Іменем України
27 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 401/4437/23
провадження № 22-ц/4809/818/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів»,
розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2025 року у складі судді Макарової Ю. І. і
Короткий зміст позовної заяви
В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило:
- стягнути на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором № 03202-07/2022 в розмірі 48 200 грн (8 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 40 200 грн - заборгованість за відсотками);
- стягнути на свою користь суму заборгованості за Договором позики № 72639879 в розмірі 28 000 грн (7 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 21 000 грн - заборгованість за відсотками).
Позовна заява мотивована тим, що 07 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір № 03202-07/2022, за умовами якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит на суму 8 000 грн строком на 20 днів, з процентною ставкою 2,50 % на добу, який підписаний електронним підписом відповідача.
29 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно Витягу з реєстру боржників до вказаного договору позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 03202-07/2022 в сумі 48 200 грн, з яких: 8 000 грн - сума основного боргу; 40 200 грн - сума заборгованості за відсотками.
11 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір позики № 72639879, за яким відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 7 000 грн, строком на 30 днів починаючи з 11.11.2022, з процентною ставкою 2,5% на день, строк погашення до 11.12.2022.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало позивачу право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.
Згідно Витягу з Реєстру боржників № 10 до вказаного договору факторингу, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2401512346 в сумі 28 000 грн, з яких: 7 000 грн - сума основного боргу; 21 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки відповідач всупереч умовам договорів не виконує своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків, а після відступлення позивачу прав вимог не здійснила жодного платежу для погашення існуючих заборгованостейі ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попередніх кредиторів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість:
-за Кредитним договором № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року в сумі 44 000 грн, яка складається із: 8 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 000 грн - сума заборгованості за відсотками;
-за Договором позики № 72639879 від 11 листопада 2022 року в сумі 2 030 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» частину сплаченого позивачем при звернені до суду судового збору в сумі 1 621 грн 10 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що Договір про надання фінансового кредиту № 3202-07/2022 від 07 липня 2022 року та Договір позики № 72639879 від 11 листопада 2022 року, підписані відповідачем за допомогою електронного підпису, а тому позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договорів.
Враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, суд першої інстанції вважав, що нарахування відповідачу процентів після закінчення строків укладених з кредиторами договорів, суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2025 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог є незаконним та безпідставним.
Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що з відповідача підлягає стягнення заборгованість за Договором позики від 11 листопада 2022 року № 72639879 в розмірі 2 030 грн, оскільки судом помилково застосовано відсоткову в розмірі 2,5 % замість 1 %, яка передбачена умовами договору.
З огляду на те, що загальна сплачена відповідачем сума за вказаним договором становить 10 220 грн, при наявній заборгованості в розмірі 9 100 грн, відсутні підстави для стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики від 11 листопада 2022 року.
Суд першої інстанції не з'ясував правову природу відсотків по Кредитному договору від 07 липня 2022 року № 03202-07/2022 та помилково стягнув заборгованість за відсотками за час прострочення виконання договору 180 днів в розмірі 36 000 грн.
Крім того, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 40 200 грн не є співмірною сумі кредиту, яка становить 4 000 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи.
Відзив на апеляційну скаргу
Від ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2025 року без змін.
Розгляд справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову становить 76 200 грн тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2025 становить 90 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022, за умовами якого (п. 1.1 договору) товариство надало відповідачу фінансовий кредит, на суму 8 000 грн, на умовах строковості, строком 20 днів (п. 1,2 договору), тобто до 26 липня 2022 року, починаючи з 07 липня 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитів в розмірі 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % на добу (п. 1.3 договору).
Повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.1 договору), відповідно до п. 2.5 договору, при надходженні коштів на погашення кредиту, у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом, у другу повернення суми кредиту.
Відповідно до п. 3.3 договору позичальник має право відстрочити виконання зобов'язання на строк 7/14/30 днів сплативши для цього проценти відповідно розрахунку.
Відповідно до п. 4.3 договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк зазначений в п. 1.2 договору, проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитом, але не більше 180 календарних днів, починаючи з дня прострочення виконання вимог договору.
26 липня 2022 року ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 погодили заявку на відстрочення виконання зобов'язання строком на 7 днів, до 01 серпня 2022 року. При цьому відповідач сплатила відсотки в сумі 1 680 грн. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупинилися.
11 листопада 2022 року ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 погодили заявку на відстрочення виконання зобов'язання строком на 20 днів, до 30 листопада 2022 року. При цьому відповідач сплатила відсотки в сумі 4 000 грн. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупинилися.
29 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29062023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передало позивачу право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно Витягу з реєстру боржників до договору № 29062023, від 29.06.2023, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 03202-07/2022 в сумі 48 200 грн, з яких: 8 000 грн - сума основного боргу; 40 200 грн - сума заборгованості за відсотками.
11 листопада 2022 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 72639879 за умовами якого (п. 2.1 договору) товариство надало відповідачу фінансовий кредит, на суму 7 000 грн, на умовах строковості, строком 30 днів (п. 2.2 договору), тобто до 11 грудня 2022 року, починаючи з 11 листопада 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитів 2,50 % на добу (п. 2.3 договору).
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало позивачу право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.
Згідно Витягу з Реєстру боржників № 10 до вказаного договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2401512346 11 листопада 2022 року в сумі 28 000 грн, з яких: 7 000 грн - сума основного боргу; 21 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до інформації наданої на запит суду АТ «Універсал Банк» 02.08.2024 станом на 11 листопада 2022 року у ОСОБА_1 знаходились в наявності платіжна картка № НОМЕР_1 , яка була емітована на її ім'я. 11 листопада 2022 року на вказаний картковий рахунок надходили грошові кошти в сумі 7 000 грн.
Крім того, 12 серпня 2024 року, АТ «Універсал Банк» додатково надано інформацію, щодо факту перерахування ОСОБА_1 коштів на рахунок ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до якої підтверджується інформація щодо факту перерахування за квитанціями:
квитанції № 60ЕМ-81РМ-5Е2С-818М від 06.04.2023 на суму 1 960 грн;
квитанції № 4С87-5РХК-Р9ХВ-3НАС від 09.03.2023 на суму 2 030 грн;
квитанції № М-521-035К-924А-36ХВ від 09.01.2023 на суму 2 100 грн;
квитанції № С2С8-7М46-Н7Н7-56АТ від 08.02.2023 на суму 2 100 грн;
квитанції № 1РЕВ-КХ03-Р8ВС-7ХЕК від 10.12.2022 на суму 2 030 грн.
Відповідно до інформації наданої на запит суду АТ КБ «ПриватБанк» 16.08.2024 - на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 07 липня 2022 року здійснено переказ коштів на суму 8 000 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за № 3477-IVзастосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного правата інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайновіта майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. ст. 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони по зобов'язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.
При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.
Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов'язань, які не виконані належним чином.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Матеріалами справи підтверджується, що 07 липня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022, за умовами якого (п. 1.1 договору) товариство надало відповідачу фінансовий кредит, на суму 8 000 грн, на умовах строковості, строком 20 днів (п. 1,2 договору), тобто до 26 липня 2022 року, починаючи з 07 липня 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитів 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % на добу (п. 1.3 договору) (том 1 а. с. 7-10).
26 липня 2022 року ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 погодили заявку на відстрочення виконання зобов'язання строком на 7 днів, до 01 серпня 2022 року (том 1 а. с. 12).
11 листопада 2022 року ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 погодили заявку на відстрочення виконання зобов'язання строком на 20 днів, до 30 листопада 2022 року (том 1 а. с. 11).
Таким чином, ОСОБА_1 то ТОВ «ФК «Інвеструм» погодили, що строк дії договору № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року закінчується 30 листопада 2022 року.
29 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29062023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передало позивачу право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (том 1 а. с. 13-16).
Згідно Витягу з реєстру боржників до договору № 29062023 від 29.06.2023, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 03202-07/2022 в сумі 48 200 грн, з яких: 8 000 грн - сума основного боргу; 40 200 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 17-18).
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 16.08.2024, на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 07 липня 2022 року здійснено переказ коштів на суму 8 000 грн (том 1 а. с. 187-188).
11 листопада 2022 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 72639879 за умовами якого (п. 2.1 договору) товариство надало відповідачу фінансовий кредит, на суму 7 000 грн, на умовах строковості, строком 30 днів (п. 2.2 договору), тобто до 11 грудня 2022 року, починаючи з 11 листопада 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитів 2,50 % на добу (п. 2.3 договору). При цьому зазначено, що знижена процентна ставка на день становить 1 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою на день становить 2,70 % (а. с. 23-25).
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало позивачу право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників (том 1 а. с. 26-29).
Згідно Витягу з Реєстру боржників № 10 до вказаного договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2401512346 11 листопада 2022 року в сумі 28 000 грн, з яких: 7 000 грн - сума основного боргу; 21 000 грн - сума заборгованості за відсотками (том 1 а. с. 30-31).
Відповідно до інформації наданої на запит суду АТ «Універсал Банк» 02.08.2024 - станом на 11 листопада 2022 року у ОСОБА_1 знаходились в наявності платіжна картка № НОМЕР_1 , яка була емітована на її ім'я. 11 листопада 2022 року на вказаний картковий рахунок надходили грошові кошти в сумі 7 000 грн (том 1 а. с. 177-178).
Крім того, 12 серпня 2024 року, АТ «Універсал Банк» додатково надано інформацію, щодо факту перерахування ОСОБА_1 коштів на рахунок ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до якої підтверджується інформація щодо факту перерахування за квитанціями:
квитанції № 60ЕМ-81РМ-5Е2С-818М від 06.04.2023 на суму 1 960 грн;
квитанції № 4С87-5РХК-Р9ХВ-3НАС від 09.03.2023 на суму 2 030 грн;
квитанції № М-521-035К-924А-36ХВ від 09.01.2023 на суму 2 100 грн;
квитанції № С2С8-7М46-Н7Н7-56 АТ від 08.02.2023 на суму 2 100 грн;
квитанції № 1РЕВ-КХ03-Р8ВС-7ХЕК від 10.12.2022 на суму 2 030 грн (том 1 а. с. 180-85).
З аналізу викладенного вбачається, що між відповідачем з однієї сторони та ТОВ «ФК «Інфеструм» і ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладених між ними договорів в електронній формі.
ТОВ «ФК «Інфеструм» і ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» виконали свої зобов'язання за договорами та здійснили переказ грошових коштів відповідачу на суму 8 000 грн і 7 000 грн, відповідно.
Відповідач, в свою чергу у встановленому процесуальним зокном порядку не спростувала, що перераховані на її рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» кошти у розмірі 8 000 грн та 7 000 грн були перераховані їй не в рахунок виконання банком зобов'язань за укладеними з нею договорами.
Даних про те, що позчальником були повернуті кошти за вказаними договорами, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по Договору про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року та Договору позики № 72639879 від 11 листопада 2022 року, ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаних договорів не виконала своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.06.2023 становила 48 200 грн (8 000 грн - основний борг, 40 200 грн - відсотки) (том 1 а. с. 130-135).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 72639879 від 11 листопада 2022 року заборгованість відповідача станом на 21.09.2023 становила 28 000 грн (7 000 грн - основний борг, 21 000 грн - відсотки) (том 1 а. с. 136-139).
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Таким чином, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», як правонаступник ТОВ ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року вбачається, що кредитором нараховувались відсотки поза межами строку кредиту, встановленого 11 листопада 2022 року погодженою заявкою на відстрочення виконання зобов'язання строком до 30 листопада 2022 року, а тому, з урахуванням того, що боржником було сплачено 5 680 грн в рахунок погашення боргу, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню 24 320 грн заборгованості за Договором № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року, з яких: 8 000 грн основна сума боргу, 16 320 грн (22 000-5 680) - сума заборгованості за відсотками.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 72639879 від 11 листопада 2022 року вбачається, що кредитором нараховувались відсотки поза межами строку кредиту, встановленого п. 2.2. вказаного договору, який становить 30 днів, а тому, враховуючи що за вказний період кредитодавцем нараховувались відсотки за зниженою процентною ставкою в розмірі 1 % та боржником в рахунок погашення боргу було сплачено 10 220 грн, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за вказаним договором (7 000+7 000*%*30-10 220).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції, розглядаючи позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року надав неналежну оцінку наданим позивачем доказам та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню згідно першого договору.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року підлягає зміні, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором в розмірі 24 320 грн, з яких: 8 000 грн основна сума боргу, 16 320 грн (22 000-5 680) - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, суд першої інстанції, розглядаючи позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за Договором позики № 72639879 від 11 листопада 2022 року також надав неналежну оцінку наданим позивачем доказам та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про наявність підстав для частового задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за Договором позики № 72639879 від 11 листопада 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням у відповідній частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
В порядку розподілу судових витрат, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 31,92 % (24 320*100/76 200) від ціни позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню 856 грн 73 коп (2 684*31,92 %) судового збору, сплаченого позивачем за подання позову.
В порядку розподілу судових витрат, пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги, що становить 23,16 % (17 650*100/76 200) від ціни позову, з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 932 грн 42 коп (2 684*150%*23,16 %) судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.
Остаточно, шляхом проведення взаємозаліку з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 75 грн 69 коп судового збору.
Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2025 року в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 03202-07/2022 від 07 липня 2022 року в розмірі 24 320 (двадцять чотири тисячі триста двадцять) грн, з яких: 8 000 грн - основна сума боргу, 16 320 грн - сума заборгованості за відсотками.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2025 року в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 72639879 від 11 листопада 2022 року скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 75 (сімдесят п'ять) грн 69 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник