30.06.2025
Справа № 331/1861/25
Провадження № 1-кп/331/511/2025
«30» червня 2025 року колегія суддів Олександрівського районного суду міста Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участі: прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025080000000019 від 06.01.2025 року відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , обґрунтоване наявністю беззаперечних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, при обранні йому іншого запобіжного заходу може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Тому прокурор вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать цілей кримінального провадження.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Ухвалою колегії суддів Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 15.05.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 13.07.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні.
Аналізуючи обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, систематично виїжджав на тимчасово окуповану територію України в м. Бердянськ Запорізької області, тобто розуміє маршрут виїзду на непідконтрольну українській владі територію України та є особою, яка за віком може вільно перетинати державний кордон України, що дає колегії суддів підстави вважати, що залишаючись на волі, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що наразі частина території Запорізької області тимчасово не контролюється українською владою, що може спонукати обвинуваченого до переховування саме на цій території.
Разом з тим, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на потерпілу шляхом вмовлянь або залякувань з метою уникнення відповідальності, оскільки йому достеменно відомо місце проживання останньої.
Також, в судовому засіданні прокурором доведений ризик можливого продовження злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_6 може надалі сприяти представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу.
За наявності існування трьох очевидних ризиків, колегія суддів вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, колегія суддів вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, продовжувати злочинну діяльність, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України (зі змінами № 2198-IX від 14.04.2022) під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого колегією суддів не визначається.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 372 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України строком на 60 (шістдесят) діб - по 28 серпня 2025 року включно в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3