Справа № 446/731/25
30.06.2025року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань: Новосад І.В.
за участі
позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янка - Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
04.04.2025 ОСОБА_1 подав до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну середню частку (пай) площею 3,27 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної ділянки в натурі, яка знаходиться в адміністративних межах Незнанівського старостинського округу, Добротвірської селищної ради, Шептицького району, Львівської області.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_3 .. За життя батько позивача був членом колишнього колгоспу «Авангард», у якому працював з 1974 по 1989 рік і був його пенсіонером. ОСОБА_2 до виходу на пенсію, а також після виходу на пенсію, працював у колишньому колгоспі «Авангард», який в подальшому був перетворений в СВСГ «Полісся» і був пенсіонером даних сільськогосподарський підприємств. У 2000 році СВСГ «Полісся» було перетворене у ПАФ «Полісся», яке було ліквідовано внаслідок банкрутства, що частково підтверджується ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2006, справа № 6/377-4/189. За таких обставин, враховуючи вимоги постанови Верховної Ради України № 2200-ХІІ від 13.03.1993 року «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі», п.1 ч. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003 року (далі Закон № 899), п.2 Указу Президента України № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі Указ № 720/95) його батько ОСОБА_2 мав право на отримання земельної частки (пай) у СВСГ «Полісся». Вказує, що Рішенням виконавчого комітету Незнанівської сільської ради № 12 від 11.05.1994 затверджений список осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) СВСГ «Полісся», проте його батько ОСОБА_2 помилково не був включений у списки осіб, які мають право на земельний пай колективного сільськогосподарського підприємства. Вважає, що невнесення до списку прізвища батька, не може позбавити його права на земельну частку (пай), оскільки батько все своє трудове життя працював у колективному сільськогосподарському підприємстві, а також працював у ньому після виходу на пенсію, тому мав право на середню земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства СВСГ «Полісся». За життя батько заповіту не склав, на день смерті проживав з його матір'ю ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину, вступивши в управління спадковим майном, однак до нотаріуса не зверталась. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_4 , яка за життя заповіту не склала. До дня смерті позивач проживав разом з матір'ю, тому вважає, що прийняв все належне їй мано, в тому числі і успадковане нею право батька на середню земельну частку (пай) колишнього колгоспу «Авангард», перетвореного в СВСГ «Полісся».
Ухвалою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 08.04.2025 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі з підстав, які зазначені в ній. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області в судове засідання не з'явився, 04.06.2025 надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача. Проти задоволення позовної заяви не заперечує.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Як видно зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Незнанівською сільською радою 06.08.1977, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 06.08.1977 уклала шлюб (а.с. 11).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Кам'янка-Бузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 12.04.2019, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками зазначено: в графі «батько» ОСОБА_2 , в графі «мати» ОСОБА_4 (а.с. 10).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Незнанівською сільською радою 10.01.1996, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16).
Від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіт у Незнанівському старостинському окрузі та виконкомі Незнанівської сільської ради не посвідчувався, що підтверджується довідкою № 301 від 15.10.2024 виданою старостою Незнанівського старостинського округу Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області Ю.І. Мазур (а.с. 20 на звороті).
Відповідно до довідки № 302 від 15.10.2024 виданої старостою Незнанівського старостинського округу Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області Ю.І. Мазур, ОСОБА_2 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) постійно проживав і був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживала і була прописана дружина - ОСОБА_4 , 1924 р.н. (а.с. 17).
Як видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого Незнанівською сільською радою Кам'янка-Бузького району Львівської області 26.08.2005, у віці 81 років ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 (а.с. 28).
Від імені ОСОБА_4 , 1924 р.н., заповіт у виконкомі Незнанівської сільської ради не посвідчувався, що підтверджується довідкою № 135 від 18.03.2025 виданою старостою Незнанівського старостинського округу Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області Ю.І. Мазур (а.с. 29).
Як видно з довідки № 134 від 18.03.2025 виданої старостою Незнанівського старостинського округу Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області Ю.І. Мазур, ОСОБА_4 , 1924 р.н. до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) постійно проживала і була прописана за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживав і був прописаний син - ОСОБА_1 , 1953 р.н., який здійснював догляд і поховання (а.с. 29).
З архівної довідки № 229/01-14 від 06.02.2025 виданої Архівним управлінням Львівської районної державної адміністрації вбачається, що згідно документальних матеріалів фонду ПАФ « Полісся» (те ж СВСГ «Полісся», те ж колгосп «Авангард») с. Незнанів Кам'янка-Бузького району, гр.. ОСОБА_2 дійсно працював у даному сільськогосподарському виробництві і його вихододні за 1974-199 роки становлять: 1974 р. -271, 1975 р. -258, 1976 р. -293, 1977 р. -319, 1978 р. - 325, 1979 р. -313, 1980 р. -306, 1981 р. -266, 1982 р. -274, 1984 р. -209, 1985 р. -214, 1986 р. -86, 1987 р. -149, 1988 р. -68, 1989 р. -65. На зберіганні в рхівному відділі м. Кам'янка-Бузька архівного управління Львівської районної військової адміністрації знаходяться документи ліквідованого господарства ПАФ «Полісся» (те ж СВСГ «Полісся», те ж колгосп «Авангард») с. Незнанів Кам'янка-Бузького району. Відповідно до рішення виконкому Кам'янка-Бузької районної ради №134 від 30.03.1992 на базі колгоспу «Авангард» с. Незнанів Кам'янка-Бузького району створено спілку власників селянських господарств «Полісся» с. Незнанів Кам'янка-Бузького району. У 2000 році зареєстровано ПАФ «Полісся» с. Незнанів Кам'янка-Бузького району (інформація про дату реєстрації відсутня) (а.с. 12).
Як видно з заяви ОСОБА_2 від 12.03.1972, останній звернувся в Комісію по призначенню пенсій і допомоги колгоспникам Кам'янка-Бузької районної ради соціального забезпечення колгоспників про призначення йому пенсії по старості, як члену колгоспу «Прапор».
Відповідно до протоколу №1/35 засідання комісії по призначенню пенсій і допомоги колгоспникам Кам'янка-Бузької районної ради соціального забезпечення колгоспників Львівської області від 27.03.1972, вирішено призначити пенсію по старості члену колгоспу «Прапор» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
Згідно розпорядження Кам'янка-Бузького райсоцзабез від 05.04.1979, ОСОБА_2 , здійснено перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру колгоспу «Авангард», та встановлено розмір пенсії з 01.04.1979 довічно.
Пенсійне посвідчення № НОМЕР_6 від 18.12.1979 свідчить про те, що ОСОБА_2 призначена пенсія по старості з 01.04.1979 ( а.с. 14).
Рішенням виконавчого комітету Незнанівської сільської ради народних депутатів Кам'янка-Бузького району Львівської області від 11.05.1994 № 12 «Про затвердження списків осіб, які мають право на середню земельну частку», затверджено списки осіб, мають право на середню земельну частку в СВСГ «Полісся» (а.с.21-26).
З довідки № 30 від 16.01.2025 виданої старостою Незнанівського старостинського округу Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області Ю.І. Мазур, вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення виконавчого комітету Незнанівської сільської ради народних депутатів Кам'янка-Бузького району Львівської області №12 від 11.05.1994 «Про затвердження списків осіб, які мають право на середню земельну частку» помилково не був включений у списки (а.с. 15).
Згідно довідки № 32 від 16.01.2025 виданої старостою Незнанівського старостинського округу Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області Ю.І. Мазур, згідно проекту роздержавлення середня земельна частка на території Незнанівської сільської ради становила 3,27 га. (а.с. 18 на звороті).
Відповідно до довідки № 17 від 20.01.2025 виданої Добротвірською селищною радою Шептицького району Львівської області на території Добротвірської селищної ради, а саме Незнанівського старостинського округу, наявні землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичним особам) (а.с. 27).
Позивач звертаючись до суду вказує, на то що він проживав разом з матір'ю на день її смерті, тому вважається таким, що прийняв все належне на день смерті матері майно, у тому числі успадковане матір'ю право батька на середню земельну частку (пай) колишнього колгоспу «Авангард», перетвореного в СВСГ «Полісся».
Варто зазначити, що матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , чи відмови нотаріуса у видачі вказаного свідоцтва.
Вирішуючи даний спір, суд виходив також із наступних мотивів та положень законодавства, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
Згідно із п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 06.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного Кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.
У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.
У випадку, якщо особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай) і не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не зверталася до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку чи до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП, вважається, що за життя така особа не реалізувала свого права на земельну частку.
Позивач у позовній заяві покликається на те, що його батько ОСОБА_2 був членом колишнього колгоспу «Авангард», який розташовувався в с. Незнанів, Кам'янка-Бузького району Львівської області, працював у ньому до виходу на пенсію, а також після виходу на пенсію, а саме в період з 1974 по 1989 роки і був його пенсіонером, що підтверджується довідкою виданою Архівним управлінням Львівської районної державної адміністрації та пенсійним посвідченням № НОМЕР_6 .
З документів, доданих до позовної заяви, встановлено, що ОСОБА_2 дійсно працював в колгоспі «Авангард» в період з 1974-1991роки, що підтверджується архівною довідкою № 229/01-14 від 06.02.2025 виданою Архівним управлінням Львівської районної державної адміністрації (а.с. 12).
Однак, позивачем не надано достатньо доказів щодо віднесення його батька ОСОБА_2 до членів колгоспу «Авангард», в тому числі пенсіонерів, які раніше працювали в ньому і залишилися членами цього підприємства (зокрема, рішення загальних зборів про прийняття в члени колгоспу). Також, слід зазначити, що перебування в трудових відносинах (працювати) та членство в колгоспі не є тотожними поняттями.
Як встановлено судом, відповідно до рішення виконкому Кам'янка-Бузької районної ради №134 від 30.03.1992 на базі колгоспу «Авангард» с. Незнанів Кам'янка-Бузького району створено спілку власників селянських господарств «Полісся» с. Незнанів Кам'янка-Бузького району.
Рішенням Виконавчого комітету Незнанівської сільської ради народних депутатів Кам'янка-Бузького району Львівської області від 11.05.1994 «Про затвердження списків осіб, які мають право на середню земельну частку» затверджено списки осіб, мають право на середню земельну частку в СВСГ «Полісся». Батько позивача до списків осіб, мають право на середню земельну частку в СВСГ «Полісся», які додаються до вказаного Рішення не включений.
Крім того, судом встановлено, що списки осіб, які мають право на середню земельну часткув СВСГ «Полісся», були затверджені рішенням виконавчого комітету Незнанівської сільської ради народних депутатів Кам'янка-Бузького району Львівської - 11.05.1994, а ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя спадкодавець не порушував питання щодо отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), сертифікат йому не видавався.
Позивачем не надано доказів того, що за життя ОСОБА_2 звертався до відповідного підприємства чи інших організацій щодо невключення його до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) під час розпаювання земель СВСГ «Полісся» чи оскаржував дії СВСГ «Полісся», в тому числі в судовому порядку, щодо невключення його до цих списків, чи іншим чином порушував питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючого документу на неї.
З огляду на це, суд вважає, що спадкодавець за життя не набув право на земельну частку (пай).
У постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 538/302/19-ц, яка розглядалась з подібних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спадкодавець був членом КСП, яке отримало Державний акт на право колективної власності на землю, також не надано доказів того, що спадкодавець звертався до зборів співвласників, до сільської ради або райдержадміністрації з питанням про включення його до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай), чи з позовом до суду, висновки судів про відмову у задоволенні позову є правильними, оскільки особа не виявила бажання отримати земельну частку (пай) і використати своє право на включення її до списку членів.
Згідно загальних норм, закріплених у ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд приходить до наступного висновку.
За правилами статей 12, 13, 77-81, 89 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем підтверджено, що ОСОБА_2 в період часу з 1974 по 1989 роки працював у колгоспі «Авангард», однак докази, про те, що він був прийнятий в члени колгоспу «Авангард» та перебував в числі членів СВСГ «Полісся» на час розпаювання земель - суду не надані.
Таким чином, позивачем не доведено, що ОСОБА_2 був членом колгоспу «Авангард», який в подальшому був перетворений в СВСГ «Полісся» та набув право на земельну частку (пай) у СВСГ «Полісся» с. Незнанів Кам'янка-Бузького району, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, оскільки позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_2 , як спадкодавець, набув таке право за життя, отже позивач в порядку спадкування за законом після смерті матері також не набув такого права, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Одночасно, на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого судового збору необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити повністю.
Судові витрати у справі покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
відповідач: Добротвірська селищна рада Шептицького району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04374128, місцезнаходження: 80411, Львівська область, Шептицький район, с-ще Добротвір, вул. Івана Франка, 20.
Повний текст рішення виготовлено 30.06.2025.
Суддя У.І. Костюк