1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5656/24 1-кс/335/2280/2025
25 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, фізична особа-підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2025, за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 190 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки, згідно ст.ст. 75,76 КК України, випробувальний термін 1 рік,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , зазначивши наступне.
У провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000190 від 01.04.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 20.12.2022, Благодійна організація «Благодійний фонд “М.Р.І.Я»» код ЄДРПОУ 44872330 (далі по тексту - БО «БФ “М.Р.І.Я»») отримала від ОСОБА_8 транспортний засіб Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , задля передачі військовослужбовцям, які виконують службові завдання з відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України, під час несення ними військової служби. У подальшому, ОСОБА_5 у невстановлений час та місці, але не пізніше 02.02.2024, за допомогою своїх зв'язків з представниками БО «БФ “М.Р.І.Я»», отримав в своє розпорядження без права продажу вищевказаний автомобіль марки Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 . Після чого, у ОСОБА_5 , який достовірно знав про походження вищевказаного автомобіля та його цільове призначення, а також встановлену Законом України «Про гуманітарну допомогу» заборону на продаж гуманітарної допомоги, виник злочинний умисел, направлений на незаконне особисте збагачення шляхом обману, а саме отримання грошових коштів за реалізацію потенційному покупцю вказаного автомобілю, якого він запевнить в законності вказаної угоди. Так, у січні 2024 року громадянину ОСОБА_9 терміново необхідно було придбати автомобіль для свого рідного брата, який проходить службу в Збройних силах України. З цією метою, ОСОБА_9 за порадою знайомих 31.01.2024 зателефонував громадянину ОСОБА_5 , який може продати необхідний автомобіль, та домовився про зустріч 02.02.2024 для обговорення зазначеного питання. У подальшому, 02.02.2024 приблизно об 11:30 годині ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зустрілись на території СТО за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 продемонстрував автомобіль марки Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , який належав БО «БФ “М.Р.І.Я»», та повинен був бути переданий військовим на безоплатній основі, однак ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, шляхом обману, з метою власного збагачення, впевнив ОСОБА_9 у тому, що вказаний автомобіль коштує 5 500 доларів США, та продаж буде оформлений у вигляді акту прийому-передачі гуманітарної допомоги від благодійного фонду на ім'я брата ОСОБА_9 , та для оформлення документів необхідно надати задаток грошових коштів у розмірі 1 000 доларів США, на що ОСОБА_9 погодився та передав ОСОБА_5 зазначену суму грошових коштів, у свою чергу ОСОБА_5 передав ОСОБА_9 розписку про отримання задатку в розмірі 1000 доларів США. У подальшому 14.05.2024 приблизно о 10:15 годині ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_9 підписаний від благодійного фонду акт приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 27.03.2024 на транспортний засіб Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , згідно якого БО «БФ “М.Р.І.Я»» як Благодійник передає, а військовослужбовець ОСОБА_10 як Отримувач приймає в якості гуманітарної допомоги вказаний автомобіль, та повідомив, що для здійснення фактичної передачі автомобіля необхідно підписати акт прийому-передачі з боку ОСОБА_10 та повернути його ОСОБА_5 , надавши при цьому грошові кошти у розмірі 4500 доларів США. У подальшому, ОСОБА_9 підписав акт прийому-передачі гуманітарної допомоги у свого брата, з метою повернення його ОСОБА_5 та надання залишку грошових коштів за автомобіль у розмірі 4500 доларів США, однак ОСОБА_5 перестав виходити на зв'язок із ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_5 отримані, як завдаток грошові кошти у розмірі 1000 доларів США ОСОБА_9 не повернув та обумовлений автомобіль Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , не передав. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 1 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України станом на 02.02.2024 становить 37 604 гривень 70 копійок), чим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_9 на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним вищевказаного злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом огляду ДВД-Р диску за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою; іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи дані про особу підозрюваного та обсяг пред'явленої підозри, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні, прокурор клопотання підтримав, просить його задовольнити, посилаючись на обґрунтовану підозру та на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Просив застосувати нічний домашній арешт або інший більш м'який запобіжний захід.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що ОСОБА_5 має родину, є ФОП, працює. Також, пояснив, що зазначені у клопотанні події відбулися до ухвалення вироку від 14.05.2025 відносно ОСОБА_5 . Обов'язки, які були раніше покладені на його підзахисного, останній не порушував. Крім того, просить врахувати, що вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2025, який на даний час набрав законної сили, на ОСОБА_5 покладено певні обов'язки, у зв'язку з чим, йому необхідно періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації. Також зазначив, що ОСОБА_5 співпрацює із органом досудового розслідування, має намір відшкодувати завданні збитки з можливістю укласти угоду. Просить застосувати біль м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Перевіривши наданні матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши у сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходиться кримінальне провадження за № 12024080000000190 від 01.04.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
11.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за подій які відбулися у січні - травні 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Виходячи з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбаченого КК України, за вчинення інкримінованого йому злочину, у разі визнання його винним у вчиненні злочину, який відноситься до нетяжкого злочину, та особу підозрюваного. У ході розгляду клопотання, встановлено, що ОСОБА_13 має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, працевлаштований - є ФОП, засуджений вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2025.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя також враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ніколова проти Болгарії» зазначає, що суд повинен врахувати наведені особою конкретні факти, здатні поставити під сумнів існування умов, які мають суттєве значення для «законності» позбавлення свободи у світлі цілей Конвенції.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання у клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними, прокурором у судовому засіданні не доведені.
Враховуючи докази, що надані сторонами кримінального провадження, обставини, визначені ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні є доцільним застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22-00 до 06-00 години ранку наступного дня, яке буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із Запорізької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, у межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 до 06:00 години ранку наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із Запорізької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді - до 11 серпня 2025 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення цього строку, на який до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1