Справа № 308/8514/25
1-кс/308/3854/25
26 червня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024071030002016 від 17.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 364-1, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
26.06.2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024071030002016 від 17.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 364-1, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, у складі організованої групи, до якої, окрім нього увійшли керуюча територіально відокремленим безбалансовим відділенням № НОМЕР_1 філії Закарпатського обласного управління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ТВБВ № НОМЕР_1 ), та яке входить до складу організаційної структури акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , МФО НОМЕР_3 ) (далі - АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), ОСОБА_7 , старший контролер-касир служби касових операцій ТВБВ № НОМЕР_1 ОСОБА_8 та старший контролер-касир сектору касових операцій ТВБВ № НОМЕР_4 ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на даний час особи, маючи на меті заволодіти грошовими коштами клієнтів АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеними на поточних рахунках шляхом вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах при виконанні операцій з банківськими платіжними картками по клієнтах інших філій, зокрема перевипуску платіжних карток без присутності клієнта, сприянні отриманню платіжних карток особами, які не є держателями платіжних карток, видачі платіжних карток не її держателям, у період часу з 30.08.2024 по 05.11.2024 організував здійснення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах банку, вчинену особами, які мають право доступу до неї.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, в складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 362 КК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, в складі організованої групи, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362 КК України.
Так, 24.06.2025 о 15.40 год. відповідно до ст. ст. 40, 104, 131,132, 208-211, 213, 615 КПК України, на території КПК «Тиса», що в с.Соломоново, Ужгородського району працівниками поліції був затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.06.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру в організації несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, в складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 362 КК України, в організації несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, в складі організованої групи, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362 КК України, що, підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколом тимчасового доступу до речей і документів котрі перебували у володінні Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 », код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , в ході проведення якого вилучено матеріали службового розслідування щодо виявлення фактів ініціювання перевипуску платіжних карток клієнтів без їх фактичної присутності; службовим розслідування щодо виявлення фактів ініціювання перевипуску платіжних карток клієнтів без їх фактичної присутності у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № НОМЕР_1 філії Закарпатського обласного управління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та усіма додатками; розписками про отримання ПІН-конверту; журналом руху банківських карток; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами обшуків від 28.03.2025 року та в сукупності іншими матеріалами кримінального провадження;
Відповідно, з метою дієвості кримінального провадження є необхідність у обранні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу як виду заходу забезпечення кримінального провадження.
Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходу, ці обставини можуть вказувати на ризик, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання та перебуваючи на волі, матиме реальну можливість покинути територію України.
Вказаний ризик підтверджується також тим, що 24.06.2025 ОСОБА_4 було затримано під час спроби виїзду з території України через ПП « ОСОБА_10 )», фактично вже після проходження паспортного контролю. Тобто ОСОБА_4 після проведення обшуків за місцем його проживання і розуміючи невідворотність притягнення до кримінальної відповідальності намагався покинути територію України для її уникнення. Вказаний факт також свідчить про те, що ОСОБА_4 має правові підстави для виїзду закордон під час дії обмежень виїзду за межі України на період воєнного стану чоловіків від 18 до 60 років.
З метою запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого злочину (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підозрюваний ОСОБА_4 також може знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що прямо або опосередковано можуть вказувати на причетність його, а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, а саме те, що не відшукано оригіналів розписок про отримання платіжних карток клієнтів, із кас відділень банку. А оскільки ОСОБА_4 тривалий час був знайомий із підозроюваною ОСОБА_7 , яка працювала у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », він може через неї впливати на працівників банку які мають доступ до зазначених розписок, з метою знищення чи спотворення таких документів, які можуть виступати доказом в рамках даного кримінального провадження.
Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України),.
ОСОБА_4 особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, слід зазначити про те, що в ході досудового розслідування не допитано всіх свідків, а саме працівників АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які проводили службове розслідування щодо виявлення фактів ініціювання перевипуску платіжних карток клієнтів без їх фактичної присутності у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № НОМЕР_1 філії Закарпатського обласного управління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , також не допитано клієнтів банку з яких рахунків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були знятті кошти, в тому числі які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Не бажаючи настання кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , шляхом переконання та залякування, з метою надання неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Відповідно, ОСОБА_4 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину.
Так, ОСОБА_4 зможе впливати ще і на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_4 діяв у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України),.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , володіючи спеціальними знаннями щодо організації несанкціонованого втручання в автоматизовані інформаціїні системи банків, методів заволодіння грошовими коштами осіб пенсійного віку, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, пошуку та придбання баз даних потенційних потерпілих, може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, , з метою конспірації залучити нових співучасників злочину.
ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. Крім цього підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що вчиненні вищезазначені злочини в складі організованої групи, вчинялись повторно, а тому ОСОБА_4 зможе вчиняти аналогічні злочини чи продовжити у якому він підозрюється.
З урахуванням викладеного у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Взявши до уваги зазначені вище обставини, приходжу до висновку, про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою без визначення розміру застави.
Разом із тим, враховуючи роль організатора ОСОБА_4 , кількість епізодів протиправної діяльності, суму коштів, яка була знята з рахунків 13 осіб, а саме понад 1,7 млн гривень, спробу втечі ОСОБА_4 з території України, вчинення злочину під час воєнного стану, є підстави клопотати про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
З огляду на викладене, орган досудового розслідування просить слідчого суддю задоволити дане клопотання та застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, терміном на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що відсутні будь які ризики зазначені у клопотанні. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід. Подав в судовому засідання скаргу на незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_11 , в якій вказав, що його підзахисного було незаконно затримано, під час затримання ОСОБА_4 не мав жодного статусу у даному кримінальному провадженні, також не мав мети втікати від органу досудового розслідування, оскільки їхав за кордон з дружиною та сином з метою відпочинку.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та категоричну заперечив в задоволені зазначеного клопотання, вказав, що ризики відсутні. Вказав, що його було затримано на кордонні працівниками поліції, однак мети втікати він не мав оскільки віз маму за кордон на лікування, а дружину з сином на відпочинок на кілька днів.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 362 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: заяві про вчинення кримінального правопорушення, витязі ІНФОРМАЦІЯ_4 про перетин кордону, протоколі затримання особи підозрюваної у вчинені злочину від 24.06.2025 року, постанові про тимчасовий доступ до речей і документів від 03.01.2025 року, висновку службового розслідування від 29.11.2024 року, розписках про отримання платіжної картки, журналах, фотоматеріалах, протоколі за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій №2 від 17.04.2025 року, протоколі обшуку від 28.03.2025 року, протоколі огляду від 03.04.2025 року, витязі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 362 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України, на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 362, України, який відповідно до ст. 12 КК України як є нетяжким злочином за який передбачене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України, України, який відповідно до ст. 12 КК України як є тяжким злочином за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез, Донецької області, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , має діабет 1 типу, живе з співмешканкою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має на утримання малолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , офіційно не працює, має неофіційних дохід 1-1,5 тисяч доларів США, раніше не судимий, а відтак має міцні соціальні зв'язки.
Слідчий суддя також дійшов висновку про обґрунтованість ризику, передбаченого п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь
Також жодним чином не підтверджений ризик знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого злочину (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваний офіційно не працює та на даний час не має доступу до речей і документі, які можуть мати істотне значення у цьому кримінальному провадженні.
Крім того відсутній ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурором не доведено яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_12 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 362 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання лише два обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на цей час об'єктивно існують, тоді як більш тяжким запобіжним заходом може бути реально завдана шкода підозрюваному, відтак слід клопотання слідчого задовольнити частково.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначеного ризику достатньо буде обрати більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 362 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України, а саме: запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 , у нічний час доби із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., із застосування електронного засобу контролю, на строк до 24 серпня 2025 року включно.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 у строк до 24 серпня 2025 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично за адресою: АДРЕСА_4 , у нічний час доби із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із потерпілими, свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_7 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Що ж стосується скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (ч. 1 ст. 29 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 29 Конституції України у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Як передбачено ч. 5 ст. 29 Конституції України, кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно з ч. 2 ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Правовідносини щодо затримання особи без ухвали слідчого судді, суду врегульовано § 2 Глави 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» КПК України.
Так, як встановлено абз. 1 ч. 1 ст. 207 КПК України, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 208 КПК України визначено процедуру затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, уповноваженою службовою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім'я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
Статтею 209 КПК України передбачено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Як встановлено слідчим суддею, згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.06.2025, ОСОБА_4 було затримано 24.06.2025 о 15 год. 40 хв. у порядку ст. 208 КПК України, за адресою: с. Соломоново, КПП « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Зазначений протокол складений слідчим у присутності захисника.
Підстави затримання п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не надав слідчому судді документально обґрунтованих підстав його виїзду за кордон та мети такого виїзду, його пояснення були плутаними та він постійно змінював свою позицію, щодо мети виїзду закордон. Крім того, його було затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, тобто в порядку встановленому кримінально процесуальним законодавством.
За таких обставин, слідчий суд вважає, що у задоволенні скарги захисника щодо незаконного затримання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, -
Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання.
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 362 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 , у нічний час доби із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., із застосування електронного засобу контролю, на строк до 24 серпня 2025 року включно.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 у строк до 24 серпня 2025 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично за адресою: АДРЕСА_4 , у нічний час доби із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із потерпілими, свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_7 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Також роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії зазначеної ухвали - до 24.08.2025 року включно.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1