, що визначений у ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При цьому, суд погоджується, з стороною позивача, що протягом усього часу дії договору, замовники не відмовилися від послуг виконавця, не розірвали його у порядку встановленому договором та законом, не наполягали на зміні його предмету тощо, натомість відповідачі отримали страхове відшкодування.
Разом з тим, суд вважає та погоджується з стороною позивача, що суд задовольняючи позов, хоч і частково, рішенням від 10.02.2022, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.11.2022 був встановлений факт порушення відповідачами умов укладених вище вказаних договорів про надання юридичних послуг № 00105/1/10/17, а тому вправі звертатися з до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.
Позивач, стверджуючи про те, що відповідачами порушено умови договорів, з посиланням на положення ст. ст. 624, 625, 526 ЦК України та положення умов договору позички, просить стягнути з відповідачів пеню, штраф, інфляційні нарахування та три проценти річних.
Вирішуючи даний спір суд виходив з наступних мотивів та положень закону.
Згідно умов п. 6.4. укладених договорів, видно, що сторони домовилися про те, що у випадку недотримання строків сплати зазначених в розділі 3 договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (станом на день порушення) та пеню 1 (одного) відсотка від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) за кожен день прострочення.
Тобто, договорами сторони визначили, що штраф та пеня застосовуються за порушення строків сплати послуг, а розмежуванням застосування штрафу і пені є лише тривалість такого строку, що на переконання суду свідчить про наявність одного й того самого порушення зобов'язання.
Проте, суд вважає, що таке положення умов договорів не відповідає Основному Закону України, нормам Цивільного кодексу України та існуючій судовій практиці Верховного Суду з огляду на таке.
Як зазначено у частині першій статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Системний аналіз положень статей 546 та 549 Цивільного кодексу України свідчить, що неустойка є окремим видом цивільно-правової відповідальності, формами якої є штраф та пеня, а тому застосовуючи до особи одночасно штраф та пеню за одне і те саме правопорушення, відбувається подвійне притягнення її до одного й того самого виду відповідальності - неустойки.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
З огляду на неоднозначний підхід до можливого одночасного застосування штрафу і пені за порушення одного й того самого зобов'язання, суд керується також практикою Верховного Суду, яка склалася у подібних за змістом правовідносинах.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2022 у справі № 333/4292/15-ц (провадження № 61-8298св21) зроблено висновок, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за один і той самий період суперечить положенням статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
У постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.08.2022 у справі № 727/11817/19 (провадження № 61-698св21) зазначено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Подібних висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/32393/14, від 14 листопада 2018 року у справі № 199/13926/13, від 06 грудня 2018 року у справі № 201/13681/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 511/1041/14-ц, від 13 грудня 2018 року у справі № 207/5010/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 296/9078/15-ц.
Відтак, при розгляді даної справи суд дійшов висновку, що одночасне стягнення пені та штрафу з відповідача буде суперечити положенням статті 61 Конституції України, а тому не може бути задоволено судом.
Вирішуючи питання, що саме підлягає стягненню з відповідача, а саме штраф чи пеня за допущене порушення у зобов'язанні суд виходить із законодавчо визначеної правової природи штрафу та пені, як різновидів неустойки.
У статті 549 ЦК України законодавцем визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто, відмінність пені та штрафу як різновиду неустойки полягає зокрема у тому, яке саме зобов'язання вони забезпечують. Якщо штрафом може бути забезпечено невиконане або неналежно виконане будь-яке зобов'язання, то пенею лише грошове зобов'язання.
З обставин справи видно, що між сторонами виникли правовідносини, які визначені договором надання послуг, а відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання щодо сплати наданих послуг у строк визначений договорами. А тому, оскільки згідно умов договору, який укладено між сторонами у відповідачів наявні грошові зобов'язання щодо позивача, то таке зобов'язання за правилами ст. 549 ЦК України може бути забезпечено пенею, яка окрім того є характерною формою відповідальності за триваюче порушення - прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий висновок суду також ґрунтується на положенні абзацу другого частини третьої статті 6 ЦК України, де визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За таких умов, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути лише пеню у розмірі, який визначено договорами.
З представлено розрахунку сторона позивача просить суд стягнути з кожного відповідача пеню в розмірі 4092,25 грн., яку обраховує за період з 24.09.2020 по 10.04.2023, однак при стягненні пені судом враховуються положення частини другої статті 258 ЦК України, відповідно до якої до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Разом з тим аналіз норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду України від 18.05.2016 року у справі № 6-474цс16, від 08.06.2016 року у справі №6-3006цс15 та від 25.05.2016 року у справі № 6-1138цс15.
Відтак виходячи з вище наведеного, а також позиції сторони відповідачів, суд дійшов висновку, що розрахунок розміру пені слід провести за кожною вимогою в межах спеціальної позовної давності, установленої ст. 258 ЦК України, стягнувши з кожного відповідача 1607,82 грн. пені за 12 місяців, а тому вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних суд виходив з такого.
Як встановлено судом з обставин даної справи, відповідачі допустили порушення свого зобов'язання в частині що стосується оплати наданих послуг.
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 № 905/600/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У заяві про зменшення позовних вимог позивачем наведено розрахунок інфляційних втрат за жовтень 2020 по березень 2023 у сумі 212,06 та 3% річних за період з 24.09.2020 по 10.04.2023 року в сумі 33,63 грн.
Досліджуючи наведений позивачем розрахунок, суд погоджується з його методикою та формулою та враховуючи, те що судом встановлено, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання, що доведено в ході судового розгляду, а тому законом зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних.
Зокрема вирішуючи питання про застосування позовної давності щодо стягнення інфляційних нарахувань, трьох процентів , суд враховує положення статті 257 ЦК України де зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Враховуючи межі позовних вимог, за яким позивач просив стягнути кошти, переривання загального строку позовної давності позивачем зверненням до суду з позовом про стягнення основної заборгованості, суд дійшов до висновку, що борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних, нарахований в межах позовної давності, а тому підлягає стягненню з відповідачів.
На підставі вище наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій підлягає частковому задоволенні.
Одночасно з відповідачів необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, щодо заяви представника відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, то таку необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» (код ЄДРПОУ 41191337):
212,06 грн. (двісті дванадцять гривень шість копійок) інфляційних нарахувань;
33,63 грн. (тридцять три гривні шістдесят шість копійок) трьох процентів річних;
1607,82 грн. (одна тисяча шістсот сім гривень вісімдесят дві копійки) пені.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» (код ЄДРПОУ 41191337):
212,06 грн. (двісті дванадцять гривень шість копійок) інфляційних нарахувань;
33,63 грн. (тридцять три гривні шістдесят шість копійок) трьох процентів річних;
1607,82 грн. (одна тисяча шістсот сім гривень вісімдесят дві копійки) пені.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» (код ЄДРПОУ 41191337) сплачений судовий збір у сумі 97,35 грн. (дев'яносто сім гривень тридцять п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» (код ЄДРПОУ 41191337) сплачений судовий збір у сумі 97,35 грн. (дев'яносто сім гривень тридцять п'ять копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс», код ЄДРПОУ 41191337, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Дж. Дудаєва, 19/5.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 30.06.2025.
Суддя У.І. Костюк