Справа № 444/1420/25
Провадження № 3/444/783/2025
30 червня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовкві Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП 2 ЛРУП 1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, народився в м. Львів, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , УНЗР 20030801-01438, тел. НОМЕР_3 )
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 21.04.2025 року о 17 год. 18 хв. в м. Жовква по вул. Скрипника, 3, Львівського району Львівської області керував автомобілем ВАЗ21099 номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає ситуації. Від проходження огляду на стан сп"яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії водія ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив наступне. Він дійсно керував т/з та був зупинений за порушення ПДР. Після його зупинки та перевірки документів його попросили відкрити багажних з метою огляду відсутності заборонених речей. В подальшому йому повідомили що підозрюють те, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та двічі запропонували пройти медосвідчення на місці або в медичному закладі. Він кожного разу працівникам пояснював, що не вбачає у цьому необхідності, оскільки підстави проведення такого огляду на його думку відсутні. В подальшому працівники поліції почали склади адмінматеріали з приводу порушення ним ПДР. Після завершення складення адмінматеріалів він сам особисто звернувся в медичний заклад та отримав висновок з якого вбачається, що у нього ознак сп'яніння не виявлено. Просив справу провадженням закрити.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на невизнання вини правопорушником ОСОБА_1 його вина повністю доведена зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 307718 від 21.04.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 21.04.2025 року о 17 год. 18 хв. в м. Жовква по вул. Скрипника, 3, Львівського району Львівської області керував автомобілем ВАЗ21099 номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає ситуації. Від проходження огляду на стан сп"яніння у встановленому законом порядку водій відмовився;
- відеозаписом події на диску на якому зафіксовано як ОСОБА_1 на неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовляється;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 год. 25 хв. 21.04.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду відмовився.
Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 в тому, що він не вбачав необхідності у проведенні працівниками поліції його огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із тим, що він тверезий, оскільки відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже це є обов'язок водія, а не його право.
Суд також не бере до уваги наданий ОСОБА_1 та долучений судом до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду з якого вбачається, що у ОСОБА_1 о 18:25 год. 21.04.20254 ознак сп'яніння не виявлено, оскільки ОСОБА_1 до вини ставиться саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 130 ч. 1 КУпАП України, так як він будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику враховую характер скоєного правопорушення; дані про особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, майновий стан правопорушника; обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність правопорушника судом не встановлені.
Санкція ст. 130 ч. 1 КУпАП України, передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн.
З врахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, суддя прийшов до переконання, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, на правопорушника слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись ст. 7, 9, 27, 130 ч. 1, 248, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП України, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: Ясиновський Р. Б.