Справа № 444/5002/24
Провадження № 2/444/481/2025
(ЗАОЧНЕ)
06 березня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Мікула В. Є.,
при секретарі Садова І.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН № НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , ІПН № НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІПН № НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ІПН № НОМЕР_4 ) до Жовківської міської ради Львівського районуЛьвівської області (юридична адреса: 80300, м.Жовква, вул. Львівська, 40, Львівського району Львівської області; ЄДРПОУ 04056248), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)(юридична адреса: 80300, м. Жовква, вул. Воїнів УПА, будинок № 1, Львівського району Львівської області) про визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачі звернулася до суду із позовом про визнання за ними права власності в тому числі і в порядку спадкування за заповітом права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Свої позовні вимоги, які позивачі підтримали в судовому засіданні, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .
Після його смерті залишилося наступне спадкове майно 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_5 , що стверджується, рішенням Виконавчого комітету Крехівської сільської ради від 29.11.2018 року № 42, свідоцтвом про особистої власності на будівлі від 10.10.1989р., довідкою КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» від 30.10.2018р. № 7601.
18 грудня 2006 року ОСОБА_5 склав заповіт в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , який посвідчено секретарем Крехівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 69.
Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_5 все своє майно на яке буде мати право на час своєї смерті заповів в рівних частинах своїм дітям.
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину від 06.11.2024 року, рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27.11.2020р. у справі № 444\2705\20.
У свідоцтві про право на особистої власності на будівлі від 10.10.1989р. прізвище ім'я по батькові нашого батька зазначено як ОСОБА_8 , що не відповідає свідоцтву про смерть НОМЕР_5 де зазначено прізвище ім'я по батькові нашого батькові записано « ОСОБА_5 ».
Рішенням Жовківського районного суду від 20.12.2018р. у цивільній справі № 444\3437\18 встановлено, що свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_5 видане на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 290 від 30.09.1989 року на ім'я ОСОБА_8 дійсно належить ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 .
Після його смерті залишилося наступне спадкове майно 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_5 , що стверджується, рішенням Виконавчого комітету Крехівської сільської ради від 29.11.2018 року № 42.
ОСОБА_6 заповіту на випадок своєї смерті не залишила.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6 .
ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_6 , що стверджується його свідоцтвом про народження.
ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_6 , що стверджується його свідоцтвом про народження.
ОСОБА_9 являється донькою ОСОБА_6 , що стверджується її свідоцтвом про народження.
ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 » у зв'язку з одруженням, що стверджується її свідоцтвом про одруження.
ОСОБА_11 являється донькою ОСОБА_6 , що стверджується її свідоцтвом про народження.
ОСОБА_11 змінила своє прізвище на « ОСОБА_12 » у зв'язку з одруженням, що стверджується її свідоцтвом про одруження.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.10.2024р. стверджується, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли.
З свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 10.10.1989р. вбачється, що житловий будинок АДРЕСА_5 належить на праві колгоспного двору головою якого був ОСОБА_8 .
Рішенням Виконавчого комітету Крехівської сільської ради від 29.11.2018 року «Про розподіл часток бувшого колгоспного двору в АДРЕСА_6 » проведено розподіл часток бувшого колгоспного двору по АДРЕСА_6 :
ОСОБА_8 - 1\2 частина
ОСОБА_6 -1\2 частина.
Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, всі вище перелічені особи, являються співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах тобто по 1\2.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мають право на отримання у власність по 1\4 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 кожен після смерті своїх батьків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Просить задоволити позов.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належно повідомлені.
Однак, відповідачем Жовківською міською радою та Жовківською державною нотаріальною конторою надіслано до суду листи про відсутність заперечень проти позовних вимог позивача та розгляд справи у відсутності їх представників.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить задоволити, з наступних підстав, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .
Після його смерті залишилося наступне спадкове майно 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_5 , що стверджується, рішенням Виконавчого комітету Крехівської сільської ради від 29.11.2018 року № 42, свідоцтвом про особистої власності на будівлі від 10.10.1989р., довідкою КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» від 30.10.2018р. № 7601.
18 грудня 2006 року ОСОБА_5 склав заповіт в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , який посвідчено секретарем Крехівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 69.
Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_5 все своє майно на яке буде мати право на час своєї смерті заповів в рівних частинах своїм дітям.
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину від 06.11.2024 року, рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27.11.2020р. у справі № 444\2705\20.
У свідоцтві про право на особистої власності на будівлі від 10.10.1989р. прізвище ім'я по батькові нашого батька зазначено як ОСОБА_8 , що не відповідає свідоцтву про смерть НОМЕР_5 де зазначено прізвище ім'я по батькові нашого батькові записано « ОСОБА_5 ».
Рішенням Жовківського районного суду від 20.12.2018р. у цивільній справі № 444\3437\18 встановлено, що свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_5 видане на підставі рішення Нестеровського райвиконкому № 290 від 30.09.1989 року на ім'я ОСОБА_8 дійсно належить ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 .
Після його смерті залишилося наступне спадкове майно 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_5 , що стверджується, рішенням Виконавчого комітету Крехівської сільської ради від 29.11.2018 року № 42.
ОСОБА_6 заповіту на випадок своєї смерті не залишила.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6 .
ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_6 , що стверджується його свідоцтвом про народження.
ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_6 , що стверджується його свідоцтвом про народження.
ОСОБА_9 являється донькою ОСОБА_6 , що стверджується її свідоцтвом про народження.
ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 » у зв'язку з одруженням, що стверджується її свідоцтвом про одруження.
ОСОБА_11 являється донькою ОСОБА_6 , що стверджується її свідоцтвом про народження.
ОСОБА_11 змінила своє прізвище на « ОСОБА_12 » у зв'язку з одруженням, що стверджується її свідоцтвом про одруження.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.10.2024р. стверджується, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли.
З свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 10.10.1989р. вбачється, що житловий будинок АДРЕСА_5 належить на праві колгоспного двору головою якого був ОСОБА_8 .
Рішенням Виконавчого комітету Крехівської сільської ради від 29.11.2018 року «Про розподіл часток бувшого колгоспного двору в АДРЕСА_6 » проведено розподіл часток бувшого колгоспного двору по АДРЕСА_6 :
ОСОБА_8 - 1\2 частина
ОСОБА_6 -1\2 частина.
Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, всі вище перелічені особи, являються співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах тобто по 1\2.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мають право на отримання у власність по 1\4 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 кожен після смерті своїх батьків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідно п.6 до постанови Пленуми Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Розмір частки члени двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсним у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрації, передбаченої цим Законом, за таким умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Ми, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 однак нотаріус в письмовій формі нам відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та законом на житловий будинок, оскільки наші батьків такого права належним чином не зареєстрували.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно п.6 до постанови Пленуми Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Розмір частки члени двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсним у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрації, передбаченої цим Законом, за таким умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Ми, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 однак нотаріус в письмовій формі нам відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та законом на житловий будинок, оскільки наші батьків такого права належним чином не зареєстрували.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Керуючись статтями 328, 392, 1216,1218, 1261, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Мікула В. Є.