Справа № 716/607/25
27.06.2025 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді - Пухарєвої О.В.,
за участю секретаря - Кульки О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кодрян Я.Д., звернулася до суду із позовом до Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в квартирі АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що двокімнатна квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , належала батькові позивачки ОСОБА_4 та матері позивачки ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, по частці кожному з них відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995 року, виданого органом приватизації Заставнівської міської ради Чернівецької області на підставі розпорядження від 03.02.1995 року за №11.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 та після її смерті відкрилася спадщина на частки вказаної двокімнатної квартири. Станом на момент смерті ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 , з нею проживав батько позивачки ОСОБА_4 , який був зареєстрований у вказаному житловому приміщенні. ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_5 на частки двокімнатної квартира, оскільки постійно проживав та був зареєстрований з нею. Проте внаслідок помилково зазначення в довідці сільської ради відомостей про те, що на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею в одному житловому приміщенні проживала її донька (сестра позивачки) ОСОБА_6 , свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 було видано приватним нотаріусом 05 липня 2023 року лише на частку квартири, а не на частку, яку фактично він успадкував, як спадкоємець за законом. Вказує, що ОСОБА_6 з 26.03.2007 знята з реєстраційного обліку та не проживала у зазначеній вище квартирі разом з матір'ю, а була зареєстрована в АДРЕСА_3 .
Окрім того, зазначає, що батьком позивачки ОСОБА_4 було складено заповіт від 01 червня 2021 року, відповідно до якого він заповів все своє майно доньці - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки та після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно - двокімнатну квартиру в АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995 та на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом 05 липня 2023 року лише на частку квартири, а не на частку, яку фактично він успадкував. Тому після смерті ОСОБА_4 29.01.2025 року приватним нотаріусом позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину на часток квартири. По цій причині свідоцтво про право власності на частку у вказаній квартирі позивачці не видано.
Посилається на те, що оскільки позивачка успадкувала вказану частку в спадковому майні як спадкоємиця за заповітом після смерті батька, проте позбавлена можливості оформити право власності на частку квартири у нотаріальному порядку, то змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14.04.2025 відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засіданняна 12:00 год. 20.05.2025.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.05.2025 прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та провадження по справі в цій частині позовних вимог закрито. Залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Підготовче засідання відкладено до 10:00 год. 19.06.2025.
В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кодрян Я.Д., не з'явились, скерували до суду заяву, в якій просять справу розглядати у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю.
Представник Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи без його участі, не заперечують проти задоволення позову.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву, в якій просили справу розглядати у їх відсутності, не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 4ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч. 4ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24 жовтня 1958 року батьками позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995 року, виданого органом приватизації Заставнівської міської ради Чернівецької області на підставі розпорядження від 03.02.1995 року за №11, двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належала батькові позивачки ОСОБА_4 та матері позивачки ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, по частці кожному з них.
Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , виданого комунальним підприємством Кадубовецької сільської ради «Заставнівське бюро технічної інвентаризації» 13.04.2023 року, квартира складається з 2-х кімнат, загальна площа становить 49,90 кв.м., в тому числі житлова площа - 28,80 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті останньої відкрилася спадщина на частки двокімнатної квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та належала спадкодавцю на підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частина 1 ст.1258 ЦК України визначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Змістом положень ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Приписами ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з приписами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 були: чоловік ОСОБА_4 та доньки - ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .
Як вбачається з довідки, виданої виконкомом Кострижівської селищної ради від 25.04.2023 року № 234 та витягу з будинкової книги прописки громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_2 (аркуш 3) станом на момент смерті ОСОБА_5 за вказаною адресою з нею проживав чоловік (батько позивачки) ОСОБА_4 , який був зареєстрований у вказаному житловому приміщенні.
Окрім того, у довідці, виданої виконкомом Кострижівської селищної ради від 25.04.2023 року № 234, зазначено, що станом на день смерті ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 разом з нею проживала її донька (сестра позивачки) ОСОБА_6 , дата реєстрації 26.03.2007 року.
Разом з тим, у довідці виконкому Кострижівської селищної ради від 18.07.2023 року за № 378, виданій ОСОБА_4 , вказано, що його донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у спадковому будинку, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , по АДРЕСА_2 не проживає та знята з реєстраційного обліку 26.03.2007 року та зареєстрована в АДРЕСА_3 з 03.04.2007 року. Також відповідно до довідки виконкому Кострижівської селищної ради від 14.08.2023 року за № 435, виданій ОСОБА_1 , зазначено про те, що у раніше поданій довідці від 25.04.2023 року № 234 надані помилкові дані, які стосуються реєстрації ОСОБА_6 , а саме зазначена дата реєстрації 26.03.2007 року в квартирі АДРЕСА_1 є насправді датою її зняття з обліку із вищезазначеної квартири. Крім того, у довідці виконкому Кострижівської селищної ради від 17.03.2025 року за № 149, виданій ОСОБА_1 , вказано, що ОСОБА_6 з 26.03.2007 року по день смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , не проживала разом з матір'ю за адресою АДРЕСА_2 . Також як вбачається з витягу з будинкової книги прописки громадян за вказаною адресою (аркуш 3) ОСОБА_6 26.03.2007 року знято з реєстрації місця проживання.
Таким чином встановлено, що сестра позивачки ОСОБА_6 у квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , на день смерті матері ОСОБА_5 не проживала та не була зареєстрована.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Із заявою про прийняття спадщини, чи відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 у встановлений законом строк не зверталася, отже вважається такою, що спадщину не прийняла. Також позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Малітовської Т.М. із заявою про те, що спадщину після смерті матері не прийняла та на неї не претендує.
Як вбачається з копії спадкової справи ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , яка складалась з частки вищезазначеної квартири, оскільки постійно проживав та був зареєстрований з нею. Проте, як встановлено судом, свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_4 було видано приватним нотаріусом 05 липня 2023 року за реєстровим № 1420 на частку квартири, враховуючи помилкові відомості зазначені в довідці, виданій виконкомом Кострижівської селищної ради від 25.04.2023 року № 234, про те, що на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею в одному житловому приміщенні проживала її донька ОСОБА_6 .
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 01 червня 2021 року склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому спадкоємицею належного йому зазначеного в заповіті майна визначено його доньку - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Після смерті останнього відкрилася спадщина на нерухоме майно - двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , і належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995 року, виданого органом приватизації Заставнівської міської ради Чернівецької області на підставі розпорядження від 03.02.1995 року за №11 та на підставі вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину,виданого приватним нотаріусом 05 липня 2023 року за реєстровим № 1420 на частку квартири. 29.01.2025 року приватним нотаріусом позивачці ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на часток квартири за вказаною вище адресою (спадкова справа 55/2024, зареєстровано в реєстрі за № 109).
Сестра позивачки ОСОБА_6 у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька не зверталася, отже спадщину не прийняла. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Проте, судом встановлено, що право власності на частку квартири адресою АДРЕСА_2 ніким не оформлено. Будь-які інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , окрім її чоловіка ОСОБА_8 відсутні. Будь-які інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 , окрім його доньки ОСОБА_1 відсутні. Також матеріали спадкових справ не містять відомостей щодо прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 не проживала на день смерті зі спадкодавцем - її матір'ю ОСОБА_5 та не прийняла спадщину на нерухоме майно - частку у квартирі АДРЕСА_1 . Вказану частку фактично успадкував чоловік спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки постійно проживав зі своєю дружиною, враховуючи, що відсутні інші спадкоємці, які прийняли спадщину. Однак, внаслідок помилково зазначення в довідці сільської ради відомостей про те, що на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею в одному приміщенні проживала ОСОБА_6 , свідоцтво про власності на спадщину ОСОБА_9 було видано нотаріусом лише на частку квартири. Тому після смерті батька ОСОБА_4 нотаріусом позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину на часток квартири. Свідоцтво про право власності на частку у вказаній квартирі приватним нотаріусом позивачці не видано.
Вказану частку в спадковому майні позивачка успадкувала, як спадкоємиця за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , проте у неї наявні перешкоди для оформлення права власності на частку квартири у нотаріальному порядку.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Наявність в спадковій справі, заведеної після смерті матері позивачки ОСОБА_5 , довідки сільської ради, в якій помилково зазначено, що на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею в одному приміщенні проживала ОСОБА_6 , стало в подальшому перешкодою позивачці для оформлення права власності на частку квартири у нотаріальному порядку після смерті батька ОСОБА_4 . Разом з тим, сестра позивачки ОСОБА_6 не проживала на день смерті зі спадкодавцем - її матір'ю ОСОБА_5 . Вказаний факт підтверджений дослідженими судом доказами. Оскільки встановлення зазначеного факту необхідно позиваці для набуття права власності на частку в нерухомому майні в порядку спадкування за заповітом, відповідна вимога заявлена позивачкою про визнання права власності на частку у спадковому майні за обставин цієї справи є ефективною, а обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, це процесуальний обов'язок суду.
Вказане узгоджується з правовим висновком, зробленим в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року по справі № 573/2336/19.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину та набув право на частку спадкового нерухомого майна (квартири) після смерті своєї дружини ОСОБА_1 , а отримав свідоцтво про право на спадщину лише на частку вказаного майна, то право позивачки на успадкування за заповітом вказаної частки спадкового майна після смерті батька є порушеним та підлягає захисту в судовому порядку. Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті батька, то позивачка має право на визнання за нею права власності частку у квартирі АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом
Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту її прав є ефективним, позовна вимога обґрунтована та підлягає задоволенню з метою реалізації позивачкою своїх законних спадкових прав.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання, призначене на 10:00 год. 19.06.2025 учасники справи не з'явилися, а повне судове рішення складено 27.06.2025 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 27.06.2025.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1218, 1220, 1235, 1258, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України,ст. ст.200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) на частку в квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 49,90 кв.м., в тому числі житловою площею 28,80 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 27.06.2025.
Суддя Олена ПУХАРЄВА